
- •1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •2. Система юридичних наук: поняття та структура.
- •3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Методи пізнання держави та права.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави та права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході.
- •11. Державна влада: поняття і загальна характеристика.
- •12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
- •13.Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади первісного суспільства.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальносоціальне у сутності держави.
- •15. Функції держави: поняття та класифікація. Еволюція функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави, їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету та його основні риси.
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Поняття, структура та суб'єкти політичної системи суспільства.
- •22. Держава в політичній системі суспільства.
- •24. Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика.
- •25. Співвідношення громадянського суспільства та держави.
- •26. Форма держави: поняття та структура.
- •27. Форма державного правління.
- •28. Парламентська, президентська,напівпрезидентська республіки
- •30. Форми державного (політичного) режиму.
- •31. Держави соціально-демократичної орієнтації: поняття, сутність, функції.
- •40. Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Конституція України, її ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •46.Принципи права:поняття, різновиди та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.
- •47.Соціальні норми: поняття та види. Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- •49.Взаємодія права та моралі в процесі правотворчості.
- •57.Правові аксіоми, презумпції та фікції.
- •75. Дія нпа у просторі та за колом осіб.
- •89.Види правовідносин
- •91. Склад правовідносин
- •105. Юридичний склад правопорушень.
- •106. Юридична відповідальність:поняття, ознаки, види.
- •107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
- •109. Поняття і сутність правового регулювання.
- •110. Основні стадії правового регулювання.
107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
Принципи юридичної відповідальності – загальноприйняті норми імперативного характеру, що пред’являються до діяльності компетентних органів щодо застосування санкцій. Принципи: 1) законність; 2) обґрунтованість; 3) доцільність; 4) невідворотність; 5) своєчасність; 6) справедливість.
Мета юридичної відповідальності полягає у вияві її соціальної необхідності та ефективності. Розрізняють такі види мети юридичної відповідальності: 1) загальну превенцію правопорушення; 2) покарання правопорушника; 3) вплив на свідомість правопорушника; 4) моральну перебудову особи; 5) формування у людини, яка порушила норми права, настанови на правомірну поведінку надалі; 6) виховний вплив на інших людей з метою запобігання правопорушенням з їхнього боку.
Мета юридичної відповідальності, своєю чергою, визначає її функції.
Функції юридичної відповідальності - це головні напрями юридичного впливу як на правопорушника, так і на інших осіб з метою захисту правопорядку і виховання суб'єктів права, які скоїли чи можуть скоїти правопорушення. Розрізняють такі види функцій юридичної відповідальності: 1) превентивну (попереджувальну); 2) виховну; 3) репресивну (каральну); 4) компенсаційну (поновлювальну); 5) сигналізаційну (інформаційну) тощо.
108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
Будь-яке протиправне діяння тягне за собою юридичну відповідальність. Однак з цього загального правила є винятки, пов'язані з особливостями криміногенних громадських відносин, коли законодавством спеціально обумовлюються такі обставини, при настанні яких відповідальність виключається.
Правопорушенням визнається лише винне діяння, які на час їх вчинення знаходилося підконтролем волі і свідомості особи, тобто така дія. Відсутність вільної волі є необхідним юридичним умовою, при якому діяння не визнається правопорушенням, навіть якщо воно і мало шкідливі наслідки.
Підстави юридичної відповідальності – обставини, наявність яких робить можливим залучення особи до юридичної відповідальності та її настання.
Залучення до юридичної відповідальності – обставини, що роблять юридичну відповідальність можливою.
Настання юридичної відповідальності – обставини, що роблять юридичну відповідальність належною.
Підстави, що виключають юридичну відповідальність: 1) неосудність особи: це обумовлена хворобливим станом психіки чи слабоумством нездатність особи усвідомлювати свої дії або керувати ними в момент вчинення правопорушення.Законодавець виділяє два критерію неосудності: медичний (біологічний) і юридичний (психологічний). Медичний критерій передбачає наступні розлади психічної діяльності особи: хронічна душевна хвороба; тимчасовий розлад діяльності; слабоумство; інший хворобливий стан психіки. Під юридичним критерієм розуміється таке розлад психічної діяльності людини, при якому він втрачає здатність віддавати звіт у своїх діях або не здатна керувати своїми діями; 2) відсутність суспільної небезпеки: питання про визнання діяння малозначним вирішується на основі сукупності фактичних обставин кожної конкретної справи. Тут враховується характер діяння, умови його здійснення, відсутність істотних шкідливих наслідків, незначність заподіяного збитку; 3) відсутність складу правопорушення; 4) сплив строків давності; 5) акт про амністію.
Підстави, що звільняють від юридичної відповідальністі: 1) каяття; 2) відшкодування збитків; 3) передання на поруки; 4) втрата суспільної небезпечності особою.