
- •Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
- •Соціально-економічний розвиток сша у 80-90-х рр. XX ст.
- •Історичні факти. На прикладі одного з уроків визначте специфіку та характері риси вивчення історичних фактів.
- •Антична колонізація Північного Причорномор'я.
- •2.Формування політичної кризи Речі Посполітої та її поділи.
- •Формування української народності.
- •2. Колоніальна система в країнах Азії та Африки наприкінці XIX - у першій половині XX ст.
- •3. Історичні поняття. Їх класифікація. Продумайте, у яких класах і яких тем; розкривається одне із загальноісторичних понять.
- •Київська Русь: основні етапи політичної історії.
- •I етап – виникнення і становлення Давньоруської держави (кінець IX – кінець X ст.).
- •II етап – розквіту і піднесення Київської Русі (кінець X – середина XI ст.).
- •III етап – політичної роздрібненості (кінець XI – середина XIII ст.).
- •2.Національно – визвольний рух південних словян в XIX ст.
- •3.На основі однієї з тем уроків, що стосується вивчення Київської Русі поясніть методику проведення структурно-функціонального аналізу навчального матеріалу
- •Роль Галицько-Волинського князівства в історії української державності
- •2.Національно-визвольний рух у Греції у іі пол. Хvііі-на полч.ХХст. І утворення «Першої республіки.»
- •3. Охарактеризуйте основні напрямки історико-краєзнавчої роботи в школі.
- •Чернігово-Сіверська земля у х-хш ст.
- •2.Основні форми та методи колоніальної експлуатації народів Сходу.
- •3. Охарактеризуйте особливості методики навчання історії в школах Англії.
- •Культура Давньої Русі (іх-хш ст.).
- •2."Новий курс" ф.Д.Рузвельта.
- •3.Бесіда, її види та роль в активізації пізнавальної діяльності учнів. Наведіть приклад використання одного з видів бесіди.
- •Українські землі у складі Великого князівства Литовського.
- •2. «Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •«Весна народів» у країнах Центральної Європи.
- •3.Усний виклад історичного матеріалу. Наведіть Приклади різних видів усно викладу матеріалу.
- •Люблінська і Берестейська унії та їх значення в історичній долі українського народу.
- •2.Країни Центральної Європи у Другій Світовій війні.
- •3.Історичні уявлення. Визначте основні напрямки та наведіть приклади формування уявлень про факти минулого.
- •Виникнення українського козацтва. Заснування Запорозької Січі
- •2. Наслідки Другої світової війни.
- •3. Уявлення про історичний простір. Поясніть методику роботи по формуванню уявлень про історичний простір.
- •Українська культура XIV - першої половини XVII ст.
- •2.Основні етапи розпаду колоніальної системи в Азії та Африці у другій пол. XX ст.
- •3.Основні завдання, форми та різновиди перевірки результатів навчання історії. Наведіть приклади.
- •Причини, характер і рушійні сили Української національної революції середини XVII ст.
- •Австрійська імперія у хіх ст. Перетворення у дуолістичну монархію.
- •3. Робота історичного гуртка у школі. Розробіть тематику роботи історичного
- •1.Українська козацька держава основні етапи політичної історії
- •2. Утворення Сло’янських держав після Першої Світової війни.
- •3.Оцінка навчальних досягнень учнів на уроках історії. Критерії оцінювання
- •Культура України доби Гетьманщини (друга половина XVII - XVIII ст.)
- •3.Позакласна роботи з історії та методика її проведення.
- •Давньоримська цивілізація.
- •2.Суспільно-політичне життя України на початку XX ст.
- •3.Методика роботи з історичними документами. На прикладі однієї з тем, присвячених давньоримської цивілізації, продемонструйте методику роботи з історичними документами.
- •Основні риси феодального ладу в Західній Європі у період класичного середньовіччя.
- •2.Національно-державне будівництво в Україні за цРади
- •3.Порівняйте різні підходи до класифікації методів навчання історії.
- •4. Частково-пошуковий (евристичний) метод
- •Давньогрецька цивілізація.
- •2.Західноукраїнські землі у XIX - на початку XX ст.
- •3.Формування навчальних умінь. Дайте характеристику спеціальних навчальних змін, що формуються на уроках історії.
- •1. Хеттська цивілізація
- •2.Реформи 60 - 70-х рр. XIX ст. В Рос. Імп. Та їх наслідки для України.
- •3.Охарактеризуйте перші підручники з історії та методику роботи з ними.
- •Великі географічні відкриття 15-17ст.
- •2.Укр держава гетьмана п. Скоропатського
- •Реформація в Німеччині у 1517-1525 рр.: програми і напрямки.
- •Французька революція кінця XVIII ст. Та її історичне значення.
- •2.Західноукраїнська Народна Республіка.
- •3.Навчальна програма з історії, її завдання, компоненти та роль у роботі учителя історії.
- •Культура України у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •2.Політичний устрій південнослов'янських та західнослов'янських країн після Другої світової війни.
- •3.Рольові ігри на уроках історії. Наведіть приклади використання рольових ігор на уроках історії.
- •2.Соціально-економічний розвиток України у 20-30-х рр. XX ст.
- •Давньоєгипетська цивілізація.
- •3.Уявлення про історичний час. Розкрийте шляхи формування уявлень про історичний час на прикладі однієї з тем, присвячених давньоєгипетській цивілізації.
- •Культура слов'янських народів у XIX ст.: основні тенденції розвитку.
- •Об'єднання Німеччини у другій половині XIX ст.
- •2.Суспільно-політичне життя в Україні за доби сталінізму.
- •Українське національне відродження кін. XVIII – почат. XX ст.
- •3.Охарактеризуйте методи навчання історії у школах Російської імперії наприкінці XIX - початку XX ст.
- •Український нац-визвольний рух друга пол. XIX ст- поч XX ст.
- •2.Демократичні революції у слов'янських країнах у 80-90-х рр. XX ст.
- •3.Використання логіко-пізнавальних завдань на уроках історії. Наведіть приклади.
Білет №1
Найдавніші протодержавні утворення на території України: кіммерійці, скіфи, сармати.
Територія України в нову історичну добу — залізного віку — була заселена різними за походженням і мовою племенами. Тут мешкали автохтонні землеробські племена — пращури слов'ян, іраномовні скотарські кочові племена; сюди переселяються греки-колоністи.
Кіммерійці (кінець 2 - початок 1 тис. до н. э.) перші племена на території У, назви яких збереглися у давньогрецьких (Гомер у “Одиссеї”) та ассирійських джерелах.
Скіфська держава — перше політичне об'єднання на півдні Східної Європи в ранньому залізному віці. Продовженням її було Скіфське царство III ст. до н. е. із столицею у Неаполі-Скіфському в Криму (центром Скіфії у V—III ст. до н. с. було Кам'янське городище поблизу м. Нікополя). Скіфія поділялася на округи (номи), якими управляли вожді, призначені скіфськими царями.
Скіфське суспільство складалося з трьох основних верств: воїнів, жерців, рядових общинників (землеробів і скотарів). Кожна з верств вела своє походження від одного з синів першопредка і мала свій священний атрибут. Для воїнів це була сокира; для жреців — чаша, для общинників — плуг з ярмом.
Письмові джерела та археологічні матеріали засвідчують, що основу скіфського виробництва становило скотарство, оскільки воно давало майже все необхідне для життя — коней, м'ясо, молоко, вовну і повсть для одягу. Землеробське населення Скіфії вирощувало пшеницю, просо, коноплі та ін., причому хліб сіяли не тільки для себе, а й на продаж. Землероби жили в поселеннях (городищах), які розташовувалися на берегах річок і укріплювалися ровами й валами.
Скіфи були войовничим народом. Вони активно втручалися в конфлікти між державами Передньої Азії (боротьба скіфів з перським царем Дарієм та ін.).
У III ст. до н. е. Скіфія занепала, а згодом — розпалася. До цього призвів ряд чинників: погіршення кліматичних умов, висихання степів, занепад економічних ресурсів лісостепу тощо. Крім того, в III—1 ст. до н. е. значну частину Скіфії завоювали сармати. Широко відомі пам'ятники скіфської доби: кургани Чортомлик, Товста Могила, Куль-Оба. Знайдено царські прикраси (золота пектораль), зброя тощо.
Протягом наступних 600 років (III ст. до н. е. — III ст. н. е.) в Північному Причорномор'ї панували сармати, які прийшли з Волги, їхня мова, як і скіфська, належала до іранських мов, близькими були побут і звичаї. Важливим політичним центром було м. Танаїс у гирлі Дону.
Як і всі кочові володарі українських степів, сармати були не однорідним племенем, а слабо пов'язаним союзом споріднених і часто ворогуючих племен, таких як дзиги, роксолани та алани, кожне з яких прагнуло панувати на українських землях. Вони займалися скотарством, полюванням, вели кочовий спосіб життя.
3 переселенням сарматів у Північне Причорномор'я розширилися їхні зв'язки з античними містами, зокрема з Ольвією. У них, як і у скіфів, існувала приватна власність на худобу, що була основним багатством і головним засобом виробництва. ' Значну роль у господарстві сарматів відігравала праця рабів, у яких вони перетворювали захоплених під час безперервних війн полонених. Проте спосіб життя сарматів і торгівельні зв’язки з багатьма народами (Китаю, Індії, Ірану, Єгипту) сприяли поширенню серед них різних культурних впливів. Їхня культура поєднувала в собі елементи культури Сходу, античного Півдня і Заходу.