1.6.Методика моделюваню системи управління запасів на підприємстві.

Управління запасами полягає у вирішенні двох основних завдань:

- визначення розміру необхідного запасу, тобто норми запасу;

- створення системи контролю за фактичним розміром запасу і своєчасним його поповненням у відповідності із встановленою нормою.

Нормою запасу,називається розрахункова мінімальна кількість предметів праці, яка повинна знаходитися у виробничих або торговельних підприємств для забезпечення безперебійного постачання виробництва продукції або реалізації товарів.При визначенні норм товарних запасів використовують три групи методів:евристичні, методи техніко-економічних розрахунків і економіко математичні методи.Евристичні методи припускають використання досвіду фахівців,які вивчають звітність за попередній період, аналізують ринок і приймають рішення про мінімально необхідних запасах, засновані, взначній мірі, на суб'єктивному розумінні тенденцій розвитку попиту. В якості спеціаліста може виступати працівник підприємства, постійно вирішує задачу нормування запасів. Використаний у цьому випадку метод рішення задачі (з групи евристичних) називається дослідно-статистичним.

У тому числі, якщо поставлене завдання в галузі управління запасами досить складна, може використовуватися досвід не одного, а декількох фахівців. Аналізуючи потім за спеціальним алгоритмом їх суб'єктивні оцінки ситуації і пропоновані рішення, можна одержати досить гарне рішення, мало чим відрізняється від оптимального. Цей метод також відноситься до групи евристичних і носить назву методу експертних оцінок.

Суть методу техніко-економічних розрахунків полягає в поділі сукупного запасу залежно від цільового призначення наокремі групи, наприклад, номенклатурні позиції (або асортиментні позиції в торгівлі). Далі для виділених груп окремо розраховується страховій, поточний та сезонні запаси, кожен з яких, у свою чергу,може бути розділений на деякі елементи. Наприклад, страховий запас навипадок підвищення попиту або порушення строків завезення матеріалів (товарів) від постачальників.

Нормування поточного запасу полягає в знаходженні максимальної величини потреби виробництва в матеріальних цінностях між двома черговими поставками. Дана потреба визначається як добуток середньодобових витрати на інтервал поставки.

Контроль за станом запасів (це вивчення і регулювання рівня запасів продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з метою виявлення відхилень від норм запасів і прийняття оперативних заходів до ліквідації відхилень.

Необхідність контролю за станом запасів обумовлена підвищенням витрат у разі виходу фактичного розміру запасу за рамки,передбачені нормами запасу. Контроль за станом запасу може проводиться на основі даних обліку запасів, переписів матеріальних ресурсів, інвентаризацій або в міру необхідності .У цілому можна виділити наступні системи контролю за станом запасів: з фіксованою періодичністю замовлення; з фіксованим розміром замовлення..

Контроль стану запасів по системі з фіксованою періодичністю замовлення здійснюється через рівні проміжки часу за допомогою проведення інвентаризації залишків. За результатами перевірки здійснюється замовлення на поставку нової партії товарів .Розмір замовленої партії товару визначається різницею передбаченого нормою максимального товарного запасу і фактичного запасу. Оскільки для виконання замовлення потрібен певний період часу,то величина замовленої партії збільшується.