- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.).
- •II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.).
- •III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.).
- •2.Національно – визвольний рух південних словян в XIX ст.
- •3.На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •2.Національно-визвольний рух у Греції у іі пол. Хvііі-на полч.ХХст. І утворення «Першої республіки.»
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •2.Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •2."Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •3.Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •2. «Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •«Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2.Країни Центральної Європи у Другій Світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •2.Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій пол. XX ст.
- •3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •Австрійська імперія у хіх ст. Перетворення у дуолістичну монархію.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •1.Українська козацька держава основні етапи політичної історії
- •2. Утворення Сло’янських держав після Першої Світової війни.
- •3.Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •3.Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •2.Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •3.Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •2.Національно-державне будівництво в Україні за цРади
- •3.Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •Давньогрецька цивілізація.
- •2.Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •3.Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •2.Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Рос. Імп. Та їх наслідки для України.
- •3.Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Великі географічні відкриття 15-17ст.
- •2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка.
- •3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •2.Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •3.Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •3.Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •2.Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Українське національне відродження кін. XVIII – почат. XX ст.
- •3.Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
- •Український нац-визвольний рух друга пол. XIX ст- поч XX ст.
- •2.Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •3.Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
Розповідь. Одним із прийомів усного викладу є розповідь. У викладанні історії це стисле повідомлення про історичні події. Одна з вимог до розповіді – відображення в ній конкретної історичної характеристики часу, простору, історичних осіб, що сприяє розвитку в учнів уявлення про специфічність кожного історичного факту в порівнянні з іншими.
Сюжетна розповідь – це детальне емоційне оповідання, яке має певний історичний сюжет, що нерідко має драматичний характер. Сюжет розповіді не обов`язково повинен бути повністю реалістичним, він може містити художній вимисел, але не можна фальсифіковувати відомі історичні факти. Інша форма сюжетної розповіді –драматизація. Тут розповідь ведеться у вигляді діалогу двох осіб, які намагаються вирішити конфліктну ситуацію. В процесі діалогу розкривається сутність типового соціального явища. Часто учні бувають учасниками цих діалогів. Образна розповідь. На відміну від сюжетної, що має конкретну фабулу, образна розповідь містить більше теоретичних елементів і передає головні історичні факти у спокійній безконфліктній формі. Такий прийом найчастіше застосовується при викладі явищ і процесів економічного життя суспільства. Причому поєднується він, як правило, з графічною наочністю. Конспективну розповідь та інформаційне повідомлення вчитель використовує на уроках при викладанні неголовних фактів. Для конспективної розповіді характерним є позбавлене образності перерахування фактів, їх просторових, часових і кількісних характеристик. Інформаційне повідомлення застосовують для перерахування фактів, дат, імен, географічних місць, взаємозв`язаних один з одним і з головними фактами уроку.
Прийоми описування. Картинне описування або описання дозволяє розкрити сутність, риси, деталі, ознаки чи стани. У ньому є об`єкт але немає розвитку сюжету. Описання буває картинним і аналітичним. Картинним описуванням називається прийом устного викладу матеріалу, коли з допомогою слова в емоційно-художній формі створюються образи того чи іншого факту, тобто відбувається образне відтворення фактів у вигляді цілісних картин. Цей вид опису застосовується для відтворення картин природи, побуту людей, географічного середовища, а також типових явищ господарського, культурного, суспільного життя. Аналітичне описування значно відрізняється від картинного. Це прийом розповіді, в якому дається описання складових частин, деталей, їх функціонального призначення, передаються зовнішні ознаки створюваних цілісних образів, показується взаємодія їх сутнісних частин. Застосовується він при описанні знарядь праці, зброї, пам`ятників архітектури, воєнних і господарських об`єктів, а також при роз`ясненні влаштування деожави. Розповідь поєднується з крейдовими малюнками, схемами, з демонстрацією макетів і моделей. Образна характеристика – різновидність опису. Образною називають характеристику типових представників суспільства конкретного періоду. Часто образна характеристика поєднується із завданнями для учнів. 3. Пояснення, розмірковування, характеристика, доказ. Пояснення – один з найбільш поширених прийомів при викладенні головних фактів і теоретичного матеріалу. Це та частина інформації, яка повинна бути засвоєна у вигляді понять, суджень, умовиводів, оцінок, висновків. Розмірковування – це варіант пояснення, який застосовується при виявленні причинно-наслідкових зв`язків, сутнісних рис понять. Одночасно використовуються документи, статичний і картографічний матеріал.Цей прийом дозволяє показати учням хід розмірковувань вчителя, його роздумів, дати зразки аналізу фактів. Вчитель веде учнів за собою в активну пізнавальну діяльність. Він показує як вирішували цю проблему вчені, як її слід вирішувати. Розмірковуванням ми називаємо послідовний розвиток положень, доказів, що підводять учнів до висновків і узагальнень. Ромірковування супроводжується постановкою питань, що дозволяє привернути увагу учнів до зазначеної проблеми. На кожне питання вчитель дає відповідь у формі розмірковування, зіставляючи факти і думки. В результаті учні без помітних труднощів осмислюють теоретичний зміст учбового матеріалу.
Білет №9