
- •Поняття і специфіка предмету теорії держави і права. Зв’язок наукової теорії, об’єкту і предмету науки.
- •Поняття метода науки. Зв’язок теорії, предмета і метода теорії держави і права.
- •Поняття та структура методології юридичної науки.
- •Філософський рівень правової методології.
- •Загальнонаукові методи правового пізнання
- •Спеціально-науковий метод в праві.
- •Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
- •Основні типи і форми виникнення держави
- •Теорії походження держави
- •Історія формування теоретичних уявлень про ознаки держави. Теорія трьох елементів
- •Основні типи і види ознак держави
- •Народ як субстанційна основа держави.
- •Територія як просторове буття держави
- •Поняття та види суверенітету
- •Сутність та соціальне призначення держави.
- •Соціологічне, легістське та юридичне поняття держави
- •Поняття та особливості функцій держави
- •Класифікація функцій держави.
- •Основні внутрішні функції сучасної української держави.
- •Основні зовнішні функції сучасної української держави.
- •Форми, методи та порядок реалізації функцій держави.
- •Поняття типу держави. Критерії типології.
- •Формаційний підхід в типології держав.
- •Цивілізаційний підхід в типології держав
- •Поняття та елементи форми держави
- •Форма державного правління: поняття та типи.
- •Монархія: поняття, ознаки та види.
- •Республіка: поняття, ознаки та види.
- •Форма державного устрою: поняття та типи.
- •Унітарна держава: поняття та види. Особливість України як унітарної держави.
- •Федеративна держава: поняття та види.
- •Конфедерація: поняття, особливості та сучасні форми.
- •Форма державного (політичного) режиму: поняття та типи
- •Демократичний режим: особливості та види.
- •Антидемократичний режим: особливості та види.
- •39. Поняття, ознаки та структура механізму держави.
- •Апарат держави: поняття та структура.
- •Принципи організації та діяльності апарату держави.
- •Поняття та ознаки органу держави.
- •Класифікація органів держави.
- •Органи держави і органи місцевого самоврядування.
- •Поняття, структура та функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
Апарат держави: поняття та структура.
Державний апарат являє собою систему органів, за допомогою яких здійснюється державна влада, виконуються функції держави, досягаються різноманітні цілі та завдання держави. Він є важливим складовим елементом будь-якої держави, що забезпечує управління державними і громадськими справами.
Разом із удосконаленням суспільства ускладнюється процес управління та удосконалюється діяльність державного апарату. Від простого примітивного панування держави він розвивається до різних форм — до законодавчої, адміністративної, судової, поліцейської, фіскальної, фінансової, культурної діяльності.
В основу побудови та функціонування державного апарату будь-якої країни покладаються об'єктивні та суб'єктивні фактори. Саме вони визначають особливості внутрішньої структури, характер, завдання, форми та методи діяльності апарату. При цьому необхідно зазначити, що апарат держави є не простим об'єднанням різноманітних структур, а упорядкованою, єдиною, чітко організованою системою.
Апарат держави є структурованою категорією. Структура апарату являє собою його внутрішню будову, порядок взаємодії та співвідношення складових елементів апарату. Основними серед них є: система органів державної влади; система органів державного управління; система судових органів. Кожна з цих систем — носій відповідної державної влади.
Принципи організації та діяльності апарату держави.
Апарат держави — це система державних органів, уповноважених здійснювати державну владу та управління по виконанню завдань і функцій держави.
До основних принципів організації та діяльності державного апарату слід віднести:
1) демократизм. Цей принцип передбачає широке залучення населення до активної участі у формуванні та організації діяльності державного апарату, створення рівних умов участі громадян в управлінні державою з урахуванням особистих якостей кожного;
2) гуманізм (пріоритет прав і свобод людини). Цей принцип передбачає конституційне закріплення прав і свобод людини, яка є найвищою цінністю суспільства та держави. Визначення у діяльності державних структур верховенства інтересів, прав і свобод людини. Закріплення засобів відповідальності владних структур держави та їх посадових осіб за порушення конституційно закріплених прав і свобод людини і громадянина;
3) законність. Цей принцип передбачає функціонування лише тих владних державних органів, які передбачені конституцією і у межах, визначених чинним законодавством. їх діяльність спрямована на виконання конституції, законів та єдиним застосуванням нормативноправових актів на всій території держави;
4) єдність і розподіл влади. Цей принцип зумовлює належність державної влади народу та передбачає її розподіл на законодавчу, виконавчу та судову. Поділ влади має глибокий демократичний зміст, оскільки він спрямований, згідно з концепцією Ш. Монтеск'є, на недопущення концентрації державної влади в руках однієї людини, органу або класу, пов'язаного з цим можливого свавілля, а також на забезпечення політичної свободи людини і громадянина. Тобто без розподілу влади демократії бути не може.