
- •Перелік умовних позначень
- •1. Розвиток бурової справи на україні
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Розвиток бурової справи на Україні
- •2. Класифікація свердловин за призначенням. Конструкція свердловин
- •2.1. Класифікація свердловин
- •2.2. Конструкція свердловин
- •3. Основні складові та техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •3.1. Основні складові процесу будівництва свердловин
- •3.2. Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4. Способи і режимибуріння свердловин
- •4.1. Способи буріння свердловин
- •4.2. Режими буріння свердловин
- •5. Фізико-механічні властивості гірських порід
- •5.1. Загальні відомості про гірські породи.
- •5.2.Фізико-механічні властивості гірських порід
- •6. Породоруйнуючий інструмент
- •6.1. Призначення та класифікація породоруйнуючих інструментів
- •6.4. Бурові долота спеціального призначення
- •7. Промивання свердловин
- •7.1. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •7.3. Властивості промивальних рідин
- •8. Бурильна колона
- •8.1. Умови роботи бурильної колони
- •8.2. Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •8.2.1. Бурильні труби та з'єднуючі муфти
- •8.2.2. Бурильні замки
- •8.2.3. Обважнені бурильні труби
- •8.2.4. Ведучі бурильні труби
- •8.2.5. Перехідники
- •8.3. Технологічне оснащення бурильної колони
- •9. Кріплення свердловин
- •9.1. Мета і способи кріплення свердловин
- •9.2. Обсадні труби та їх з’єднання
- •9.3. Оснащення обсадних колон
- •10 Цементування свердловин
- •10.1. Мета цементування свердловин
- •10.2. Способи первинного цементування
- •10.2.1. Одноступінчасте цементування
- •10.3. Тампонажні матеріали
- •10.3.1. Призначення тампонажних матеріалів та вимоги до них
- •10.3.2. Класифікація тампонажних матеріалів
- •11 Первинне розкриття та випробування продуктивних пластів
- •11.1. Способи первинного розкриття продуктивних пластів
- •11.2. Суть, способи та задачі випробування перспективних горизонтів
- •12 Умови залягання покладів вуглеводнів. Елементи фізики нафтового пласта
- •12.1. Умови залягання покладів вуглеводнів
- •12.2. Колекторські властивості теригенних (уламкових) гірських порід
- •12.3. Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
- •13 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.1. Джерела і характеристики пластової енергії
- •13.2. Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.3. Нафтовилучення із пластів
- •14. Освоєння і дослідження свердловин
- •14.1. Освоєння свердловин
- •14.2. Методи дослідження пластів і продуктивності свердловин
- •14.3. Дослідження нафтових свердловин на приплив при сталому режимі
- •15. Системи розробки нафтових і газових родовищ
- •15.1. Виділення експлуатаційних об’єктів
- •15.2. Системи розробки багатопластових родовищ
- •15.3. Системи розробки експлуатаційних об’єктів (покладів)
- •16. Методи підвищення нафто- і газовіддачі пластів
- •16.1. Фактори, що впливають на повноту вилучення нафти й газу з покладів
- •16.2. Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •16.3. Газо- і конденсатовіддача газових і газоконденсатних покладів
- •17. Способи експлуатації нафтових і газових свердловин
- •17.1. Фонтанна і газліфтна експлуатація свердловин
- •17.1.1. Способи підйому нафти на поверхню
- •17.1.2. Зміна тисків по глибині свердловин при різних способах експлуатації
- •17.1.3. Обладнання свердловин
- •17.1.4. Газліфтна експлуатація свердловин і застосовуване обладнання
- •17.2. Експлуатація свердловин глибинонасосними установками
- •17.2.1. Устрій та обладнання штангових насосних установок
- •17.2.2. Експлуатація свердловин заглибленими відцентровими електронасосами
- •17.2.3. Інші види безштангових насосів, що застосовуються при експлуатації нафтових свердловин
- •17.3. Вибір раціонального способу експлуатації свердловин
- •17.4. Обладнання та експлуатація газових свердловин
- •17.4.1. |Конструкція свердловин
- •17.4.2. Режим експлуатації газових свердловин
- •18. Методи підвищення продуктивності свердловин
- •18.1.Кислотна обробка пласта
- •18.2. Гідравлічний розрив пластів
- •18.3. Гідропіскоструминна перфорація
- •18.4. Теплофізичні методи впливу
- •18.5. Імпульсно-ударний і вібраційний вплив
- •19. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин. Підземний ремонт свердловин
- •19.1. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин
- •19.2. Ремонт свердловин
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
Термінологічний словник
Геотермічний ступінь – відстань по вертикалі, на якій температура гірських порід закономірно підвищується на 1 0С (середнє значення геотермічного ступеня 33 м).
Гідрофільність – здатність деяких речовин змочуватися водою.
Дебіт свердловини – кількість флюїду (нафти, газу, газоконденсату, води), що відбирається за одиницю часу. Вимірюється в л/сек, м3/год., м3/добу.
Дифу́зія – процес випадкового невпорядкованого переміщення частинок під впливом хаотичних сил, зумовлених тепловим рухом і взаємодією з іншими частками; або перенесення речовини, зумовлене вирівнюванням її концентрації у спочатку неоднорідній системі.
Ефе́кт Жаме́на – явище виникання додаткового поверхневого опору переміщенню нафти, насиченої газом, по тонкопоровому пласту під час проходження через звужені місця порових каналів. Газована рідина (рідина з бульбашками газу) вузькими капілярними каналами рухається повільніше, ніж рідина без бульбашок. Суть явища полягає в зміні поверхневого натягу й капілярності. Деформація бульбашок газу викликає перепад тиску
,
який протидіє рухові рідини, сповільнює його,
де σ – поверхневий натяг на межі рідкої і газової фаз, Н/м; r1, r2 – радіуси кривини краплі з протилежних сторін, м; θ – крайовий кут змочування. Отже, з боку меншого радіуса кривини r1 капілярний тиск буде більший, ніж з протилежного, де радіус r2 – більший. Це створює додатковий опір у порах, на подолання якого треба прикласти тиск Δp.
Желонка – посудина циліндричної форми, якою вичерпують рідину і зруйновану породу, пісок, бруд на поверхню із свердловини під час буріння, очищення від піщаних пробок, доставляють у свердловину цементний розчин, здійснюють пробний відбір рідини із пласта при освоєнні свердловин.
Зв’язана вода (похоронена, залишкова, реліктова) – частина підземних вод, яка фізично або хімічно утримується твердою речовиною гірських порід. На відміну від води вільної (гравітаційної) зв'язана вода нерухома або слабкорухома. Вона поділяється на воду в твердій речовині породи і воду в порах. До зв'язаної води в твердій речовині належить вода, яка входить в структуру твердої речовини: кристалізаційна, конституційна, цеолітна.
Інгібі́тор – речовина (присадка), що сповільнює чи зупиняє перебіг хімічних реакцій (окиснення, полімеризації, корозії металів), біохімічних і фізіологічних процесів.
Коефіцієнт експлуатації – відношення фактичного часу експлуатації свердловини до календарного часу.
Лубрикатор – герметизуючий пристрій, який застосовується для герметизації гирла нафтогазових свердловин при спуску в них глибинних приладів і інструментів у процесі проведенні геофізичних і гідродинамічних досліджень.
Меркаптани – органічні похідні сірководню – сірчисті аналоги спиртів (інша назва тіоспирти), з загальною формулою RSH, де R – вуглеводневий радикал.
Мінерали групи алюмосилікатів – монтморилоніт, каолініт, галуазит, кварц, кальцит, доломіт, ангідрит та гіпс.
Міцелярний розчин – розчин поверхнево-активних речовин (ПАР), в якому великі молекулярні (йонні) асоціати (міцели) перебувають у термодинамічній рівновазі з неасоційованими молекулами (йонами).
У міцелярних розчинах з високополярним, звичайно водним, розчинюючим (дисперсійним) середовищем внутрішню частину міцел утворюють гідрофобні, а зовнішню частину – гідрофільні групи, у неполярних вуглеводневих середовищ усередині міцел зосереджені гідрофільні групи, ззовні – гідрофобні.
Нафтогазова промисловість України – галузь важкої промисловості, підприємства якої розвідують, видобувають і переробляють нафту та газ, транспортують і зберігають їх.
Пептиза́ція – розщеплювання агрегатів (грудок, пластівців, згустків), що виникли при коагуляції дисперсних систем, на первинні частинки під дією рідкого середовища (наприклад, води) або спеціальних речовин – пептизаторів.
Приведений тиск – тиск у пласті, віднесений до умовної площини (як правило рівня моря).
Режим покладу – прояв рушійних сил (переважаючого виду пластової енергії) в процесі розробки родовища, які зумовлюють приплив рідин і газів до видобувних свердловин.
Субкапілярні пори – пори діаметром менші 0,2 мкм.
Тиксотро́пія – здатність деяких структурованих дисперсних систем мимоволі відновлювати зруйновану механічною дією початкову структуру.