Висновок

У даній дипломній роботі було розглянуто основні типи та класифікація відеоадаптерів, а також основні принципи роботи та налаштування моніторів. Метою дипломної роботи було дослідження відеоадаптера та можливості ремонту монітора за допомогою тестера.

На сьогоднішній день для обробки дво- та трьохвимірної графіки використовують графічні процесори (GPU – Graphics Processing Unit). З розвитком інформаційних технологій та комп’ютерних складових в цілому графічні процесори стали одним із ключових компонентів обчислювальних систем. Постійне ускладнення комп’ютерної графіки призводить до необхідності розробки потужніших графічних процесорів, що призвело до появи багаточисельних моделей відеокарт. Різні вимоги до швидкості роботи графічного процесора залежно від виконуваних обчислювальною системою задач стимулюють виробників відеокарт розробляти графічні процесори та відеоадаптери з різними специфікаціями та характеристиками для максимального задоволення потреб цільових задач.

Перші монітори працювали з картами символів. Спеціальна область пам'яті комп'ютера була зарезервована для зберігання символу, який належало зобразити на екрані. І програми писали текст на екран, заповнюючи символами цю область пам'яті. Екран найчастіше являв собою таблицю 80x25 символів.

Кожен символ на екрані формується множиною крапок. Зразок символу, що може з'явитися на екрані, зберігався в спеціальній мікросхемі ПЗП. Стандарти, які використовувала IBM й інші фірми, відрізняються кількістю точок, що використовуються при формуванні символів.

За стандартом IBM символи, видимі на екрані, не зберігаються в неперервній послідовності. Символи, які ми бачимо на екрані, розташовуються в байтах пам'яті з проміжком в один байт. Ці проміжні байти відведені для зберігання параметрів зображуваних символів. Парний байт пам'яті містить символ, а непарний — зберігає його атрибути.

Список використаної літератури

1. Апаратні інтерфейси ПК. Енциклопедія. М. Гук

2. Використання LPT-порту ПК для введення-виведення інформації. Огик П. 2006р.

3. Енциклопедія електронних компонентів. Великі інтегральні схеми. Богатирьов Е. А., Ларін В. Ю., Лякін А. Е. 2006р.

4. Цифрові інтегральні мікросхеми. Зельдин Е.А. 1986р.

5. http://zi.zavantag.com/docs/53/index-2465-6.html

6.http://www.100balov.com/data/bib/Diagnostijka_komputernijh_zasobiv/PARALELNI_PORTIj

7. Жаров А. «Железо» ІВМ 99 или все о современном компьютере. – М.:»МикроАрт», 1999. – 352с.

8.http://crk-knteu.kiev.ua/65641- Razrabotka_dlya_kontrolya_i_opredeleniya_tipa_logicheskih_integral_nyh_mikroshem_metodom_signaturnogo_analiza.html

9. http://ua.nauchebe.net/2012/04/viprobuvach-mikrosxem-ttl/