1.Дайте визначення інформації. Види та властивості інформації. Визначення інформатики як науки.

Інформація — це відомості, повідомлення, пояснення, знання, навчання, інструктаж, виклад про щось, які розглядаються в аспекті їх у часі і просторі.

Види та властивості інформації

Розглянемо, які види та властивості має інформація, як відоб­ ражається інформація. Будь-якого виду інформація передається за допомогою повідомлень, що формуються як послідовність знаків та символів або параметрів фізичних процесів, які відображаються на матеріальних носіях: папері, лініях зв’язку, магнітних та оптич-них носіях тощо.

За способом відображення, прийнятним для людини, інформація поділяється на такі основні види: звукова, текстова, числова, графіч-на, комбінована інформація.

Відповідно Закону України “Про інформацію” № 1642‑ІІІ (1642–14) від 06.04.2000 р. інформаціюрозмежовуютьна:

– статистичну — це офіційна документована державна інфор-мація, що дає кількісну характеристику подій і явищ, які від-буваються в економічній, соціальній, культурній та інших га-лузях життя України;

– масову — привселюдно поширювана друкована й аудіовізу-альна інформація;

– державних органів і органів місцевого та регіонального само­ врядування — офіційна документована інформація, яка ство-рюється у процесі поточної діяльності законодавчої, виконав-чої і судової влади, органів самоврядування;

– інформацію про особу — це сукупність документованих або привселюдно повідомлених відомостей про особу;

– довідково‑енциклопедичногохарактеру—систематизовані, документованіабопривселюднооголошенізведенняпросус-пільне, державнежиттяінавколишнєприроднесередовище;

– соціологічну — документовані або привселюдно повідомлені відомості про ставлення окремих громадян і соціальних груп до суспільних подій і явищ, процесів, фактів;

– науково‑технічну—документованічипривселюднооголоше-нізведенняпровітчизнянітазакордонні досягнення науки, техніки, виробництва, отримані в ході науково‑дослідної, дослідно-конструкторської, проектно-технологічної, виробничоїтасуспільноїдіяльності.

Інформація як відображення реального (матеріального) світу повинна мати такі властивості: об’єктивність, достовірність, повнота, актуальність, корисність, комулятивність, однозначність, зрозумі-лість, надлишковість.

Інформатика — це наука про інформацію та інформацій­ ні процеси в природі та суспільстві, методи та засоби пошуку, зби­ рання, одержання, опрацювання, зберігання, подання, передавання інформації та управління інформаційними процесами.

2.Поняття інформаційної технології.

Інформаційна технологія (ІТ) — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збирання, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувача інформації в організаційно-управлінських системах з використан­ням обраного комплексу технічних засобів. Розвиток технічних засобів протягом кількох мільйонів років зумовлювавпостійне вдосконалення ІТ. Тому виокремлюють кіль­ка етапів їхнього розвитку: -«ручна» інформаційна технологія (панувала до другої половини XІX століття) — оброблення інформації здійснювалось вручну, за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг, а зв’язок забезпечувався пересиланням листів і пакетів; -«механічна» інформаційна технологія розпочалась із винайденням друкарської машинки та телефону, модернізацією системи поштового зв’язку. Така технологія стала базою формування організаційних структур в економіці; -«електрична» інформаційна технологія (зародилась у 1940—1950-х роках) ґрунтувалась на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин, портативних диктофонів і т. ін. З появою та повсюдним упровадженням ЕОМ і периферійної техніки настала ера комп’ютерної інформаційної технології, яка дістала також назву нової, сучасної, безпаперової. Основні принципи нової інформаційної технології (НІТ) — це інтегрованість, гнучкість та інформативність. Для неї характерні такіособливості: -робота користувача в режимі маніпулювання даними (а не програмування); -цілковита інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої бази даних, яка передбачає одну уніфіковану форму подання, зберігання, пошуку, відображення, відновлення та захисту даних; -безпаперовий процес опрацювання документа, коли на папері фіксується лише його остаточний варіант, а проміжні версії та необхідні дані, записані на машинні носії, доводяться до користувача через екран дисплея комп’ютера; -інтерактивний (діалоговий) режим розв’язування задач, що дає змогу користувачам активно впливати на цей процес; -уможливлення колективної (групової) співпраці для підготовки документів і виконання завдань на базі кількох персональних комп’ютерів, об’єднаних засобами комунікацій; -можливість адаптивної перебудови форм і способів подання інформації у процесі розв’язування задачі.

3. Будова персонального комп’ютера. Принципи, що визначають архітектуру ЕОМ.

Персональний комп’ютер (ПК) – це електронний прилад для автоматизації створення, збереження, обробки і передачі інформації. Персональні комп'ютери, робота яких ґрунтується на принципі програмного управління, мають схожу структуру.

Основні складові частини комп'ютера знаходяться в системному блоці, який, власне, і є комп'ютером. Всі інші (зовнішні) пристрою (монітор, клавіатура, миша, принтер, сканер тощо.) - це лише доповнення до нього. Фактично, без будь-якого з них комп'ютер буде працювати і зможе виконувати свої основні функції. Без клавіатури, мишки і монітора у користувача просто не буде можливості керувати системою, без принтера - надрукувати результати роботи, без аудіоколонок - прослухати звукову інформацію і т.д.

Основні складові частини комп'ютера: • Материнська (головна) плата (англ. - motherboard, MB, розм. - мамка, мати) - це основна плата, до якої приєднуються всі частини комп'ютера (процесор, відеокарта, ОЗУ і ін.), встановлюється в системному блоці. Головне завдання материнської плати – об’єднати і забезпечити спільну роботу всіх інших елементів.

Більш детальну інформацію про материнських платах див. тут.

• Центральний процесор (ЦП, розм. - проц, камінь і т.д.) - мабуть, найважливіша частина комп'ютера, що здійснює обробку всієї інформації, встановлюється на материнську плату в спеціальний роз'єм (сокет). Саме продуктивністю процесора в першу чергу визначаються можливості комп'ютера.

Докладніше про центральний процесор читайте тут.

• Модулі ОЗП (оперативного запам'ятовуючого пристрою) - являє собою невелику плату з розміщеними на ній мікросхемами. У них тимчасово зберігається інформація, необхідна процесору в певний момент часу. Швидкість доступу до оперативної пам’яті досить велика. Процесор оперує такими даними, отримуючи до них майже миттєвий доступ. На материнську плату одночасно може встановлюватися кілька модулів ОЗП з метою збільшення загального обсягу оперативної пам'яті.

Більш детально про модулі ОЗП читайте тут.

• Запам'ятовуючий пристрій (жорсткий диск, SSD) - частина комп'ютера, в якій зберігається вся інформація. На відміну від оперативної пам'яті, дані на жорсткому диску зберігаються постійно, не зникають після вимикання комп'ютера або відключення вінчестера від материнської плати і живлення (дані можуть видалятися або змінюватися користувачем). У порівнянні з ОЗП, швидкість доступу до даних на жорсткому диску в сотні разів нижча. Жорсткий диск підключається до материнської плати.

Детально про запям’ятовуючі пристрої читайте тут.

• Відеокарта (графічний процесор(GPU) - частина комп'ютера, що здійснює обробку графічної інформації, установлюється в спеціальний роз’єм материнської плати. На деяких материнських платах є вмонтовані (інтегровані) графічні процесори. У порівнянні з відеокартами, продуктивність цих процесорів значно нижча, але їх можливостей цілком достатньо для вирішення нескладних завдань (робота з текстом, перегляд сторінок Інтернету, більшості форматів відео і т.д.). Відеокарту в таких випадках можна не купувати. Материнська плата з інтегрованим графічним процесором є розумним рішенням для офісних комп'ютерів.

Більш детальну інформацію про відеокарти дивіться тут.

• Блок живлення - обов'язковий елемент будь-якого комп'ютера, що забезпечує електроенергією всі складові частини комп'ютера.

Більш докладно про блоках живлення див. тут.

• Приводи для оптичних і інших носіїв. Ці пристрої потрібні для зчитування та запису CD, DVD дисків, 3,5 дюймових дискет і ін. носіїв. Цей елемент вже не є обов'язковою частиною комп'ютера.

Детальніше про оптичні приводи читайте тут.

• Корпус системного блоку - здавалося б, дуже простий елемент, але насправді від його якості, розмірів і внутрішньої структури багато в чому залежить охолодження, а відтак і термін служби складових частин комп'ютера.

• Системи охолодження - різного роду пристрої, що забезпечують ефективне розсіювання тепла і запобігають перегріванню окремих елементів комп'ютера. Охолодження найбільше потребують центральний процесор, відеокарта, жорсткі диски великих розмірів, схеми чіпсета материнської плати.

• Миша і клавіатура - основні, звичні всім пристрою керування комп'ютером.

• Монітор - невід'ємний елемент комп'ютера, в графічному наочному вигляді відображає інформацію про операції, що здійснюються комп'ютером. Комп'ютер зможе працювати і без монітора, але керувати ним буде неможливо.

• Мережеві карти, модеми - пристрої, що забезпечують з'єднання та "спілкування" комп'ютерів між собою. Без них комп'ютерних мереж взагалі не існувало б (у тому числі і Інтернету).

• Принтери - пристрої для виведення інформації з комп'ютера в друкованому вигляді. Сучасні принтери дозволяють друкувати не лише текст, але й досить якісні фотографії. При цьому, друк можна робити не тільки на звичайному папері, але і фотопапері, конвертах, поверхні оптичних носіїв і т.д.

• Інші пристрої - до комп'ютера можна під'єднуватися багато інших пристроїв з метою вирішення широкого спектру задач (аудіосистема, вебкамера, мікрофон, TV-тюнер і ін.). Ці пристрої не є обов'язковими елементами.