24. Завдання і значення курсу „Методи географічних досліджень та його структура.

Дисципліна ―Методи географічних досліджень‖ – комплексна географічна наука, присвячена наданню теоретичних знань і практичних навичок методики польових досліджень з основних галузей географічних наук – комплексної (ландшафтної) фізичної географії та комплексної економічної географії. Мета навчальної дисципліни – вивчення в розгорнутому вигляді спеціальних досліджень – геоморфологічних, кліматологічних, гідрологічних, географії населення, географії промисловості та ін. Засвоєння методики дослідження територіальних комплексів як природних, так і виробничих, торкаючись методики спеціальних географічних досліджень лише постільки, скільки це потрібно для вивчення територіальних комплексів.

Основні завдання навчальної дисципліни: інтеграція знань, отриманих студентами під час вивчення окремих фізико- та економіко-географічних дисциплін; формування вмінь проведення польових досліджень ПТК та ТВК; оволодіння методиками дослідження фацій, урочищ, місцевостей, ландшафтів, господарств, міст, адміністративних районів та ін.; пізнання особливостей комплексних географічних досліджень з метою наукового обґрунтування найраціональніших схем використання природних умов і природних ресурсів країни по об’єктивно існуючих природних та економічних районах.

Завдання курсу – надання теоретичних знать і практичних навичок методики польових досліджень з основних галузей гео наук, а саме комплексної ланд фізичної географії та комплекс еко.гео. Завдання полягає ще й в тому, щоб показати, що сучасна географія має свої методи польових досліджень і що ці методи здебільшого допустимі широким колам географів і навіть вчителям середньої школи та учням. Польові дослідження потр не лише для вивчення віддалених районів, але й для глибшого вивч давньо обжитих територій. Під польовими досл розуміють комплекс спрямованих на отримання нових даних, що хар населення і господарство або акваторі. Матеріали цих досліджень – необхідне джерело збагачення. Запорука розвтку терит, її пр. застосування.

25. Планування процесу дослідження. Планування композиції роботи. Основні етапи роботи. Добір фактичного матеріалу, проведення експерименту.

Процес роботи над дослідженням поділяється на три основні етапи: - Підготовчий етап роботи над дослідженням - Вибір теми дослідження. При виборі теми необхідно враховувати два критерії: 1) суб’єктивний – тема повинна відповідати інтересам дослідника; 2) об’єктивний – тема повинна бути актуальною, тобто недостатньо вивченою і важливою в науковому і (або) практичному відношеннях; тема повинна бути реально здійсненною, треба мати умови для успішного проведення роботи (література, матеріальне забезпечення). Назва наукової роботи повинна бути: актуальною, недостатньо вивченою, викликати інтерес юного науковця; лаконічною, точно вказувати на тему та відображати основну проблематику; 5±2 компонентів (Закон Інгве). Визначення мети, завдань, предмета, об’єкта дослідження. Мета дослідження пов’язано з об’єктом і предметом дослідження, а також із його кінцевим результатом і шляхом його досягнення. Складання плану наукової роботи. Робочий план починається з розроблення теми, підґрунтям такого задуму буде лише гіпотеза. Попередній робочий план тільки в головних рисах дає характеристику предмета дослідження. Має довільну форму. Робота над текстом наукового дослідження. Вивчення літературних джерел. Методи добору фактичних матеріалів й укладання огляду літератури. Вивчаючи літературні джерела, треба стежити за оформленням виписок, щоб надалі ними було легко користуватися. Працюючи над певним частковим питанням або розділом, слід постійно прослідковувати його зв’язок із проблемою загалом. Можливо, частина отриманих даних виявиться непотрібною; дуже рідко вони використовуються повністю. Тому потрібні ретельний відбір та оцінювання їх. Потрібно добирати тільки наукові факти, які характеризуються такими властивостями, як новизна, точність, об’єктивність і достовірність. Серед джерел інформації чільне місце належить науковим статтям. Самостійне значення має інформаційна стаття - актуальна, містить стислий, конкретний виклад певних фактів, повідомлення про якусь подію, явище. Особливою формою фактичного матеріалу є цитати. Використовуються для того, аби без перекручень передати думку автора першоджерела. Вони слугують необхідною опорою авторові. Відштовхуючись від їх змісту, можна створити систему переконливих доказів, потрібних для об’єктивної характеристики явища, яке вивчається. Цитати можуть використовуватися і для підкріплення окремих тверджень самого автора роботи. Заключний етап. Процес підготовки рукопису наукової роботи. Композиція наукової роботи. Кожен автор вільний обирати такий порядок подання наукових матеріалів, який, на його погляд, найкраще, найпереконливіше розкриє його творчий задум, а їх розміщення відповідатиме внутрішньому логічному зв’язку етапів дослідження. Традиційно склалася певна композиція наукової праці з такими основними елементами: зміст, перелік умовних позначень (за потреби), вступ, розділи основної частини, загальні висновки, бібліографія, додатки (за потреби), допоміжні покажчики. Зміст подають на початку наукової роботи. Бібліографічний список використаної літератури - елементами довідкового апарата наукової роботи, котрий допомагає користуватися її основним текстом, не можна включати як додатки. Рубрикація тексту— це поділ його на складові частини. Найпростішою рубрикою є абзац. Заголовки розділів і підрозділів наукової роботи повинні точно відбивати зміст викладеного в них тексту. Мова і стиль наукової праці.