- •1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •2. Система юридичних наук: поняття та структура.
- •3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Методи пізнання держави та права.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави та права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході.
- •11. Державна влада: поняття і загальна характеристика.
- •12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
- •13.Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади первісного суспільства.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальносоціальне у сутності держави.
- •15. Функції держави: поняття та класифікація. Еволюція функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави, їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету та його основні риси.
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Поняття, структура та суб'єкти політичної системи суспільства.
- •22. Держава в політичній системі суспільства.
- •24. Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика.
- •25. Співвідношення громадянського суспільства та держави.
- •26. Форма держави: поняття та структура.
- •27. Форма державного правління.
- •28. Парламентська, президентська,напівпрезидентська республіки
- •30. Форми державного (політичного) режиму.
- •31. Держави соціально-демократичної орієнтації: поняття, сутність, функції.
- •40. Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Конституція України, її ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •46.Принципи права:поняття, різновиди та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.
- •47.Соціальні норми: поняття та види. Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- •49.Взаємодія права та моралі в процесі правотворчості.
- •57.Правові аксіоми, презумпції та фікції.
- •75. Дія нпа у просторі та за колом осіб.
- •89.Види правовідносин
- •91. Склад правовідносин
- •105. Юридичний склад правопорушень.
- •106. Юридична відповідальність:поняття, ознаки, види.
- •107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
- •109. Поняття і сутність правового регулювання.
- •110. Основні стадії правового регулювання.
6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
Первісне суспільство охоплює період виникнення на землі людини до утворення держави класового суспільства. Воно проходить у своєму розвитку три етапи: 1) ранній етап — праобщина (стадія становлення); 2) середній етап — родова община (стадія зрілості); 3) пізній етап — протоселянська община (стадія розкладання).
Залежно від способів господарювання вирізняють два голов¬них періоди в розвитку первісного суспільства: 1) період збираль¬ної (присвоювальної) економіки; 2) період виробничої економіки.
Первісне суспільство було певним чином організоване. Його структуру становили сім'ї, роди, фратрії, племена, союзи племен. Родо¬ва община — це колектив людей, об'єднаних кровними зв'язками, спільністю майна і праці. Спільна праця породжувала спільну власність. У спільній власності первісної общини були певна територія, знаряддя праці, житло, а вироблені продукти розподілялися порівну між її членами. Відсутність додаткового продукту унеможливлювала використання чужої праці. Рівність соціального становища обумовлювала єдність інтересів і згурто¬ваність членів роду.
Первісному суспільству були притаманні і владні інститути, органи управління. Влада — це здатність і можливість впливати на поведінку, діяльність людей за допомогою різних засобів — волі, авторитету, насильства тощо. Соціальна влада при первісно¬общинному ладі існувала у формі потестарної влади і не знала майнових, кастових, станових, класових відмінностей і державно-політичних форм. її джерелом і носієм була вся община, а способом реалізації — первісне само¬врядування.
Управління в первісному суспільстві здійснювалося: загаль¬ними зборами дорослих членів роду (воїнів), які вирішували пи¬тання життєдіяльності роду і водночас виступали своєрідною су¬довою інстанцією, розглядали справи про релігійні злочини, вбивства серед членів роду, спори між окремими особами; старій¬шинами (радами старійшин), влада яких ґрунтувалась на їх авто¬ритеті, шануванні, досвіді, мудрості; воєнними вождями (радами воєнних вождів). Така структура самоврядування дозволяла ви-користовувати більш доцільний інститут прийняття рішень залежно від стану суспільства.
Потестарна влада не мала спеціальних примусових установ, але здатна була до ефективного примушування за порушення існую¬чого порядку і правил поведінки. Рід забезпечував захист своїх членів від зовнішніх ворогів за допомогою воєнної сили і звичаю кровної помсти. Крім воєнної, потестарна влада первісного суспільства виконувала функцію перерозподілу суспільного про¬дукту; організуючу функцію (поступове введення ієрархічної си¬стеми управління); контрольну (контроль за ресурсами, обміном, торгівлею) тощо.
Через простоту економічної і соціальної організації первісно¬го суспільства публічна влада ще не потребувала особливого апа¬рату управління і примушування, відокремлених від суспільства.
Ознаки первісного суспільного самоврядування:1) існувало лише у рамках роду, виражало його волю і грунтувалося на кровних зв'язках; 2) суб'єкт і об'єкт управління збігалися; 3) органами самоврядування виступали родові збори, тобто збори усіх членів роду, та старійшини, що обиралися ними; 4) суспільні справи вирішувалися волевиявленням дорослих членів роду на зборах; 5) влада старійшин, які перебували на чолі роду, а також воєначальників ґрунтувалася на авторитеті, досвіді, повазі; 6) відмінностей між правами і обов'язками у членів роду не було.