
- •1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •2. Система юридичних наук: поняття та структура.
- •3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Методи пізнання держави та права.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави та права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході.
- •11. Державна влада: поняття і загальна характеристика.
- •12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
- •13.Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади первісного суспільства.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальносоціальне у сутності держави.
- •15. Функції держави: поняття та класифікація. Еволюція функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави, їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету та його основні риси.
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Поняття, структура та суб'єкти політичної системи суспільства.
- •22. Держава в політичній системі суспільства.
- •24. Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика.
- •25. Співвідношення громадянського суспільства та держави.
- •26. Форма держави: поняття та структура.
- •27. Форма державного правління.
- •28. Парламентська, президентська,напівпрезидентська республіки
- •30. Форми державного (політичного) режиму.
- •31. Держави соціально-демократичної орієнтації: поняття, сутність, функції.
- •40. Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Конституція України, її ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •46.Принципи права:поняття, різновиди та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.
- •47.Соціальні норми: поняття та види. Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- •49.Взаємодія права та моралі в процесі правотворчості.
- •57.Правові аксіоми, презумпції та фікції.
- •75. Дія нпа у просторі та за колом осіб.
- •89.Види правовідносин
- •91. Склад правовідносин
- •105. Юридичний склад правопорушень.
- •106. Юридична відповідальність:поняття, ознаки, види.
- •107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
- •109. Поняття і сутність правового регулювання.
- •110. Основні стадії правового регулювання.
12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
Характеризуючи державу, філософи і юристи сходяться на то¬му, що вона є необхідною формою організації розвиненого су¬спільства, без якої неможливе виконання завдань, що стоять перед ним. Велика група науковців виходила при визна¬ченні поняття «держава» з формально-логічних позицій. Л. Дюгі вважав державою будь-яке суспільство, де існує диференціація між тими, хто править, і тими, ким правлять, у вигляді політичної влади; Г. Шершеневич визначав її як єднання людей у межах однієї території під загальною владою тощо. Як похідне від права явище оцінювали державу Г. Кельзен, І. Кант, Г. Еллінек. Г. Кельзен характеризував її як персоніфі¬кацію правопорядку. Гегель розглядав державу як вищу і найдосконалішу форму суспільного життя. Підкреслюючи її моральну спрямованість, він характеризував її як дійсність моральної ідеї. Незважаючи на різноманітність підходів до визначення держа¬ви, в науковій літературі традиційно склався погляд на неї як на суспільне явище, до структури якої входить кілька побічних і кілька головних елементів. На перше місце серед них висуваються територія, населення і публічна влада. Саме їх наявність, за кла¬сичними юридичними поглядами, відрізняє державу від додержавних та інших існуючих нарівні з нею суспільних утворень. Дійсно, держава є територіальним утворенням. Вона здійснює управління на обмеженій державними кордонами території, яка відіграє об'єднувальну щодо населення роль. Як територіальне утворення, що склалося шляхом адміністра-тивно-територіального поділу на окремі територіальні одиниці — області, губернії, краї, кантони, штати, округи, провінції тощо, держава є самоорганізованою спільнотою.
Населення, яке мешкає в межах державної території, має свої певні особливості. Більшість населення пов'язана з державою стійкими відносинами громадянства.
Основним елементом держави є, безумовно, політична влада. Інші ознаки держави здебільшого пов'язані з тими чи тими про¬явами державної влади. Найважливішою з них є здатність вида¬вати закони й інші правові акти, які являють собою прояв безу¬мовної загальнообов'язковості державної волі.
Похідною ознакою держави є наявність в ній чиновництва і формування військових контингентів — армії й поліції.
Держава є багатоаспектним явищем. Саме це відбивають і на¬ведені вище її різноманітні визначення. Держава виступає в трьох головних аспектах: 1) як організація всього суспільства; 2) як ор¬ганізація певних класів або прошарків чи інших груп людей; 3) як апарат влади.
Як організація всього суспільства держава виступає у внут¬рішніх та зовнішніх відносинах в інтересах всього населення кра¬їни, яке вона повинна репрезентувати і обслуговувати. Саме від імені держави приймаються ті рішення, які, маючи загально-обов'язковий характер, спрямовані на реалізацію і захист прав всіх громадян, на проведення соціальної політики як загально¬суспільної політики.
Разом з цим, держава, що діє в умовах суспільства, яке є соціально диференційованим, спирається на ті чи інші соціальні сили, на певну соціальну базу. Йдеться про певні класи, прошар¬ки, державну або партійну бюрократію, номенклатуру. У зв'язку з цим держава може поєднувати захист інтересів всього суспіль¬ства з діями на їх користь. Інтереси суспільства у певних випад¬ках набувають пріоритету при вирішенні загальнонаціональних справ.
Узята в механізменному аспекті держава організована як пев¬ний апарат влади, який має складну структуру. Цей апарат являє собою розвинену систему відокремлених від суспільства держав¬них органів, які здійснюють владу переважно через професійних службовців. Апарат влади виступає як основний важіль управ¬ління суспільством, його реформування. Різні структури цього механізму мають різне функціональне призначення, взаємодіють між собою.
Загальні ознаки держави. 1) охоплює усе населення країни в просторових межах; 2) має спеціальний апарат управління; 3) має у своєму розпорядженні апарат легального примусу; 4) в особі компетентних органів видає загальнообов'язкові юридичні норми, забезпечує їх реалізацію, тобто держава організує громадське життя на правових засадах; 5) має єдину грошову систему; 6) має офіційну систему оподаткування і фінансового контролю; 7) має суверенітет; 8) має формальні реквізити — офіційні символи: прапор, герб, гімн
Таким чином, держава є організацією політичної влади, що існує на певній соціальній базі, виступає як офіційний представник усього суспільства і забезпечує за допомогою спеціального апарату реалізацію своєї політики.