16. Методи підвищення нафто- і газовіддачі пластів

16.1. Фактори, що впливають на повноту вилучення нафти й газу з покладів

Коефіцієнт нафто- і газовіддачі знаходиться у прямій залежності від факторів, пов’язаних як з природними властивостями покладів нафти і газу, так і з умовами їх розробки.

Найбільш ефективними є водонапірні режими витіснення. При цьому нафтовіддача виявляється більшою при низьких поверхневих натягах нафти на межі з витісняючою водою і при невеликих співвідношеннях в'язкості нафти і води . Значний вплив на нафтовіддачу має неоднорідність колекторських властивостей порід, наслідком якої є низький коефіцієнт охоплення пласта заводненням.

Залежність коефіцієнта нафтовилучення від темпів відбору рідини з пласта неоднозначна. Вважається, що існує зв’язок між капілярними властивостями пластової системи і характером залежності нафтовіддачі від швидкості витіснення нафти водою. Наприклад, у гідрофобному пласті капілярні сили протидіють витісненню нафти з пористого середовища водою, нафтовіддача зростає із збільшенням швидкості просування водонафтового контакту (тобто з ростом градієнтів тиску у пласті). Вважається також, що в умовах значної неоднорідності фізичних властивостей колекторів підвищення градієнтів тисків у пласті сприятливо впливає на нафтовіддачу внаслідок включення в роботу додаткових пропластків, з яких раніше (при невеликих перепадах тиску) не отримували припливу нафти.

У процесі розробки покладів, приурочених до сильно тріщинуватих колекторів, кращий результат спостерігається при невеликих швидкостях просування водонафтового контакту. Високі швидкості капілярного вбирання води з тріщин у нафтонасичені блоки і темпи відбору рідини, що забезпечують досить повне капілярний заміщення нафти водою у блоках тріщинуватої породи, визначають сприятливі умови експлуатації покладів такого роду.

В умовах неоднорідних пластів на коефіцієнт нафтовитягнення істотний впливають розміщення свердловин на покладі та розміри сітки. При лінзовидній будові колектора і фаціальній його неоднорідності необхідно прагнути до такої розстановки свердловин, при якій увесь колектор знаходиться в зоні їхньої дії.

Пряме відношення до проблеми збільшення нафтовіддачі мають питання правильного (без забруднення) розкриття пластів, боротьба з передчасним обводненням свердловин, підвищення ефективності експлуатації обширних «водоплаваючих» зон нафтових і газових покладів, правильний вибір інтервалів перфорації свердловин за наявності газових і водоносних пропластків у розрізі і багато інших елементів технології експлуатації та розробки нафтових і газових родовищ.

Отже, проблема підвищення газо- і нафтовіддачі – багатопланова. Її вирішення може бути досягнуто при одночасному врахуванні усіх факторів, що впливають на ефективність вилучення нафти і газу з надр.

Для збільшення нафтовіддачі широко застосовують методи підтримки пластового тиску, досконалі методи розкриття пластів, раціональну розстановку свердловин, регулювання процесу розробки покладів та ряд інших засобів.