41. Історичні хроніки Шекспіра

Розпочав цей жанр Шекспір у 16ст. інтерес до цього він здобу після війн з Іспанією. Отже,у нього виникає інтерес до політичних проблем. Розквіт цього жанру після 1588р. В хроніках Шекспіра розкривається політичне життя всієї нації. Головні його джерела: хроніки Англії,Шотландії та Ірландії.

ДРАМИ: «Король Джон», «Річард ІІ,ІІІ», «Генріх 4,5,6»

ТЕМА:Боротьба королівської влади проти феодальної анархії.

В його драмах засуджуються феодальні заколоти,та в шекспірівських хроніках порушується проблема особи короля. У Трилогії «Генріх6» показано,як безхарактерний монарх стає іграшкою в руках феодалів. У драмі «Річард ІІІ» зображено короля іншого типу-сильну особистість. Але жадоба до лади керує його поведінкою,він не може придушити внутрішні чвари і вбиває всіх,хто стає в нього на шляху.Він дволикий,грає роль закоханого в леді Анну та роль друга Бекенгіла.Феодали посідають головне місце в шекспірівських хроніках.

У дилогії «Генріх 4» досягає вершини,тут відображається період абсолютної монархії. Тема-боротьба ороля проти феодалів. На чолі заколоту проти короля стоїть родина Персі.Нортериберленд-старий політик,Вустер-макіавеліст,хитрий і злий, Генрі Персі-йому чужі хитрування.

Генріх 6-не ідеал,адже він захопив корону силоміць,за допомогою вбивства,та не зважаючи на це,він хоче єдності держави. Фольстаф-був лицарем,дворянином,який був позбавлений землі,який жив за рахунок Персі,був брехуном і пияком,після того як Персі став королем,то Фольстафа зреклися.

42)Загальна характеристика комедій Шекспіра

Протягом 90-х років Шекспір написав десять комедій. Сюжети для них він брав з різних джерел: італійських новел, античних і сучасних творів, з реальної дійсності. Драматург часто переносив події у різні країни, особливо в південні.

Світ комедій становить усе прекрасне в житті - кохання, дружба, музика, поезія, природа. В цьому світі діють люди молоді, добрі. Герої комедій нерідко зустрічаються з перешкодами на шляху до щастя, стикаються в житті з жорстокістю і несправедливістю, але ніколи не схиляються перед злом, а рішуче встають на боротьбу з усіма його проявами і завжди перемагають.

Комедії Шекспіра вражають багатством і широтою життєвого матеріалу, дивовижною різноманітністю людських характерів і натур: кожний із 180 персонажів, виведених у комедіях,- неповторна індивідуальність.

Мистецтво Шекспірової комедії формувалося поступово і досягло зрілості у другій половині 90-х років. З ранніх комедій особливо характерною є «Сон літньої ночі». Характерна особливість героїв комедії - це здатність вільно віддаватися своїм почуттям. На розкритті цих різноманітних почуттів Шекспір і зосереджує увагу. «Сон літньої ночі» - одна з найбільш життєрадісних гуманістичних комедій.

Для комедій, написаних у другій половині 90-х років, характерні нові особливості. П'єси зберігають життєрадісний характер, віру в перемогу добра, проте світ, який постає в них, позначений гострішими протиріччями, більше місця в ньому займають персонажі негативні, носії зла, виразніше звучать сумні мотиви, складнішими стають людські характери. Все це помітно уже в «Венеціанському купці». Як і в інших комедіях, тут поєднуються різні сюжетні мотиви: розгортаються цікаві й поетичні любовні історії, відтворюються сцени в дусі фарсової народної традиції. Але, на відміну від них, на перший план комедії висувається непримиренний конфлікт соціального характеру між купцем християнином Антоніо і лихварем євреєм Шейлоком. Серію веселих комедій Шекспіра першого періоду завершує «Дванадцята ніч» У другому періоді творчості написано ще три комедії: «Троїл і Крессіда», «Кінець діло вінчає», «Міра за міру». В науковій літературі їх називають понурими комедіями. В них вже немає ідеалізованого світу радості й щастя, високого, світлого кохання.