
- •Перелік умовних позначень
- •1. Розвиток бурової справи на україні
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Розвиток бурової справи на Україні
- •2. Класифікація свердловин за призначенням. Конструкція свердловин
- •2.1. Класифікація свердловин
- •2.2. Конструкція свердловин
- •3. Основні складові та техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •3.1. Основні складові процесу будівництва свердловин
- •3.2. Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4. Способи і режимибуріння свердловин
- •4.1. Способи буріння свердловин
- •4.2. Режими буріння свердловин
- •5. Фізико-механічні властивості гірських порід
- •5.1. Загальні відомості про гірські породи.
- •5.2.Фізико-механічні властивості гірських порід
- •6. Породоруйнуючий інструмент
- •6.1. Призначення та класифікація породоруйнуючих інструментів
- •6.4. Бурові долота спеціального призначення
- •7. Промивання свердловин
- •7.1. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •7.3. Властивості промивальних рідин
- •8. Бурильна колона
- •8.1. Умови роботи бурильної колони
- •8.2. Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •8.2.1. Бурильні труби та з'єднуючі муфти
- •8.2.2. Бурильні замки
- •8.2.3. Обважнені бурильні труби
- •8.2.4. Ведучі бурильні труби
- •8.2.5. Перехідники
- •8.3. Технологічне оснащення бурильної колони
- •9. Кріплення свердловин
- •9.1. Мета і способи кріплення свердловин
- •9.2. Обсадні труби та їх з’єднання
- •9.3. Оснащення обсадних колон
- •10 Цементування свердловин
- •10.1. Мета цементування свердловин
- •10.2. Способи первинного цементування
- •10.2.1. Одноступінчасте цементування
- •10.3. Тампонажні матеріали
- •10.3.1. Призначення тампонажних матеріалів та вимоги до них
- •10.3.2. Класифікація тампонажних матеріалів
- •11 Первинне розкриття та випробування продуктивних пластів
- •11.1. Способи первинного розкриття продуктивних пластів
- •11.2. Суть, способи та задачі випробування перспективних горизонтів
- •12 Умови залягання покладів вуглеводнів. Елементи фізики нафтового пласта
- •12.1. Умови залягання покладів вуглеводнів
- •12.2. Колекторські властивості теригенних (уламкових) гірських порід
- •12.3. Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
- •13 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.1. Джерела і характеристики пластової енергії
- •13.2. Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.3. Нафтовилучення із пластів
- •14. Освоєння і дослідження свердловин
- •14.1. Освоєння свердловин
- •14.2. Методи дослідження пластів і продуктивності свердловин
- •14.3. Дослідження нафтових свердловин на приплив при сталому режимі
- •15. Системи розробки нафтових і газових родовищ
- •15.1. Виділення експлуатаційних об’єктів
- •15.2. Системи розробки багатопластових родовищ
- •15.3. Системи розробки експлуатаційних об’єктів (покладів)
- •16. Методи підвищення нафто- і газовіддачі пластів
- •16.1. Фактори, що впливають на повноту вилучення нафти й газу з покладів
- •16.2. Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •16.3. Газо- і конденсатовіддача газових і газоконденсатних покладів
- •17. Способи експлуатації нафтових і газових свердловин
- •17.1. Фонтанна і газліфтна експлуатація свердловин
- •17.1.1. Способи підйому нафти на поверхню
- •17.1.2. Зміна тисків по глибині свердловин при різних способах експлуатації
- •17.1.3. Обладнання свердловин
- •17.1.4. Газліфтна експлуатація свердловин і застосовуване обладнання
- •17.2. Експлуатація свердловин глибинонасосними установками
- •17.2.1. Устрій та обладнання штангових насосних установок
- •17.2.2. Експлуатація свердловин заглибленими відцентровими електронасосами
- •17.2.3. Інші види безштангових насосів, що застосовуються при експлуатації нафтових свердловин
- •17.3. Вибір раціонального способу експлуатації свердловин
- •17.4. Обладнання та експлуатація газових свердловин
- •17.4.1. |Конструкція свердловин
- •17.4.2. Режим експлуатації газових свердловин
- •18. Методи підвищення продуктивності свердловин
- •18.1.Кислотна обробка пласта
- •18.2. Гідравлічний розрив пластів
- •18.3. Гідропіскоструминна перфорація
- •18.4. Теплофізичні методи впливу
- •18.5. Імпульсно-ударний і вібраційний вплив
- •19. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин. Підземний ремонт свердловин
- •19.1. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин
- •19.2. Ремонт свердловин
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
18.3. Гідропіскоструминна перфорація
Інколи у зв'язку із забрудненням привибійної частини пористого середовища метод перфорації за допомогою кульових і кумулятивних зарядів недостатньо ефективний. Зі зниженням пластового тиску можливі незворотні механічні зміни в будові порід в результаті погіршення їх фільтраційних властивостей під впливом зростаючої ефективної вертикальної напруги. Ці зміни найбільш інтенсивні в зоні підвищених дотичних напружень, діючих навколо стовбура на відстанях до 2 – 3 радіусів свердловини від її центру і зростаючих відповідно до зростання ефективного гірського тиску. Дотичні напруження особливо великі на стінці свердловини і поблизу неї. Вони можуть досягати подвійного значення гірського тиску.
Зону ущільнених порід можна подолати, створюючи піскоструминним апаратом канали, глибина яких сягає 50 см при діаметрі 20 –50 мм. Поверхня каналів в десятки разів перевищує площу фільтрації каналів, створюваних кумулятивними снарядами. Піскоструминні агрегати дозволяють створювати як точкові (глибиною 150 – 200 мм), так і щілинні канали (глибиною до 500 мм) і надрізати пласт по вертикалі, забезпечуючи розвантаження порід від дії дотичних напружень у свердловинах з відкритим вибоєм і перекритим обсадними трубами
Перфорація здійснюється гідропіскоструминним перфоратором, який спускається у свердловину на трубах (НКТ). Перфоратор зі змінними насадками з діаметром отворів 3, 4, 5 і 6 мм створює спрямований високонапірний струмінь піщано-рідинної суміші, яка прорізає обсадні труби і породу протягом 15 –20 хв. (при точковому впливі). Наземне обладнання складається з пристрою для приготування суміші і насосів, що нагнітають її в свердловину під високим тиском. У якості робочої рідини в залежності від призначення робіт застосовують дегазована нафту, розчини соляної кислоти і ПАР, воду і т. п., як абразив – пісок з діаметром частинок від 0,2 до 2 мм. Для успішної роботи агрегата перепад тиску в насадках повинен бути не меншим 10 – 12 МПа (в насадках з діаметром отворів 6 мм), а в твердих породах – 25 – 30 МПа. Щоб уникнути осідання піску в кільцевому просторі швидкість робочої суміші, що піднімається, повинна бути не меншою 0,5 м/с.
Крім перфорації гідропіскоструменевий метод використовують для вирізки старих обсадних колон, розширення вибоїв (закріплених обсадними трубами), для установки водоізолюючих екранів і т. п. Всі ці операції здійснюють шляхом відповідних переміщень перфоратора у свердловині. Для перфорації декількох пластів застосовують блоки перфораторів, які включаються послідовно знизу вгору без підйому труб і припинення подачі піщано-рідинної суміші. Щоб надрізати пласт по колу (наприклад, при ініціюванні горизонтальних тріщин в процесі ГРП), використовують спеціальні глибинні обертачі, які приводять в рух перфоратор.
Для збільшення глибини утворюваного каналу використовують гідропіскоструминні перфоратори спеціальних конструкцій – шлангові і зондові гідромоніторні. У процесі їх роботи насадка рухається в глибину пласта по каналу. Опір під час руху робочої суміші по НКТ можна знизити за рахунок проявлення ефекту Томса додаванням до неї полімерів (0,15 %). Механізм проявлення цього ефекту пов'язаний з впливом довгих і гнучких молекул полімерів на пульсуючий потік, що змінює характер та інтенсивність турбулентної течії. Вважається також, що, адсорбуючись на поверхні труб, полімерні добавки згладжують їх шорсткість.