- •1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
- •2. Система юридичних наук: поняття та структура.
- •3. Теорія держави і права в системі юридичних наук
- •4. Предмет теорії держави та права, її співвідношення з іншими суспільними науками.
- •5. Методи пізнання держави та права.
- •6. Суспільна влада та соціальні норми в первісному суспільстві.
- •7. Загальні закономірності та різноманітність форм виникнення держави.
- •8. Наукові концепції походження держави та права.
- •9. Особливості виникнення європейських держав.
- •10. Особливості виникнення держав на сході.
- •11. Державна влада: поняття і загальна характеристика.
- •12.Поняття держави. Держава як політична й територіальна організація суспільства.
- •13.Ознаки держави, що відрізняють її від суспільної влади первісного суспільства.
- •14.Сутність держави та її еволюція. Класове та загальносоціальне у сутності держави.
- •15. Функції держави: поняття та класифікація. Еволюція функцій сучасної української держави.
- •17. Правові форми діяльності держави, їх різновиди.
- •18. Україна як суверенна держава.
- •19. Поняття державного суверенітету та його основні риси.
- •20. Україна як демократична, правова, соціальна держава.
- •21. Поняття, структура та суб'єкти політичної системи суспільства.
- •22. Держава в політичній системі суспільства.
- •24. Громадянське суспільство: поняття та загальна характеристика.
- •25. Співвідношення громадянського суспільства та держави.
- •26. Форма держави: поняття та структура.
- •27. Форма державного правління.
- •28. Парламентська, президентська,напівпрезидентська республіки
- •30. Форми державного (політичного) режиму.
- •31. Держави соціально-демократичної орієнтації: поняття, сутність, функції.
- •40. Загальна характеристика місцевого самоврядування в Україні.
- •41. Конституція України, її ознаки, місце і роль в системі нормативно-правових актів.
- •46.Принципи права:поняття, різновиди та їх роль у правовому регулюванні суспільних відносин.
- •47.Соціальні норми: поняття та види. Всі види норм (норма — це певне правило) можна умовно поділити на дві групи:
- •49.Взаємодія права та моралі в процесі правотворчості.
- •57.Правові аксіоми, презумпції та фікції.
- •75. Дія нпа у просторі та за колом осіб.
- •89.Види правовідносин
- •91. Склад правовідносин
- •105. Юридичний склад правопорушень.
- •106. Юридична відповідальність:поняття, ознаки, види.
- •107. Мета і принципи юридичної відповідальності.
- •108. Обставини, що виключають юридичну відповідальність та звільняють від юридичної відповідальності.
- •109. Поняття і сутність правового регулювання.
- •110. Основні стадії правового регулювання.
1. Завдання юридичної науки на сучасному етапі державно-правової розбудови України.
Юридична наука, до системи якої входить загальна теорія держави і права, є однією з суспільних наук. На відміну від наук, що вивчають природні явища і процеси, суспільні науки вивчають відносини, які склада¬ються між людьми і їх утвореннями. Це повною мірою стосується і юридичної науки, головним завданням якої є сприяння через державні і правові інститути розквіту особистості і подоланню перешкод на цьому шляху, ефек-тивному використанню людського потенціалу, створенню умов для найповнішої реалізації прав і свобод людини і громадянина. Юридична наука – наука, що спрямована на здобування, узагальнення, систематизацію і використання знань про державно-правову дійс¬ність. Її особливістю є спільне дослідження права і держави в їх єдності, взаємозв'язку і взаємовпливі. Поряд з іншими суспільними науками вчення про державу і право має свій об'єкт і предмет дослідження. Поняття об'єкта ширше, ним охоплюються явища і процеси навколишнього світу, дійсності, на які поширюється пізнання і практичний вплив лю¬дей. Об'єкт може бути загальним для ряду наук, а предмет однієї науки не може збігатися з предметом іншої. Саме предмет визна¬чає самостійність, своєрідність і особливості кожної науки, тобто те, чим вона відрізняється від інших наук.
Спільний об'єкт дослідження — ДіП — пов'язує в рамках єдиної юридичної науки спеціалізовані науки, що входять до її складу, кожна з яких водночас має свій власний. предмет дослідження. Таким чином складається система юридич¬них наук, кожна з яких вивчає окремі прояви ДіП.
Завданнями юридичної науки:
- бути науковим орієнтиром для практики державно-правового будівництва на основі пізнання і усвідомлення відповідних суспільних процесів і явищ;
- дослідження режиму законності та правопорядку;
- розробка доктрини верховенства права, умов її запровадження у вітчизняну правову систему;
- розробка шляхів подолання правового нігілізму;
- розширення наукових знань про державно-правові явища, їх характерні риси, сутність, форми спец функції;
- визначення закономірностей розвитку і прогнозування змін у функціонуванні ДіП, проміжних та кінцевих результатів цього розвитку;
- положення та висновки юридичної науки повинні прямо чи опосередковано використовуватися у практиці;
- закладення ідейно-політичних основ.
Юридична наука в цілому і окремі юридичні науки, поміж них і теорія держави і права, виконують певні функції, які визначають головні напрямки наукових досліджень.
Пізнавальна функція спрямована на здобуття і розширення наукових знань про державно-правові явища, їхні характерні ри¬си, сутність, форми, специфічні для них функції, принципи, інститути тощо, розширення знань про право, і державу.
Евристична функція націлена на встановлення закономірнос¬тей розвитку і функціонування держави і права.
Функція наукового передбачення полягає в науковому про¬гнозуванні шляхів подальшого розвитку державно-правових явищ, проміжних та кінцевих результатів цього розвитку.
Функція допомоги практиці пов'язана зі службовою роллю юридичної науки, інструментальна цінність якої полягає втому, що її положення та висновки повинні прямо або опосередковано використовуватися юридичною практикою.
Ідеологічна функція. У рамках юридичної науки в умовах демокра¬тичного суспільства існують різноманітні школи і течії, кожна з яких має свою власну ідейну спрямованість.