Обґрунтування господарських рішень
1. Основними підходами до обґрунтування господарських рішень є:
- об’єктивний;
- ситуаційний;
- господарський;
- новаторський.
2. Основними підходами до обґрунтування господарських рішень є:
- суб’єктивний;
- процедурний;
- процесний;
- кількісний.
3. Серед осіб, що впливають на формування та реалізацію місії підприємства є такі:
- суб’єкт господарювання;
- власник підприємства;
- посадові особи;
- інституціональні органи.
4. Вимогами до формулювання цілей господарських рішень є:
- адекватність;
- реальність та визначеність;
- інноваційність та відмінність;
- конкретність та вимірюваність.
5. Сумісність цілей господарських рішень проявляється у:
- взаємодоповнюваності цілей;
- гнучкості;
- відсутності протиріч між цілями;
- можливостях коригування.
6. Господарювання як економічна категорія це:
- використання ресурсів;
- пошук та використання можливостей виробництва у відповідності із встановленою місією;
- формування цілей господарської діяльності;
- комерціалізація виробництва.
7. За джерелом виникнення господарські рішення поділяються на:
- ініціативні;
- складні;
- виробничі;
- індивідуальні.
8. За ступенем новизни господарські рішення поділяються на:
- алгоритмічні;
- технологічні;
- комплексі;
- рутинні.
9. За інформаційним забезпеченням господарські рішення поділяються на:
- рішення, що приймаються за наказом;
- рішення, що приймаються в умовах ризику;
- рішення, що приймаються колективно;
- рішення, що приймаються за інтуїцією.
10. За кількістю альтернатив господарські рішення поділяються на:
- загальні;
- контурні;
- бінарні;
- раціональні.
11. За логікою прийняття господарські рішення поділяються на:
- раціональні;
- ситуаційні;
- оперативні;
- доцільні.
12. Модель господарського рішення це:
- спрощене сприйняття дійсності;
- функціональний взаємозв’язок між змінними та функцією;
- опис ситуації;
- упорядкований набір припущень щодо можливого розвитку ситуації.
13. У практиці обґрунтування господарських рішень використовуються такі концептуальні моделі обґрунтування господарських рішень:
- модель інноваційної організації;
- модель природної організації;
- модель варіантної організації;
- модель системної організації.
14. За формою представлення моделі обґрунтування господарських рішень поділяються на:
- дескриптивні;
- описові;
- ситуаційні;
- дедуктивні.
15. За ступенем визначеності складових моделі обґрунтування господарських рішень поділяються на:
- стохастичні;
- нормативні;
- індуктивні;
- прогнозні.
16. Виберіть вірну структурно-логічні схему обґрунтування господарського рішення;
- мета-проблема-ситуація-вибір альтернативи;
- мета-ситуація-проблема-дія;
- мета-проблема-ситуація-аналіз-експертиза;
- мета-оцінка-ситуація-контроль;
17. До внутрішньопроблемних факторів формування господарського рішення відносять:
- корпоративна культура підприємства;
- тип зовнішнього середовища;
- темпи розповсюдження інформації та її вартість;
- емоційно-психологічне сприйняття ситуації.
18. До характеристик зовнішнього середовища, які необхідно враховувати при прийнятті господарського рішення, слід віднести:
- міра стабільності;
- ступень невизначеності;
- специфіка взаємозв’язків між складовими;
- варіативність.
19. Джерелом виникнення невизначеності при обґрунтування господарських рішень є:
- випадок;
- подія;
- складність ситуації;
- зворотній зв’язок між стимулом та реакцією.
20. Ризики при обґрунтуванні господарських рішень за ступенем можливості отримання підсумкових результатів поділяються на:
- визначені;
- спекулятивні;
- невизначені;
- ефективні.
21. За структурною ознакою ризики при обґрунтуванні господарських рішень поділяються на:
- спекулятивні;
- чисті;
- основні;
- майнові.
22. До методів урахування ризиків при обґрунтуванні господарських ризиків відносять:
- аналіз ситуації;
- аналіз чутливості;
- аналіз перспектив;
- аналіз можливостей.
23. До методів урахування ризиків при обґрунтуванні господарських ризиків відносять:
- побудова дерева рішень;
- побудова алгоритму;
- побудова структури;
- побудова системи.
24. Особа, що приймає рішення, представлена:
- особою, що володіє отриманими результатами реалізації господарського рішення;
- групою осіб, що здійснюють вибір альтернативи та несуть відповідальність за наслідки її реалізації;
- особами, що прагнуть до отримання бажаних результатів;
- групою особі, що мають право вибору альтернативи у якості господарського рішення.
25. Особа, що приймає рішення, керується такими теоріями:
- теорія вибору;
- теорія лабіринту;
- теорія подій;
- теорія поведінки.
26. Особа, що приймає рішення, керується такими теоріями:
- теорія рішень;
- стимульно-реактивна теорія;
- теорія мотивації;
- теорія стимулювання;
27. Особа, що приймає рішення, має такі характеристики:
- індивідуальні та постійні риси;
- емоційно-психологічний портрет;
- поведінкові риси;
- ступені сприйняття дійсності.
28. Менеджер, як особа, що приймає рішення:
- досягає мети;
- забезпечує виконання планів;
- приймає особисті рішення;
- приймає професійні рішення.
29. Методом прийняття групового рішення є:
- диктатура;
- договір;
- укладення контракту;
- проведення переговорів.
30. Евристичні методи обґрунтування господарських рішень базуються на:
- утворенні та розвитку експертної групи;
- поширенні інформації серед експертів;
- покращенні якості господарського рішення;
- генерації ідей, ключових питаннях та творчості.