
- •Перелік умовних позначень
- •1. Розвиток бурової справи на україні
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Розвиток бурової справи на Україні
- •2. Класифікація свердловин за призначенням. Конструкція свердловин
- •2.1. Класифікація свердловин
- •2.2. Конструкція свердловин
- •3. Основні складові та техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •3.1. Основні складові процесу будівництва свердловин
- •3.2. Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4. Способи і режимибуріння свердловин
- •4.1. Способи буріння свердловин
- •4.2. Режими буріння свердловин
- •5. Фізико-механічні властивості гірських порід
- •5.1. Загальні відомості про гірські породи.
- •5.2.Фізико-механічні властивості гірських порід
- •6. Породоруйнуючий інструмент
- •6.1. Призначення та класифікація породоруйнуючих інструментів
- •6.4. Бурові долота спеціального призначення
- •7. Промивання свердловин
- •7.1. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •7.3. Властивості промивальних рідин
- •8. Бурильна колона
- •8.1. Умови роботи бурильної колони
- •8.2. Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •8.2.1. Бурильні труби та з'єднуючі муфти
- •8.2.2. Бурильні замки
- •8.2.3. Обважнені бурильні труби
- •8.2.4. Ведучі бурильні труби
- •8.2.5. Перехідники
- •8.3. Технологічне оснащення бурильної колони
- •9. Кріплення свердловин
- •9.1. Мета і способи кріплення свердловин
- •9.2. Обсадні труби та їх з’єднання
- •9.3. Оснащення обсадних колон
- •10 Цементування свердловин
- •10.1. Мета цементування свердловин
- •10.2. Способи первинного цементування
- •10.2.1. Одноступінчасте цементування
- •10.3. Тампонажні матеріали
- •10.3.1. Призначення тампонажних матеріалів та вимоги до них
- •10.3.2. Класифікація тампонажних матеріалів
- •11 Первинне розкриття та випробування продуктивних пластів
- •11.1. Способи первинного розкриття продуктивних пластів
- •11.2. Суть, способи та задачі випробування перспективних горизонтів
- •12 Умови залягання покладів вуглеводнів. Елементи фізики нафтового пласта
- •12.1. Умови залягання покладів вуглеводнів
- •12.2. Колекторські властивості теригенних (уламкових) гірських порід
- •12.3. Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
- •13 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.1. Джерела і характеристики пластової енергії
- •13.2. Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.3. Нафтовилучення із пластів
- •14. Освоєння і дослідження свердловин
- •14.1. Освоєння свердловин
- •14.2. Методи дослідження пластів і продуктивності свердловин
- •14.3. Дослідження нафтових свердловин на приплив при сталому режимі
- •15. Системи розробки нафтових і газових родовищ
- •15.1. Виділення експлуатаційних об’єктів
- •15.2. Системи розробки багатопластових родовищ
- •15.3. Системи розробки експлуатаційних об’єктів (покладів)
- •16. Методи підвищення нафто- і газовіддачі пластів
- •16.1. Фактори, що впливають на повноту вилучення нафти й газу з покладів
- •16.2. Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •16.3. Газо- і конденсатовіддача газових і газоконденсатних покладів
- •17. Способи експлуатації нафтових і газових свердловин
- •17.1. Фонтанна і газліфтна експлуатація свердловин
- •17.1.1. Способи підйому нафти на поверхню
- •17.1.2. Зміна тисків по глибині свердловин при різних способах експлуатації
- •17.1.3. Обладнання свердловин
- •17.1.4. Газліфтна експлуатація свердловин і застосовуване обладнання
- •17.2. Експлуатація свердловин глибинонасосними установками
- •17.2.1. Устрій та обладнання штангових насосних установок
- •17.2.2. Експлуатація свердловин заглибленими відцентровими електронасосами
- •17.2.3. Інші види безштангових насосів, що застосовуються при експлуатації нафтових свердловин
- •17.3. Вибір раціонального способу експлуатації свердловин
- •17.4. Обладнання та експлуатація газових свердловин
- •17.4.1. |Конструкція свердловин
- •17.4.2. Режим експлуатації газових свердловин
- •18. Методи підвищення продуктивності свердловин
- •18.1.Кислотна обробка пласта
- •18.2. Гідравлічний розрив пластів
- •18.3. Гідропіскоструминна перфорація
- •18.4. Теплофізичні методи впливу
- •18.5. Імпульсно-ударний і вібраційний вплив
- •19. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин. Підземний ремонт свердловин
- •19.1. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин
- •19.2. Ремонт свердловин
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
10 Цементування свердловин
10.1. Мета цементування свердловин
Цементуванням називають процес заповнення заданого інтервалу свердловини суспензією в'яжучих матеріалів, здатної загустати у стані спокою і перетворюватися в тверде, практично непроникне тіло.
Цементування свердловини проводять з метою:
1. ізоляції проникних горизонтів один від одного та попередження перетоків пластових флюїдів по за-колонному простору;
2. утримання у підвішеному стані обсадної колони;
3. захисту обсадної колони від дії агресивних пластових флюїдів;
4. ліквідації дефектів у кріпленні свердловини;
5. створення розмежувальних екранів, які перешкоджають обводненню свердловини;
6. створення мостів у свердловині;
7. закріплення стінок свердловини;
8. зменшення передачі тепла від потоку, що рухається колоною труб у свердловині, до навколишніх порід;
9. герметизації гирла при ліквідації свердловини.
Способи цементування поділяють на три групи:
1. первинне цементування;
2. вторинне (ремонтно-виправне) цементування;
3. установка розділювальних цементних мостів.
10.2. Способи первинного цементування
Первинне цементування здійснюється безпосередньо після спуску обсадної колони і проводиться з метою розмежування проникних пластів один від одного і захисту зовнішньої поверхні обсадної колони від корозії, а також підвищення стійкості стінок свердловини. Існує декілька способів первинного цементування: одноступінчастий, ступінчастий, зворотний, манжетний, цементування потайних колон та секцій обсадних колон.
10.2.1. Одноступінчасте цементування
Це найпоширеніший спосіб первинного цементування. На верхній кінець обсадної колони встановлюють спеціальну цементувальну головку 1 (рис. 10.1), бокові відводи якої з допомогою трубопроводів з'єднують з цементувальними насосами. Всередину колони через нижній боковий відвід 12 при закритих кранах 13 і 14 закачують порцію буферної рідини. Потім закривають кран 15, відкривають кран 14, відгвинчують стопор у цементувальній головці, який утримує нижню розділювальну пробку від падіння вниз, і цементувальними насосами через бокові відводи 2 закачують необхідний об’єм тампонажного розчину 3 (рис. 10.1, а).
Тампонажний розчин проштовхує розділювальну пробку вниз по колоні. Після закачування тампонажного розчину закривають крани 14, відгвинчують стопор, який утримує в цементувальній головці верхню розділювальну пробку, відкривають кран 13 і через верхній боковий відвід 11 закачують порцію протискувальної рідини. Коли верхня розділювальна пробка увійде в колону, знову відкривають крани 14 і протискувальну рідину закачують через бокові відводи 2 (рис. 10.1, б).
Тампонажний розчин закачують в об’ємі, необхідному для заповнення заданого інтервалу кільцевого простору свердловини і ділянки обсадної колони нижче зворотного клапана (кільця “стоп”), а протискувальну рідину – в об’ємі, необхідному для заповнення внутрішньої порожнини колони вище зворотного клапана. Тампонажний розчин готують з допомогою спеціальних машин.
а – закачування тампонажного розчину;
б – початок закачування протискувальної рідини;
в – заключна стадія закачування протиску-вальної рідини;
1 – цементувальна головка;
2, 11, 12 – бокові відводи;
3 – тампонажний розчин;
4 – нижня пробка;
5 – буферна рідина;
6 – обсадна колона;
7 – промивальна рідина;
8 – стінка свердловини;
9 – зворотний клапан;
10 – башмак з направ-ляючою пробкою;
13, 14, 15 – крани високого тиску;
16 – верхня пробка;
17 – протискувальна рідина
Рис. 10.1. Схема одноступінчастого цементування
Нижня пробка 4, дійшовши до зворотного клапана 9 (або кільця “стоп”), зупиняється. Так як закачування рідини в колону продовжують, мембрана в нижній пробці (рис. 10.2, а) під впливом надлишкового тиску в колоні над нею руйнується, і тампонажний розчин через прохідний канал, що відкрився в пробці, та отвори в башмачному патрубку і направляючій пробці поступає в кільцевий простір свердловини (рис. 10.1, в).
К
оли
верхня пробка (рис. 10.2, б)
сяде на нижню і перекриє в ній отвір,
тиск в колоні різко зростає. Це служить
сигналом для припинення закачування
протискувальної рідини. Всі крани на
цементувальній головці закривають, а
свердловину залишають у стані спокою
до затвердіння цементного розчину
(ОЗЦ).
Розділювальні пробки виготовляють з легко розбурюваних матеріалів.
а – нижня; б – верхня;
1 – гумові манжети; 2 – мембрана; 3 – корпус
Рис 10.2. Розділювальні пробки