2.Західноукраїнська Народна Республіка.

18 жовтня 1918 р., коли імперія Габсбургів почала розвалюватися, у Львові зібралися визначні діячі Східної Галичини і Буковини. Серед них були посли до імперського парламенту, депутати галицького і буковинського сеймів, керівники політичних партій, митрополит А. Шептицький, єпископ Г. Хомишин. Вони проголосили себе Конституантою (Установчими зборами) і обрали Національну Раду - вищий орган влади української держави, яка мала складатися із Східної Галичини, Лемківщини, північно-західної Буковини і Закарпаття.

У ніч на 1 листопада збройні загони Національної Ради зайняли Львів, а потім - усю Східну Галичину. 13 листопада була проголошена Західноукраїнська Народна Республіка(укр.. держава створена на зах.укр. землях,які входили до складу Австро-Угорщини). Президентом ЗУНР став голова Національної Ради Євген Петрушевич. Державний секретаріат (уряд) очолив лідер найвпливовішої національно-демократичної партії Кость Левицький.

Внутрішня та зовнішня політика:Ствоення дієвих органів закон. і викон. влади шляхом демократичних виборів;закон про громадянство, проголошення укр.. мови державною;земельна реформа, за якою земля відчужується від великих власників і передається земельним комітетам,термін наділення селян землею не встановлювався; закон про 8-год. роб. день;уведення національної валюти – гривні та карбованця; закон про основи шкільництва (дозвіл на заснування приватних шкіл, право нац.. меншин на школи з рідною мовою викладання); створення Укр. Галицької Армії (УГА); проголошення у Києві Акту злуки ЗУНР та УНР (Ця історична подія відбулася 22 січня 1919 р., коли у Києві на майдані біля Софійського собору було проголошено Акт злуки Української Народної Республіки і Західноукраїнської Народної Республіки. ЗУНР дістала назву Західна область Української Народної Республіки (Зо УНР) і повну автономію) - (не був реалізований); укріплення міжнародних позицій (відкриття посольств та дипломатичних представництв у низці країн); україно-польська війна.

У лютому 1919 р. на конференції у Станіславові була заснована Комуністична партія Східної Галичини (КПСГ).(не визнавала ЗУНР)

Нове політичне утворення зразу ж опинилося в гострому конфлікті з поляками, які також інтенсивно розбудовували власну державу й претендували на територію Західної України. Польські державні кола спиралися на місцеве польське нас. Ставлення більшості поляків до ЗУНР було негативним, хоча серед чиновників державного апарату були й поляки. Євреї, прагнучи залишитись осторонь польсько-українського конфлікту, дотримувалися нейтралітету. Однак після триденного єврейського погрому, влаштованого у захопленому Львові польськими солдатами, вони стали схилятися до тісної співпраці з українською владою. Українська Національна Рада прагнула забезпечити широкі права національним меншинам, вирішивши, зокрема, надати їм 30 % депутатських місць у майбутньому парламенті.

3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.

Навчальна програма - нормативний документ, що розкриває зміст знань, умінь і навичок з навчального предмета, логіку вивчення основних світоглядних ідей із зазначенням послідовності тим, питань і загальної дозування часу на їх вивчення. 

Навчальна програма включає; пояснювальну записку У ній визначені основні завдання навчального предмета, провідні наукові ідеї.; Основна частина. Містить тематичний план, зміст тем, завдання та вивчення, основні поняття, вміння та навички, види занять.; Додаток. Містить методичні вказівки, що стосуються оцінки знань, умінь, навичок. 

На думку Турянської О. зміст історичної освіти має бути представлено у вигляді комплексу таких компонентів:

1. Інформаційний - складається зі списків головних фактів, нових понять, основних зв'язків обов'язкових для засвоєння учнями.  2. Операційний - складається із сукупності обов'язкових, предметних і загальних умінь забезпечується вивченням даного курсу (по цьому компоненту необхідно в програму ввести уроки формування умінь і навичок); 

3. Творчо-пошуковий - містить конкретні історичні чи світоглядні проблеми (список їх надається в програмі), які несуть з собою навчальну історичну інформацію; 

4. Ціннісно-смисловий - є базою для формування аксеологіческого (ціннісного), свідомості особистості, її емоційного інтелекту, спрямований на осмислення учнем своїх почуттів, себе і т.д. 

Турянська О. говорить про те, що шкільна програма з історії повинна визначати ті поняття і події про минуле суспільного життя, які мали і має сьогодні велике пізнавальне або негативне значення для життя людства (рабство, він буде рабом; господар людської долі). Учні повинні усвідомлювати ці явища не тільки в їх соціально-історичному сенсі, але і в моральному і навіть психологічний. 

Зміст програми з історії має відповідати інформаційним можливостям, технічного забезпечення і сучасному громадському стану. Тому, велику увагу необхідно приділяти найбільш ретельної розробки навчальних програм, що дозволяє учневі не тільки успішно засвоювати матеріал, але й уміти за допомогою отриманих навичок застосовувати свої знання на практиці у вирішенні важливих життєвих проблем. 

Білет №22