
- •1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •2. Система юридичних наук: поняття та структура.
- •3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Методи пізнання держави та права.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави та права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході.
- •11. Державна влада: поняття і загальна характеристика.
- •12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
- •13.Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади первісного суспільства.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальносоціальне у сутності держави.
- •15. Функції держави: поняття та класифікація. Еволюція функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави, їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету та його основні риси.
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Поняття, структура та суб'єкти політичної системи суспільства.
- •22. Держава в політичній системі суспільства.
- •24. Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика.
- •25. Співвідношення громадянського суспільства та держави.
- •26. Форма держави: поняття та структура.
- •27. Форма державного правління.
- •28. Парламентська, президентська,напівпрезидентська республіки
- •30. Форми державного (політичного) режиму.
- •31. Держави соціально-демократичної орієнтації: поняття, сутність, функції.
- •40. Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Конституція України, її ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •46.Принципи права:поняття, різновиди та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.
- •47.Соціальні норми: поняття та види. Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- •49.Взаємодія права та моралі в процесі правотворчості.
- •57.Правові аксіоми, презумпції та фікції.
- •75. Дія нпа у просторі та за колом осіб.
- •89.Види правовідносин
- •91. Склад правовідносин
- •105. Юридичний склад правопорушень.
- •106. Юридична відповідальність:поняття, ознаки, види.
- •107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
- •109. Поняття і сутність правового регулювання.
- •110. Основні стадії правового регулювання.
4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
Предметом теорії держави і права є питання, що мають найбільш загальне, провідне для інших правових наук значення, формулювання головних юридичних понять і їх ознак, встанов¬лення найбільш загальних закономірностей виникнення, розвит¬ку і функціонування держави і права.
Специфіка предмета теорії держави і права пов'язана з на¬явністю власних, специфічних для неї функцій, зміст яких визна¬чається характером її взаємодії з іншими юридичними науками. Теорії держави і права щодо цих наук властиві узагальнююча, інтеграційна і методологічна функції.
Здійснюючи властиву їй узагальнюючу функцію, теорія дер¬жави і права досліджує найбільш загальні питання вчення про державу і право. вона абстрагується від стану і розвитку держави і права в окремих країнах, від змісту певних галузей і норм права, торкаючись лише тих проблем, вирішення яких корисне і необхідне для багатьох юридичних на¬ук. Загальній теорії держави і права властива також інтеграційна функція. У процесі її реалізації відбувається інтеграція юридич¬них явищ і положень інших юридичних наук у загальнотеоретичні поняття (категорії), що мають абстрактний характер, а також формулюються їх основні риси і загальні закономірності. Існування загальнотеоретичних понять відображає сутнісні характеристики державно-правової дійсності і, у свою чергу, обумовлює існування методологічних функцій загальної теорії держави і права.
ТДП не може існувати без спеціальних наук, які вивчають юридичну практику, без узагаль¬нення їх матеріалів. З іншого боку, теоретичні поняття і закономірності повинні ставати керів¬ними теоретичними орієнтирами для спеціальних наук, сприйма¬тися ними як аксіоматичні положення, що мають установчий ха¬рактер. Якби не було загальної теорії держави і права, галузеві юридичні науки набули б суто емпіричного характеру і були б змушені обмежитися вирішенням вузького кола конкретних пи¬тань на базі аналізу і логічної обробки певної групи юридичних норм.
Здійснюючи відбір матеріалів, що досліджуються різними юридичними науками, загальна теорія держави і права виявляє як спільні, так і відмінні ознаки певних державно-правових явищ. Загальна теорія держави і права збагачується також внаслідок перенесення досвіду однієї з юридичних наук на інші науки. Незважаючи на загальний і навіть абстрактний характер те¬орії держави і права, вона невідривна від суспільної і, особливо, юридичної практики. З цього боку юридична практика виступає як джерело формулювання і розвитку понять, категорій та закономірностей у державно-пра¬вовій сфері, як основа загальнотеоретичних висновків.
Функціонування держави і права є частиною суспільного життя, отже, воно пов'язане з політичним, економічним, соціальним і культурним розвитком суспільства. Тому для створення кате¬горій загальної теорії держави і права необхідним є широкий підхід з використанням матеріалів не тільки юридичних, але й інших суспільних наук — філософії, політології, соціології, еко¬номічної теорії, психології і т. ін.
Філософія формулює лише найзагальніші положення про державу й право, шукає шля¬хи по забезпеченню розгорнутого і детального аналізу держав¬но-правових явищ, формулює критерії того, якими повинні бути право і держава.
Зв'язок загальної теорії держави і права з філософією відбу¬вається у трьох напрямках: 1)філософія озброює юрис¬тів науковою методологією дослідження; 2) філософія формулює найзагальніші закони суспільного розвит¬ку, які поширюються і на державу та право; 3)філо¬софські дослідження безпосередньо торкаються держави і права, і передусім визначення їхнього місця і ролі в суспільстві.
Тісний зв'язок теорії держави і права з філо¬софією привів до формування на їх стику філософії права, яку значна частина науковців розглядає як систему філософських знань про право. водночас слід зауважити, що фактично філософія права є складовою час-тиною як філософської, так і державно-правової науки і не має чітко визначеного власного предмета дослідження.
Соціологія — наука, об'єктом дослід¬ження якої є поведінка людей, практика окремих суспільних структур і груп, усі соціальні процеси, що відбуваються в су¬спільстві. Ці процеси впливають і на зміст діяльності і розвиток держави і права, тож повинні враховуватися при за¬гальнотеоретичних дослідженнях. пов'язані з особливостями юридичної практики — діяльністю державних та самоврядних органів, по¬ведінкою посадових осіб, правопорушеннями, судовою практи¬кою, конфліктами, що виникають у державно-правовій сфері тощо. Багато хто вважає, що це свідчить про наявність спеціальної галузі наукового знання — соціології права.
загальна теорія держави і права спирається і на політологію — науку про політику, політичні системи, політичні проце¬си, владовідносини, методи досягнення політичної влади, струк¬туру соціальної основи суспільства. на теорія держави і права широ¬ко використовує матеріали політології для формулювання своїх узагальнень і наукових абстракцій, які відсутні в політології.
Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організацію господарського життя, поведінку індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. Теорія держави і права використовує положення і висновки економічної теорії, у тому числі такі її категорії, як виробничі відносини, продуктивні сили, власність, статутний капітал та ін.