Урок – основна форма занять гімнастикою
Заняття основною гімнастикою в дошкільних навчальних закладах, школах, ВУЗах і СУЗах проводять у формі уроку.
Рекомендується структура уроку, яка складається з трьох частин:підготовчої, основної і заключної. Завдання, зміст і методика проведення кожної частини уроку повинні відповідати психофізіологічним особливостям учнів, їх рівню фізичної підготовленості, підпорядковуватись меті як окремого заняття так і процесу фізичного виховання в цілому. Проте, будуючи урок, слід враховувати загальні методичні положення що до його структури (таб. 2 )
Таблиця 2
Структура уроку гімнастики
Завдання |
Засоби |
Методичні вказівки що до проведення |
Підготовча частина |
||
1. Підготовка ЦНС і вегетативних функцій. 2. Забезпечення готовності рухового апарату до дій, які вимагають рухливості в суглобах і значних м¢язових зусиль. (Біологічний аспект) 3. Формування вміння виконувати дії з різними заданими параметрами. 4. Оволодіння окремими компонентами або завершеними простими руховими діями. (Педагогічний аспект) |
Стройові вправи, різновиди ходьби, бігу, підскоків, танцювальні вправи. РВ без предметів, з предметами, вправи на гімнастичній стінці, лаві. Інтенсивність вправ помірна. |
1. Способи інформування учнів: а) звичайний (показ + одночасна розповідь); б) роздільний (вправа розділюється на елементарні рухи, які виконуються одночасно з показом); в) тільки розповідь; г) тільки показ.
2. Для допомоги учням використовується дзеркальний показ і підрахунок. |
Основна частина |
||
1. Виховання вольових і розвиток фізичних якостей.
2. Формування життєво необхідних і спортивних рухових навичок. |
1. Вправи на гімнастичних приладах, стрибки, акробатичні вправи, прикладні вправи.
2. Комбінації вільних вправ.
3. Спеціальні вправи. |
1.Методи навчання: а) розповідь б) показ в) цілісний метод навчання г) навчання по частинах д) метод підвідних вправ. 2. Здійснення допомоги: проведення (фізична допомога), підказка 3. Аналіз та оцінка дій учня повинні відбуватись після кожної спроби. 4.Для забезпечення безпечності на занятті слід а) проводити “спеціальну” розминку; б) “страхування” учнів; в) ретельно готувати місця для занять. |
Таблиця 2 (продовження)
Заключна частина |
||
1. Сприяння більш швидкому відновленню. 2. Підведення підсумків уроку і вироблення установки на наступний урок. |
1. Заспокійливі вправи: ходьба, помірний крок. 2. Відволікаючі вправи: на увагу, спокійні ігри, музичні завдання. 3. Вправи, які сприяють підвищенню емоційного фону (танці, ходьба з піснею)
|
1.Необхідно враховувати характер наступної діяльності учнів. 2. Відмічати старанних учнів. 3.Стимулювати учнів до самостійних занять (домашнє завдання, щоденник самоконтролю). |
Ефективність уроку в великій мірі залежить від його щільності. Розрізняють загальну і моторну щільність.
Загальна щільність уроку (Щз.) визначається співвідношенням раціонально використаного часу уроку (Т р.) до його загальної тривалості (Т з.).:
Т р.
Щ
з. = х 100%
Т з.
Раціонально використаним часом рахується той, який витрачається на пояснення, показ вчителем вправ, виконання їх учнями, виправлення помилок, а також необхідний для відпочинку між підходами. Необхідно прагнути до 100% загальної щільності. Невчасний початок, невиправдані простої, незадовільна дисципліна учнів зменшують величину цього показника.
Моторна щільність уроку (Щ м.) – співвідношення часу уроку, який витрачено безпосередньо на виконання рухових дій (Тд.) до загальної тривалості заняття (Тз.):
Тд.
Щ м. = х 100%
Т з.
Моторна щільність залежить від типу уроку. В уроці, на якому вивчається новий навчальний матеріал, моторна щільність буде нижчою, ніж в уроці, що спрямований на закріплення рухових вмінь, або на розвиток рухових якостей. Проте збільшити моторну щільність можна правильно організовуючи учнів на уроці (таб. 3), застосовуючи спеціальні прилади, які дозволяють виконувати вправи одночасно декільком учнів, забезпечуючи взаємодопомогу учнів та ін.
Таблиця 3.