III. Завдання творчого характеру:

Збагачувати кількісний запас уявлень, розвивати потребу до пізнання, розвивати психічні процеси: пам’ять, увагу, уяву, стимулювати розвиток інтелектуальних процесів (якісних характеристик дитячого мислення: наочно-образне, абстрактне, логічне, творче, теоретичне…).

Вчити виділяти суттєве в явищах оточуючої дійсності, порівнювати, бачити схоже та відмінне, вчитись розмірковувати, знаходити причини явищ, аналізувати та робити висновки.

Розвивати здатність до створення малюнку, конструкції, образу, фантазії, розповіді по картинці, звукового аналізу слів тощо.

Створювати умови для найшвидшого, перспективного розвитку дитини, становлення її творчих здібностей.

Навчати дітей вирішувати завдання конструктивної діяльності, допомогти у розвитку просторових уявлень.

51. Складіть орієнтовну схему занять дітей з комп’ютером.

Орієнтовна структура заняття з використанням комп’ютерної техніки така:

1) вступна частина — установка на увагу, створення ігрової ситуації, опитування, бесіда;

2) основна частина - виконання дидактичних завдань шляхом використання методів, прийомів, безпосередня робота з комп’ютером;

3) заключна частина - аналіз гри, підсумок;

4) рухова частина - загальна релаксація, гімнастика для очей.

Поєднання різних форм і методів навчання дає вихователеві змогу провести заняття цікаво, насичено, досягнути найвищого рівня знань.

Вихователю під час роботи з дітьми потрібно знати поділ комп’ютерних програм на підгрупи;

52. Охарактеризуйте дитячі компютерні ігри та їх місце в педагогічному процесі дошкільного навчального закладу. Класифікація дитячих комп’ютерних ігор.

Комп’ютерні ігри не ізольовані від педагогічного процесу дошкільного закладу. їх використовують водночас із традиційними іграми і навчанням, не замінюючи, а доповнюючи їх, збагачують педагогічний процес новими можливостями. У комп’ютерних іграх пропонуються такі елементи знань, які У звичайних умовах і за допомогою традиційних засобів дидактики зрозуміти чи засвоїти важко або неможливо. Діти в комп’ютерних іграх здебільшого оперують символами і знаками, тож особливе значення має їх психологічна і фізична підготовленість. Комп’ютерним іграм мають передувати ігри зі звичайними іграшками та предметами-замінниками. Поетапне формування різних видів традиційних ігор створює підґрунтя для залучення дітей до ігор комп’ютерних. Для визначення розвивальної функції дитячих комп’ютерних ігор у різні вікові періоди дошкільного дитинства особливу цінність мають положення 0.Запорожця: якщо у дитини є стійке підґрунтя практичного, реального, отриманого через різні органи чуттів досвіду, то дитину можна поступово переводити до дій без постійного опертя на конкретний предмет (звук, запах тощо), до дій із символом і знаком, які є його замінниками. Граючись, діти не просто механічно наслідують чи за зразком виконують окремі операції, вони вчаться ставити ігрове завдання і знаходити шляхи його реалізації в різних умовах. Виокремлюються дві великі групи способів розв’язання ігрових завдань залежно від дійсності, яку діти відтворюють, - предметні й рольові. Комп’ютерні програми мають перевагу над іншими формами ігор: у них рольові характеристики персонажів, результати і дії представлено розгорнуто, а інколи і трохи спотворено, що дає дітям можливість побачити те, що в житті є швидкоплинним. Вони в динаміці спостерігають, як найменша зміна спільних зусиль впливає на результат. Комп’ютерні програми для дошкільників можуть бути представлені як ігри різних видів. Ігрові комп’ютерні програми можуть мати характер дидактичних («Абетка»), сюжетно-дидактичних («Побудуй місто», «Веселий клоун»), сюжетно-режисерських, театралізованих, ігор-забав, ігор-експериментів («Фантастичні тварини» та ін.).Вони не підміняють тих, що успішно використовуються, а також методів і прийомів виховання й навчання дошкільників, що дають очікувані результати. До гри на комп’ютері дитина приєднується лише за умови вчасного розвитку предметно-продуктивної, ігрової, музичної, конструкторської, зображальної та інших видів діяльності. Вони є базовими для формування конкретного типу дії. В комп’ютерних іграх вони можуть засвоюватися глибше.

Отже, комп’ютерним іграм дошкільників властиві загальні закономірності, як ігровій діяльності. Водночас вони мають певні правила, специфіку, зумовлену технологічними особливостями, а також особливостями психофізіологічного впливу на дітей.Правила комп’ютерних ігор представлені у двох аспектах: зовнішньому (управління комп’ютером) і внутрішньому (правила за змістом гри).Ознайомлення дитини з клавіатурою, «мишкою», зовнішніми правилами виділено як особливе завдання. Для цього створено спеціальні ігрові програми, в яких поступово ускладнюється керування персонажем на екрані комп’ютера («Колобок», «Веселий клоун»).У внутрішньому аспекті правила комп’ютерних ігор подібні до правил традиційних ігор, однак мають такі відмінності:

1) комп’ютерні ігри будуються за принципом поступового ускладнення ігрового та дидактичного завдань, своєрідно підтримуючи дитину в зоні найближчого розвитку;

2) поетапність, закладена в програму, часто не дає змоги без виконання завдань попереднього рівня перейти на наступний. В інших іграх можна за допомогою вибору в меню довільно дозувати рівень складності завдання. В деяких адаптивних іграх програма сама підлаштовується під дитину і пропонує їй нові завдання з урахуванням її попередніх відповідей: складніші, якщо завдання виконується успішно, чи простіші - якщо навпаки;

3) для чималої кількості комп’ютерних ігор, на відміну від традиційних, характерний елемент випадковості. В комп’ютерних програмах цей технічний прийом широко використовується для забезпечення в сюжеті гри важливих психолого-педагогічних чинників - новизни, раптовості, несподіваної появи предмета тощо. Можуть виникати нові персонажі, ситуації, явища і взаємозв’язки. Такими, що випадково виникають, динамічно змінюються навіть всередині однієї гри, можуть бути й самі її правила, відсутні в традиційних іграх.

Комп’ютерні ігри в дошкільному дитинстві мають особливу спрямованість. Бони не лише стимулюють індивідуальну діяльність дітей, творчий потенціал, а й є тим важливим засобом, що об’єднує їх у цікавих колективних іграх, коли за одним комп’ютером грає двоє-троє вихованців.Комп’ютерні ігри, на відміну від інших, уможливлюють для дитини сприйняття не тільки продуктів своєї діяльності, а й динаміку її творчості. Все це стимулює вже в дошкільному віці здатність об’єктивно оцінювати результати і хід власної діяльності.Комп’ютерні ігри мають значні переваги перед іншими. Вони відкривають шлях до усвідомлення своєї діяльності, способів її організації.