
- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.).
- •II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.).
- •III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.).
- •2.Національно – визвольний рух південних словян в XIX ст.
- •3.На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •2.Національно-визвольний рух у Греції у іі пол. Хvііі-на полч.ХХст. І утворення «Першої республіки.»
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •2.Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •2."Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •3.Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •2. «Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •«Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2.Країни Центральної Європи у Другій Світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •2.Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій пол. XX ст.
- •3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •Австрійська імперія у хіх ст. Перетворення у дуолістичну монархію.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •1.Українська козацька держава основні етапи політичної історії
- •2. Утворення Сло’янських держав після Першої Світової війни.
- •3.Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •3.Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •2.Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •3.Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •2.Національно-державне будівництво в Україні за цРади
- •3.Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •Давньогрецька цивілізація.
- •2.Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •3.Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •2.Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Рос. Імп. Та їх наслідки для України.
- •3.Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Великі географічні відкриття 15-17ст.
- •2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка.
- •3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •2.Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •3.Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •3.Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •2.Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Українське національне відродження кін. XVIII – почат. XX ст.
- •3.Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
- •Український нац-визвольний рух друга пол. XIX ст- поч XX ст.
- •2.Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •3.Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
Слово «факт» походить від латинського «зроблене, те, що відбу¬лося». В науці, зокрема історичній, факт - це дійсна, не вигадана подія; дійсне явище; Кожен історичний факт є неповторним, його не можна відтво¬рити. У цьому специфіка історичного знання. У процесі пізнання історії факти є цінними не тільки самі по собі, вони необхідні для виявлення і визначення історичних зв'язків для їх узагальнення і засвоєння у системі. Узагальнення і систематизація фактів - це інструмент пізнання історії. Історичною наукою виявлено колосальну чисельність фактів, визначені їх час і місце здійснення. Конкретні дрібні факти минулого систематизовані, згруповані у значні історичні події, явища і цілісні історичні процеси.У повсякденному спілкуванні слова «факт», «подія», «явище» час¬то виступають синонімами. Проте з методичної точки зору вони розмежовуються:- факт-подія - одинична, неповторна, оригінальна, жорстко ло¬калізована в часі та просторі дійсність (пригода), де бере участь певне коло осіб. Наприклад: Марафонська битва 490 р. до н. е.; Берестейсь¬ка унія 1596 р.; створення Української Центральної Ради в березні 1917 р. та ін.;
- факт-явише - фрагмент реальності з типовими, характерними ознаками, притаманними певному історичному періоду або декільком країнам на певному етапі історичного розвитку. Наприклад: посилен¬ня впливу католицької церкви у країнах Західної Європи у середні віки; Реформація в Європі; виникнення українського козацтва тощо;- факт-процес (послідовна зміна станів або явищ, яка відбувається закономірним порядком, хід розвитку чого-небудь) - це сукупність явищ більш високого ступеню узагальненості. Наприклад: виникнен¬ня міст-держав у Єгипті наприкінці ІУ-ПІ тис. до н. е.; поява і розселення людей на території України; Велике переселення народів тощо.
Існує ще одна суто педагогічна типологія історичних фактів. Це головні та неголовні факти. Головними вважаються ті фак¬ти, які: 1) вплинули на розвиток суспільства, залишили значний слід у суспільному житті; 2) маючи об'єктивно велике історичне значення, передають основний фактологічний зміст історичної епохи, періоду; 3) у своєму змісті і зв'язках містять важливі теоретичні відомості, не¬обхідні для формування у школярів історичних понять, світоглядних ідей, власної думки з приводу минулого; 4) відрізняються яскравістю, образністю, емоційністю і здатні залишити в душах учнів глибокий моральний слід, викликати особисте співпереживання, міцно закріпитись у пам'яті. Головні факти відбираються авторами підручників, програм як обов'язкові для засвоєння і підлягають Неголовні історичні факти не вирізняються ані оригінальністю, ані яскравістю чи великим теоретичним потенціалом, що притаманні головним.
Білет №2
Антична колонізація Північного Причорномор'я.
Давноьгрецькі міста винили в Північному Причорномор’ї в кін 7ст.до.н.еколи почалося активне розселення греків по узбережжях середземного моря,Чорного моря.Причини грецької колонізації:перенаселення Греції в 1тис до н.е,нестача орної землі,нестача зерна,пошук нових джерел сировини,передусім металів,пошук ринків збуту своїх товарів,внутрішня політична боротьба змушувала до імміграціх тих,хто програв,напади лідійців і персів підштовхували до пошуку безпечніших місць проживання.Засновувались поселення переважно в гирлах річок.Спочатку це були торгові факторії,які згодом виростали в адміністративні й культурні центри.Найбільші центри:4ст до.н.е Ольвія(поблизу Миколаєва),Тіра 6сто.до н.е(Білгород-Дністровський),Херсонес у 422–420 рр. до н. е. пізніше Корсунь(Севастополь)Пантікапей VI ст. до н. е.(керч)Керкінітида у VI ст. до н. е. (Євпоторія),були засновані вихідцями з міста Мілет
Осн.заняття:землеробство(вирощувалипшеницю,городину,виноград),виноробство,риболовля,ремесла(металообробка,гончарство,ткацтво.виготовлення виробів зі скла,дерева,кістки,ювелірна справа)Важливе місце посідала торгівля:продовали пшеницю,шкури,хутро ,рабів,вина.купували:тканину,зброю,прикраси,оливкову олію,прянощі,вина.Політичний устрій:античні міста держави північного Причирномор’я копіювали грецькі міста-держави.Частина з них рабовласницькими республіками,в управліні яких мали брати участь усі вільні громадяни,частина монархіями Боспорське царство.Культура і релігія греки зберегали традиції своеї батьківщини в питаннях освіти,орг. вільного часу,надання медичних послуг тощо.В усіх містах-колоніях були школи,театри,поширення були культ давньогрецьких богів:Артеміди,Аполона,Афродіти,Діоніса.Шанували міфологічних героїв Ахілла та Геракла .Боспорське царство
Було засноване 480р до н .е внаслідок об’єднанання держав-полісівКерченського півострова;до нього входили також Приазов’я
Та землі Кубані.Особливості боспорського царства:монархічна форма правління,тісні торгевельні і культурні зв’язки з Афінами,значна частка місцевого негрецького населення,занепало під натиском гунів.На поч. нової ери грецькі міста почали занепадати,це було пов’я-зано з набігами кочовиків,та появою дешевою єгипетської пшениці.У 1ст до н.е потрапили у залежність до Римської імперії,а в 4-5 стбули захоплені племенами готів та гунів.Тількі Херсонес і Пантікапей потрапили під владу Візантії.Значення античного впливу:тЗалучення до досягнень античної цивілізації(технології обробки,земл,ремесла,товарно-грошових відносин),ознайомлення демократичних устроєм,античні колонії сприяли поширенню християнства на укр. Землях