1. Українська культура XIV - першої половини XVII ст.

У зв’язку з активним наступом католицької реакції становище освіти на Україні ускладнилось. Прагнучи поширити свій вплив, католицька церква започатковує в Україні єзуїтські школи. Православні руські школи існували в Заблудові, Володимирі-Волинському, Львові, Уневі, Холмі, Києві. Смотричі, Білостоці. Серед них визначне місце посідала Острозька школа - перша вища школа в Україні, заснована князем Костянтином Острозьким близько 1576-1580 рр. Працювала вона за програмою західноєвропейських університетів, Першим ректором Острозької школи був відомий громадський діяч, письменник Герасим Смотрицький. Після смерті Костянтина Острозького (1608) школа занепадае, за його наступників її було перетворено на єзуїтську школу.

Поширенню освіти, поглибленню її зв’язків з національним життям сприяли братські школи, навчання в яких проводилося рідною мовою. Перша братська школа, відкрита у Львові у 1585 p.. У 1615 р. на кошти Гальшки Гулевичівни відкрилася братська школа у Києві, першим ректором якої був Іов Борецький. У 1631 р. архімандрит Києво-Печерської Лаври Петро Могила заснував при лаврі школу вищого типу, яку через рік було об’єднано з Київською братською школою і названо Києво-Могилянською колегією (з 1701 р. - Києво-Могилянська академія).

Розвиток літератури. Книгодрукування Унаслідок зруйнування культурних осередків в Україні у XIV - XV ст. спостерігається перерва в літературному процесі. Оригінальна літературна творчість розвивається слабо, літературні пам’ятки ідейно та стилістично не виходять за рамки традицій княжої доби.

Боротьба запорозького козацтва проти турецько-татарських нападів породила героїчний епос - думи та історичні пісні, створювані співцями-кобзарями.. Найвизначнішою пам’яткою перекладної літератури цього періоду є “Пересопницьке євангеліє”, перекладене так званою простою мовою, близькою до народної, Михайлом Василевичєм та архімандритом Пересопницького монастиря Григорієм у 1556-1561 рр.

Наприкінці XVI ст. у відповідь на експансію католицизму на схід почала розвиватися полемічна література. Першим із гострими полемічними творами виступив ректор Острозької школи Гєрасим Смотрицький. Найбільш відомим його твором є трактат “Ключ до царства небесного” (1587 р.) Вершиною ж полемічної літератури стала творчість Івана Вишенського. На розвиток освіти та українського письменства вплинуло виникнення друкарської справи в Україні.

Точна дата початку книгодрукування в Україні невідома. Першим друкованим твором вважається “Апостол”, виданий у 1574 р. у Львові Іваном Федоровим. Мистецтво Після монголо-татарської руїни монументальне будівництво в Наддніпрянській Україні на деякий час призупиняється, тоді як у західноукраїнських землях воно досягає значного розвитку. У житловому будівництві цього періоду, як і в попередні часи, переважали дерев’яні будинки. Монументальна архітектура представлена замками та церквами. Відомими є замки в Луцьку, Острозі, Крем’янці, Кам’янці-Подільському, Богуславі та Трипіллі, укріплення і житлові споруди гетьманської столиці в Чигирині. З кам’яних церков цього періоду збереглися церкви св. Онуфрія у Львові, церква св.Іоанна Предтечі в Кам’янці-Подільському.

Українське образотворче мистецтво особливо розвивалося на західноукраїнських землях. У живописі продовжує панувати іконографія, набуваючи все виразніших реалістичних рис. Потреби друкарства зумовили розвиток графіки. З того часу збереглося чимало графічних робіт невідомих авторів. Так, численними гравюрами прикрашені вірші Касіяна Саковича на похорон гетьмана Петра Сагайдачного у 1622 p., тут вперше надруковано запорозький герб у вигляді козака з мушкетом на плечі.