4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.

Предметом теорії держави і права є питання, що мають найбільш загальне, провідне для інших правових наук значення, формулювання головних юридичних понять і їх ознак, встанов¬лення найбільш загальних закономірностей виникнення, розвит¬ку і функціонування держави і права.

Специфіка предмета теорії держави і права пов'язана з на¬явністю власних, специфічних для неї функцій, зміст яких визна¬чається характером її взаємодії з іншими юридичними науками. Теорії держави і права щодо цих наук властиві узагальнююча, інтеграційна і методологічна функції.

Здійснюючи властиву їй узагальнюючу функцію, теорія дер¬жави і права досліджує найбільш загальні питання вчення про державу і право. вона абстрагується від стану і розвитку держави і права в окремих країнах, від змісту певних галузей і норм права, торкаючись лише тих проблем, вирішення яких корисне і необхідне для багатьох юридичних на¬ук. Загальній теорії держави і права властива також інтеграційна функція. У процесі її реалізації відбувається інтеграція юридич¬них явищ і положень інших юридичних наук у загальнотеоретичні поняття (категорії), що мають абстрактний характер, а також формулюються їх основні риси і загальні закономірності. Існування загальнотеоретичних понять відображає сутнісні характеристики державно-правової дійсності і, у свою чергу, обумовлює існування методологічних функцій загальної теорії держави і права.

ТДП не може існувати без спеціальних наук, які вивчають юридичну практику, без узагаль¬нення їх матеріалів. З іншого боку, теоретичні поняття і закономірності повинні ставати керів¬ними теоретичними орієнтирами для спеціальних наук, сприйма¬тися ними як аксіоматичні положення, що мають установчий ха¬рактер. Якби не було загальної теорії держави і права, галузеві юридичні науки набули б суто емпіричного характеру і були б змушені обмежитися вирішенням вузького кола конкретних пи¬тань на базі аналізу і логічної обробки певної групи юридичних норм.

Здійснюючи відбір матеріалів, що досліджуються різними юридичними науками, загальна теорія держави і права виявляє як спільні, так і відмінні ознаки певних державно-правових явищ. Загальна теорія держави і права збагачується також внаслідок перенесення досвіду однієї з юридичних наук на інші науки. Незважаючи на загальний і навіть абстрактний характер те¬орії держави і права, вона невідривна від суспільної і, особливо, юридичної практики. З цього боку юридична практика виступає як джерело формулювання і розвитку понять, категорій та закономірностей у державно-пра¬вовій сфері, як основа загальнотеоретичних висновків.

Функціонування держави і права є частиною суспільного життя, отже, воно пов'язане з політичним, економічним, соціальним і культурним розвитком суспільства. Тому для створення кате¬горій загальної теорії держави і права необхідним є широкий підхід з використанням матеріалів не тільки юридичних, але й інших суспільних наук — філософії, політології, соціології, еко¬номічної теорії, психології і т. ін.

Філософія формулює лише найзагальніші положення про державу й право, шукає шля¬хи по забезпеченню розгорнутого і детального аналізу держав¬но-правових явищ, формулює критерії того, якими повинні бути право і держава.

Зв'язок загальної теорії держави і права з філософією відбу¬вається у трьох напрямках: 1)філософія озброює юрис¬тів науковою методологією дослідження; 2) філософія формулює найзагальніші закони суспільного розвит¬ку, які поширюються і на державу та право; 3)філо¬софські дослідження безпосередньо торкаються держави і права, і передусім визначення їхнього місця і ролі в суспільстві.

Тісний зв'язок теорії держави і права з філо¬софією привів до формування на їх стику філософії права, яку значна частина науковців розглядає як систему філософських знань про право. водночас слід зауважити, що фактично філософія права є складовою час-тиною як філософської, так і державно-правової науки і не має чітко визначеного власного предмета дослідження.

Соціологія — наука, об'єктом дослід¬ження якої є поведінка людей, практика окремих суспільних структур і груп, усі соціальні процеси, що відбуваються в су¬спільстві. Ці процеси впливають і на зміст діяльності і розвиток держави і права, тож повинні враховуватися при за¬гальнотеоретичних дослідженнях. пов'язані з особливостями юридичної практики — діяльністю державних та самоврядних органів, по¬ведінкою посадових осіб, правопорушеннями, судовою практи¬кою, конфліктами, що виникають у державно-правовій сфері тощо. Багато хто вважає, що це свідчить про наявність спеціальної галузі наукового знання — соціології права.

загальна теорія держави і права спирається і на політологію — науку про політику, політичні системи, політичні проце¬си, владовідносини, методи досягнення політичної влади, струк¬туру соціальної основи суспільства. на теорія держави і права широ¬ко використовує матеріали політології для формулювання своїх узагальнень і наукових абстракцій, які відсутні в політології.

Економічна теорія вивчає систему виробничих відносин, організацію господарського життя, поведінку індивідів та інститутів, що займаються виробництвом, обміном і споживанням товарів і послуг. Теорія держави і права використовує положення і висновки економічної теорії, у тому числі такі її категорії, як виробничі відносини, продуктивні сили, власність, статутний капітал та ін.