- •Поняття і специфіка предмету теорії держави і права. Зв’язок наукової теорії, об’єкту і предмету науки.
- •Поняття метода науки. Зв’язок теорії, предмета і метода теорії держави і права.
- •Поняття та структура методології юридичної науки.
- •Філософський рівень правової методології.
- •Загальнонаукові методи правового пізнання
- •Спеціально-науковий метод в праві.
- •Функції теорії держави і права.
- •Місце теорії держави і права в системі суспільних та юридичних наук
- •Загальні закономірності виникнення держави
- •Ознаки держави, що відрізняють її від соціальної (публічної) влади первіснообщинного ладу.
- •Основні типи і форми виникнення держави
- •Теорії походження держави
- •Історія формування теоретичних уявлень про ознаки держави. Теорія трьох елементів
- •Основні типи і види ознак держави
- •Народ як субстанційна основа держави.
- •Територія як просторове буття держави
- •Поняття та види суверенітету
- •Сутність та соціальне призначення держави.
- •Соціологічне, легістське та юридичне поняття держави
- •Поняття та особливості функцій держави
- •Класифікація функцій держави.
- •Основні внутрішні функції сучасної української держави.
- •Основні зовнішні функції сучасної української держави.
- •Форми, методи та порядок реалізації функцій держави.
- •Поняття типу держави. Критерії типології.
- •Формаційний підхід в типології держав.
- •Цивілізаційний підхід в типології держав
- •Поняття та елементи форми держави
- •Форма державного правління: поняття та типи.
- •Монархія: поняття, ознаки та види.
- •Республіка: поняття, ознаки та види.
- •Форма державного устрою: поняття та типи.
- •Унітарна держава: поняття та види. Особливість України як унітарної держави.
- •Федеративна держава: поняття та види.
- •Конфедерація: поняття, особливості та сучасні форми.
- •Форма державного (політичного) режиму: поняття та типи
- •Демократичний режим: особливості та види.
- •Антидемократичний режим: особливості та види.
- •39. Поняття, ознаки та структура механізму держави.
- •Апарат держави: поняття та структура.
- •Принципи організації та діяльності апарату держави.
- •Поняття та ознаки органу держави.
- •Класифікація органів держави.
- •Органи держави і органи місцевого самоврядування.
- •Поняття, структура та функції політичної системи суспільства.
- •Типологія політичних систем.
Поняття типу держави. Критерії типології.
Під типологією держави слід розуміти поділ усіх держав, що існували й існують, на такі групи, які дадуть змогу розкрити їхню соціальну сутність. Поділ держав на типи покликаний допомогти з'ясувати, чиї інтереси виражали чи виражають держави, об'єднані в даний тип.
Тип держави — це сукупність держав, які мають спільні загальні ознаки і відображають відповідний рівень їхнього розвитку на певному історичному етапі.
Сучасна наука розглядає два підходи до типології держави: цивілізаційний і формаційний.
1) цивілізаційний підхід покладає в основу типової класифікації держав поняття "цивілізація", що включає соціальноекономічні умови життя суспільства, етнічні і релігійні основи, ступень гармонії природи і людини, рівень її свободи — економічної, політичної, соціальної і духовної. Прихильники цього підходу (Г. Кельзен, М. Коркунов, А. Дж. Тойнбі) співвідносять державу насамперед із духовноморальними та культурними факторами суспільного розвитку.
Виходячи із ступеня духовності народу, культури, ідеології, національного характеру, менталітету, географічного середовища, вони поділяють цивілізації на первинні та вторинні
До первинних цивілізацій, яким притаманна командноадміністративна організація державної влади, віднесені: давньосхідна (Єгипет, Персія, Шумери, Вавилон, Бірма), еллінська (Спарта, Афіни), римська, середньовічна цивілізації.
До вторинних цивілізацій, які характеризуються передусім правовою організацією державної влади, віднесені: західноєвропейська, східноєвропейська, північноамериканська, латиноамериканська цивілізації (сучасні держави Західної та Східної Європи, Північної та Латинської Америки).
2) формаційний підхід оснований на економічних факторах, таких, як стан розвитку виробничих відносин, спосіб виробництва, які зрештою визначають певний історичний тип держави. Відповідно до марксистських положень, що становлять теоретичну основу цього підходу, класова сутність держави, у кінцевому підсумку, визначається економічним фактором, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом, за формою і змістом зумовлена економічним ладом суспільства. За марксистською формаційною теорією підставою типології держави є суспільноекономічні формації.
Марксистськоленінська теорія виділяє чотири типи держави залежно від форм пануючої в них власності:
1) рабовласницька;
2) феодальна;
3) буржуазна (капіталістична);
4) соціалістична.
Формаційний підхід в типології держав.
Формаційний підхід оснований на економічних факторах, таких, як стан розвитку виробничих відносин, спосіб виробництва, які зрештою визначають певний історичний тип держави. Відповідно до марксистських положень, що становлять теоретичну основу цього підходу, класова сутність держави, у кінцевому підсумку, визначається економічним фактором, а сама держава є лише надбудовою над економічним базисом, за формою і змістом зумовлена економічним ладом суспільства. За марксистською формаційною теорією підставою типології держави є суспільноекономічні формації.