
- •Перелік умовних позначень
- •1. Розвиток бурової справи на україні
- •1.1. Мета і завдання курсу
- •1.2. Розвиток бурової справи на Україні
- •2. Класифікація свердловин за призначенням. Конструкція свердловин
- •2.1. Класифікація свердловин
- •2.2. Конструкція свердловин
- •3. Основні складові та техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •3.1. Основні складові процесу будівництва свердловин
- •3.2. Основні техніко-економічні показники будівництва свердловин
- •4. Способи і режимибуріння свердловин
- •4.1. Способи буріння свердловин
- •4.2. Режими буріння свердловин
- •5. Фізико-механічні властивості гірських порід
- •5.1. Загальні відомості про гірські породи.
- •5.2.Фізико-механічні властивості гірських порід
- •6. Породоруйнуючий інструмент
- •6.1. Призначення та класифікація породоруйнуючих інструментів
- •6.4. Бурові долота спеціального призначення
- •7. Промивання свердловин
- •7.1. Функції промивальної рідини та вимоги до неї
- •7.3. Властивості промивальних рідин
- •8. Бурильна колона
- •8.1. Умови роботи бурильної колони
- •8.2. Конструктивні особливості елементів бурильної колони
- •8.2.1. Бурильні труби та з'єднуючі муфти
- •8.2.2. Бурильні замки
- •8.2.3. Обважнені бурильні труби
- •8.2.4. Ведучі бурильні труби
- •8.2.5. Перехідники
- •8.3. Технологічне оснащення бурильної колони
- •9. Кріплення свердловин
- •9.1. Мета і способи кріплення свердловин
- •9.2. Обсадні труби та їх з’єднання
- •9.3. Оснащення обсадних колон
- •10 Цементування свердловин
- •10.1. Мета цементування свердловин
- •10.2. Способи первинного цементування
- •10.2.1. Одноступінчасте цементування
- •10.3. Тампонажні матеріали
- •10.3.1. Призначення тампонажних матеріалів та вимоги до них
- •10.3.2. Класифікація тампонажних матеріалів
- •11 Первинне розкриття та випробування продуктивних пластів
- •11.1. Способи первинного розкриття продуктивних пластів
- •11.2. Суть, способи та задачі випробування перспективних горизонтів
- •12 Умови залягання покладів вуглеводнів. Елементи фізики нафтового пласта
- •12.1. Умови залягання покладів вуглеводнів
- •12.2. Колекторські властивості теригенних (уламкових) гірських порід
- •12.3. Колекторські властивості карбонатних (тріщинуватих) порід
- •13 Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.1. Джерела і характеристики пластової енергії
- •13.2. Режими роботи нафтових і газових покладів
- •13.3. Нафтовилучення із пластів
- •14. Освоєння і дослідження свердловин
- •14.1. Освоєння свердловин
- •14.2. Методи дослідження пластів і продуктивності свердловин
- •14.3. Дослідження нафтових свердловин на приплив при сталому режимі
- •15. Системи розробки нафтових і газових родовищ
- •15.1. Виділення експлуатаційних об’єктів
- •15.2. Системи розробки багатопластових родовищ
- •15.3. Системи розробки експлуатаційних об’єктів (покладів)
- •16. Методи підвищення нафто- і газовіддачі пластів
- •16.1. Фактори, що впливають на повноту вилучення нафти й газу з покладів
- •16.2. Методи збільшення нафтовіддачі пластів
- •16.3. Газо- і конденсатовіддача газових і газоконденсатних покладів
- •17. Способи експлуатації нафтових і газових свердловин
- •17.1. Фонтанна і газліфтна експлуатація свердловин
- •17.1.1. Способи підйому нафти на поверхню
- •17.1.2. Зміна тисків по глибині свердловин при різних способах експлуатації
- •17.1.3. Обладнання свердловин
- •17.1.4. Газліфтна експлуатація свердловин і застосовуване обладнання
- •17.2. Експлуатація свердловин глибинонасосними установками
- •17.2.1. Устрій та обладнання штангових насосних установок
- •17.2.2. Експлуатація свердловин заглибленими відцентровими електронасосами
- •17.2.3. Інші види безштангових насосів, що застосовуються при експлуатації нафтових свердловин
- •17.3. Вибір раціонального способу експлуатації свердловин
- •17.4. Обладнання та експлуатація газових свердловин
- •17.4.1. |Конструкція свердловин
- •17.4.2. Режим експлуатації газових свердловин
- •18. Методи підвищення продуктивності свердловин
- •18.1.Кислотна обробка пласта
- •18.2. Гідравлічний розрив пластів
- •18.3. Гідропіскоструминна перфорація
- •18.4. Теплофізичні методи впливу
- •18.5. Імпульсно-ударний і вібраційний вплив
- •19. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин. Підземний ремонт свердловин
- •19.1. Боротьба з ускладненнями при експлуатації нафтових і газових свердловин
- •19.2. Ремонт свердловин
- •Термінологічний словник
- •Список літератури
- •36011, М. Полтава, просп. Першотравневий, 24
8.2.2. Бурильні замки
У процесі спуску і підйому бурильної колони застосовують комплект бурильних труб, що зветься свічкою. Свічка може мати довжину біля 25 м (із двох труб) при висоті вишки 41 – 45 мі довжину біля 37 м (з трьох труб) при висоті вишки 53 – 58 м. З’єднання труб у свічки і свічок одна з одною здійснюється з допомогою бурильних замків.
У бурильній колоні основними з'єднуючими елементами є бурильні замки, які випускають декількох типів:
1. ЗН – з діаметром прохідного отвору значно меншим, ніж діаметр прохідного отвору труб з висадженими всередину кінцями (рис. 8.2, а);
2. ЗШ – з діаметром прохідного отвору приблизно таким, як і діаметр прохідного отвору труб з висадженими всередину кінцями (рис. 8.2, б);
3. ЗУ – із збільшеним, порівняно із замками ЗШ, діаметром прохідного отвору для труб з висадженими назовні кінцями (рис. 8.2, в).
Замки ЗН і ЗШ використовують для з'єднання бурильних труб з висадженими всередину кінцями. Замки типу ЗН використовують при роторному способі буріння. Замки типу ЗУ застосовують при роторному способі та при бурінні з вибійними двигунами.
Для з'єднання бурильних труб з висадженими всередину кінцями і стабілізуючими поясками розроблені бурильні замки ЗШК, з висадженими назовні кінцями – бурильні замки ЗУК.
а – типу ЗН; б – ЗШ; в – типу ЗУ; І – різьба для з’єднання з трубами
Рис. 8.2. Бурильні замки для бурильних труб з висаженими кінцями
типів 1 і 2
Кожен тип бурильних замків складається із ніпеля і муфти.
Ніпель і муфта бурильного замка з'єднуються між собою за допомогою великої замкової різьби (конічна різьба трикутного профілю), а приєднання їх до бурильних труб здійснюється за допомогою конічної дрібної трубної різьби трикутного або трапецієвидного профілю.
Велика замкова різьба з великою конусністю дозволяє багаторазово згвинчувати і розгвинчувати свічки з незначною затратою часу.
Застосування бурильних замків прискорює спуско-підіймальні операції та запобігає передчасному зношуванню бурильних труб.
Для буріння з електробуром застосовують замки особливої конструкції, які відрізняються від замків типу ЗУ наявністю на ніпелі (з боку конуса) запобіжного стакана і деталей кріплення кабельних секцій у ніпелі і муфті (опори, болти, сухарі та ін.) та збільшеною довжиною муфти.
З’єднання бурильних труб з допомогою замків має такі вади:
1. для скручування двох труб застосовують не одно, а три різьбових з'єднання, що зменшує міцність колони, а наявність у трьох з’єднань лише одного упорного в замковій різьбі негативно впливає на герметичність колони;
2. при використанні бурильних замків типу ЗШ, і особливо типу ЗН, які мають зменшений внутрішній діаметр порівняно з внутрішнім діаметром бурильних труб типу 1, необхідна наявність потужніших бурових насосів, так як у процесі циркуляції промивальної рідини виникає значний перепад тиску в з'єднаннях. Зменшення діаметра прохідного отвору затруднює застосування колонкових доліт із зйомним керноприймачем та використання приладів, що спускаються в свердловину.