Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Гос история.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
273.15 Кб
Скачать

3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.

Школа часто реформується. Прагматизм у навчанні - учні мають великий вибір предметів. Навчання поч. з 5 років. Початкова шк.. - 5-11 р., профільна шк. (сер. шк.). Обов'язкові предмети - англ.. мова, література, матем , природознавчі науки. Предмети ядра (75 % часу) - основа знань - історія, географія, музика, мистецтво, ін. М, релігія, технологія. Предмети за вибором (25 % часу). Старші класи - профільне навчання Обов'язкові предмети - англ.. мова, л-ра, релігія, математика, фіз.. вих. Предмети за вибором (50 % часу). Школи поділ на державні (80%) і приватні (20 %). А також за здібностями учнів - вище середнього розвитку, середні, нижче середнього. Навч плани розробляються директором, програми - вч. предметниками. Історія починає вивчатися в початковій школі - 2 год., середня - 3 год. Зміст історичної освіти - І. сон-ек розв. (світова і вітчизняна історія), 2. класова б-ба причини та наслідки, 3. питання 2 С В та роль Англ. Принципи побудови іст. матеріалу: хронологічний, тематичний, п. Ліній розвитку. Екзамени -і білети вперше бачать на екзамені. Форми і методи вивчання і іст: І Проблемний метод, 2 Робота з документами: тема -і документ - учні самі приходять до висновків. 3. Письмова робота - вчити висловлювати думки на папері. Молодша школа - план, фантазія, оцінка персонажів; Старші класи реферати, повідомлення на основі джерел. 4. Дискусії попариа, в малій групі (3-5 осіб), клас. 5. Драматизація -; п'єси, вистави на істор. тематику. 6. Проектів - загальний і проект розбивають на дрібні етапи - пояснення, і дослідження, об'єднання.

Білет №7

  1. Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).

У Київській державі сформувалася і досягла високого рівня її своєрідна і неповторна культура.

За часів Володимира започатковують освіту, відкривають періпі школи. Князь Ярослав запроваджує обов'яз­кове навчання для молоді вищих станів, готуючи її для майбутньої діяльності.

Шкільну справу у свої руки взяла церква, що надало освіті певної однобічності. Навчали за допомогою богословської літератури, передусім Псалтиря.

Ярослав Мудрий заснував першу бібліотеку при Софії, Володимир Мономах написав літературні повчальні твори, уславився як філософ волинський князь Володимир Василькович. Писемність поширювалась і се­ред простого люду. Це підтверджують знайдені в Новгороді «бе­рестяні грамоти» і велика кількість написів, які робили на своїх виробах ремісники.

Популярністю користувалися різного роду переклади з ла­тині і грецької мови. Це були візантійські хроніки, історія Олександра Македонського та ін. Спочатку оригінальні літе­ратурні твори являли собою переробку перекладацьких мотивів. Згодом вводяться місцеві сюжети — «Моління Данила Заточ-ника» (збірка життєвих і політичних порад новгородському князю Ярославу), славнозвісне «Слово про закон і благодать» київського митрополита Їларіона (середина XI ст.). Вершиною літературної творчості було «Слово о полку Ігоревім» (кінець XII ст.), в якому широко представлено народну символіку, міфологію та звичаї, заклики до об'єднання роздроблених князівств у спільну боротьбу проти зовнішніх во­рогів.

У монастирях ченці вели літописи. Найвідомішим серед них є «Повість временних літ», започаткована (близько 1039 р.) ченцем Києво-Печерського монастиря; продовжував літопис Никон, а впорядкував у 1112 р. Нестор.

Народ відтворював Історичні події у казках, билинах, піснях.

Значного розвитку в Київській державі набула архітектура. Перебуваючи під впливом Візантії, Малої Азії І Балкан, давньо­руські архітектори виробили так званий візантійський стиль, відповідно до якого побудовано храм св. Софії в Києві, а також храми в Полоцьку, Чернігові, ВишгородІ, у київських монас­тирях — Видубецькому і Києво-Печерському. Про могутність оборонних споруд свідчать залишки Золотих воріт у Києві і замкового будівництва в Галичині.

Високого рівня досягає малярство. Про цс свідчать як ве­ликомасштабні високохудожні розписи церков, так і мініатюри в рукописах. Далеко за межами своєї батьківщини були відомі київські ювеліри, Іконописці, зброярі. Багато з ювелірних прийомів (чернь, фініфть, зернь) залишалися секретом київ­ських майстрів.