
- •Перелік умовних позначень
- •1. Розвиток бурової справи на україні
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Розвиток бурової справи на Україні
- •2. Класифікація свердловин за призначенням. Конструкція свердловин
- •2.1. Класифікація свердловин
- •2.2. Конструкція свердловин
- •3. Основні складові та техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •3.1. Основні складові процесу будівництва свердловин
- •3.2. Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4. Способи і режимибуріння свердловин
- •4.1. Способи буріння свердловин
- •4.2. Режими буріння свердловин
- •5. Фізико-механічні властивості гірських порід
- •5.1. Загальні відомості про гірські породи.
- •5.2.Фізико-механічні властивості гірських порід
- •6. Породоруйнуючий інструмент
- •6.1. Призначення та класифікація породоруйнуючих інструментів
- •6.4. Бурові долота спеціального призначення
- •7. Промивання свердловин
- •7.1. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •7.3. Властивості промивальних рідин
- •8. Бурильна колона
- •8.1. Умови роботи бурильної колони
- •8.2. Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •8.2.1. Бурильні труби та з'єднуючі муфти
- •8.2.2. Бурильні замки
- •8.2.3. Обважнені бурильні труби
- •8.2.4. Ведучі бурильні труби
- •8.2.5. Перехідники
- •8.3. Технологічне оснащення бурильної колони
- •9. Кріплення свердловин
- •9.1. Мета і способи кріплення свердловин
- •9.2. Обсадні труби та їх з’єднання
- •9.3. Оснащення обсадних колон
- •10 Цементування свердловин
- •10.1. Мета цементування свердловин
- •10.2. Способи первинного цементування
- •10.2.1. Одноступінчасте цементування
- •10.3. Тампонажні матеріали
- •10.3.1. Призначення тампонажних матеріалів та вимоги до них
- •10.3.2. Класифікація тампонажних матеріалів
- •11 Первинне розкриття та випробування продуктивних пластів
- •11.1. Способи первинного розкриття продуктивних пластів
- •11.2. Суть, способи та задачі випробування перспективних горизонтів
- •12 Умови залягання покладів вуглеводнів. Елементи фізики нафтового пласта
- •12.1. Умови залягання покладів вуглеводнів
- •12.2. Колекторські властивості теригенних (уламкових) гірських порід
- •12.3. Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
- •13 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.1. Джерела і характеристики пластової енергії
- •13.2. Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.3. Нафтовилучення із пластів
- •14. Освоєння і дослідження свердловин
- •14.1. Освоєння свердловин
- •14.2. Методи дослідження пластів і продуктивності свердловин
- •14.3. Дослідження нафтових свердловин на приплив при сталому режимі
- •15. Системи розробки нафтових і газових родовищ
- •15.1. Виділення експлуатаційних об’єктів
- •15.2. Системи розробки багатопластових родовищ
- •15.3. Системи розробки експлуатаційних об’єктів (покладів)
- •16. Методи підвищення нафто- і газовіддачі пластів
- •16.1. Фактори, що впливають на повноту вилучення нафти й газу з покладів
- •16.2. Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •16.3. Газо- і конденсатовіддача газових і газоконденсатних покладів
- •17. Способи експлуатації нафтових і газових свердловин
- •17.1. Фонтанна і газліфтна експлуатація свердловин
- •17.1.1. Способи підйому нафти на поверхню
- •17.1.2. Зміна тисків по глибині свердловин при різних способах експлуатації
- •17.1.3. Обладнання свердловин
- •17.1.4. Газліфтна експлуатація свердловин і застосовуване обладнання
- •17.2. Експлуатація свердловин глибинонасосними установками
- •17.2.1. Устрій та обладнання штангових насосних установок
- •17.2.2. Експлуатація свердловин заглибленими відцентровими електронасосами
- •17.2.3. Інші види безштангових насосів, що застосовуються при експлуатації нафтових свердловин
- •17.3. Вибір раціонального способу експлуатації свердловин
- •17.4. Обладнання та експлуатація газових свердловин
- •17.4.1. |Конструкція свердловин
- •17.4.2. Режим експлуатації газових свердловин
- •18. Методи підвищення продуктивності свердловин
- •18.1.Кислотна обробка пласта
- •18.2. Гідравлічний розрив пластів
- •18.3. Гідропіскоструминна перфорація
- •18.4. Теплофізичні методи впливу
- •18.5. Імпульсно-ударний і вібраційний вплив
- •19. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин. Підземний ремонт свердловин
- •19.1. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин
- •19.2. Ремонт свердловин
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
17.1.3. Обладнання свердловин
Для експлуатації фонтанних та газліфтних нафтових і газових свердловин використовують наземне і свердловинне обладнання, що забезпечує відбір продукції у встановленому режимі, проведення необхідних технологічних операцій і гарантує захист від виникнення відкритих фонтанів та забруднення навколишнього середовища. Основні елементи обладнання таких свердловин насосно-компресорні труби і фонтанна арматура.
а – у газліфтній свердловині; б – у насосній свердловині
Рис. 17.3. Криві зміни тиску з глибиною
Насосно-компресорні труби (НКТ) використовують сталеві безшовні різних груп міцності з умовними діаметрами від 27 до 114 мм і товщинами стінок від 3 до 8 мм. НКТ бувають гладкі та з висадженими назовні кінцями виконань А і Б. Труби виконання А виготовляють довжиною 10 м, а виконання Б – 5,5 – 8.5 і 8,5 – 10 м. Гладкі труби випускають з муфтовим з’єднанням у звичайному виконанні і високогерметичні, а труби з висадженими кінцями – з муфтовим і безмуфтовим з’єднанням.
Фонтанна арматура призначена для герметизації гирла свердловини, контролю режиму її експлуатації і проведення різних технологічних операцій. Вона розрахована на робочий тиск 7, 14, 21, 35, 70 і 105 МПа. Якщо тиск менший 21 МПа, то як запірні пристрої застосовують прохідні пробкові крани, при більш високому тиску – прямоточні засувки з ручним, пневматичним дистанційним і автоматичним управлінням.
На рис. 17.4 показана арматура хрестового типу. Вона складається з трубної головки і фонтанної ялинки (набору трійників, хрестовин, перехідників, запірних і регулюючих пристроїв).
Трубна
головка служить для підвішування одного
або двох рядів НКТ за допомогою перехідника
або муфти, їх герметизації та виконання
технологічних операцій при освоєнні,
експлуатації і ремонті свердловини, а
фонтанна ялинка – для направлення
продукції свердловини у викидну лінію,
регулювання режиму експлуатації,
установки лубрикатора, заміру тиску і
температури потоку. Якщо свердловини
обладнані дворядним ліфтом, фонтанні
труби 2
підвішують за допомогою трійника 3,
а труби меншого діаметру 4
за
допомогою перехідника 5.
При однорядній конструкції підйомника
трійник 3
не встановлюють і ряд труб 4
підвішують до перехідника 5,
який безпосередньо з’єднується з
хрестовиною 1.
Продукція свердловини, пройшовши
центральну засувку 6,
надходить у викидні лінії 8,
на яких установлені регулюючі пристрої
9
– швидкознімні або регульовані дроселі,
призначені для зміни режиму е
ксплуатації
свердловини. На рис. 17.4 як регулюючий
пристрій показаний штуцер втулкового
типу. Для зручності робіт по зміні
штуцерів як правило використовують дві
викидні лінії 8,
що працюють по черзі. Тиск на гирлі і в
затрубному просторі вимірюють манометрами
11.
Для спуску у свердловину глибинних
манометрів та інших приладів замість
буфера 10
ставлять лубрикатор.
У піскопроявних свердловинах використовують фонтанну арматуру трійникового типу. На центральну засувку 6 замість хрестовини 7 встановлюють трійник (на малюнку не показаний) з запасною викидною лінією, потім проміжну засувку і трійник з робочою викидною лінією.
1 – хрестовина; 2, 4 – фонтанні труби;
3 – трійник; 5 – перехідник; 6 – центральна засувка; 7 – хрестовина; 8 – викидні лінії;
9 – регулюючі пристрої; 10 – буфер; 11 – манометр; 12 – бічний відвід
Рис. 17.4. Схема хрестової фонтанної арматури
У газліфтних свердловинах запасна викидна лінія не передбачена. При кільцевій подачі газу та одноколонній конструкції підйомника газ надходить через бічний відвід 12, при двохрядному ліфті через відвід трійника 3.
Умовний діаметр прохідного перетину стовбурової частини арматури коливається в межах 50 –150 мм, бічних відведень 50 – 100 мм. Високодебітні свердловини оснащують арматурою більшого прохідного перетину. У газових свердловинах на гирлі монтують термометри, регулятори дебіту і тиску, автоматичні клапани, що закривають свердловину при аварійному стані викидної лінії.