13. Засоби встановлення гранулометричного складу.

Визначення гранулометричного складу полягає у розділенні маси корисної копалини на класи, обмежені вузькими межами крупності. Для контроля гранулометричного состава мат-лу існують такі види аналізів: ситовий, седиментаційний, мікроскопічний, електрооптичний, світлової дифракції, оптичної решітки, сегрегації, послаблення ультрозвука, фотометричний, а також безпосереднє вимірювання розмірів зерен.

Ситовий аналіз – визначення гранулометричного складу подрібнених матеріалів просіюванням через набір стандартних сит з отворами різних розмірів. Просіювання дрібнозернистих мат-лів (крупністю до 6мм) здійсн-ся за допомогою механічних встряхувачів. Просіювання продовжується 10-30 хв. Дрібний і вологий мат-л потребує більше часу для просіювання.

Седиментаційний аналіз – визначення гран.складу шламистого мат-лу, засноване на різниці у швидкостях осідання мін.часток у водному чи повітряному середовищі у залежності від їх крупності та щільності. Застосовується для класів менше 40 мкм

Мікроскопічний аналіз – заснований на вимірюванні ч-к під мікроскопом та класифікації їх на групи в узьких межах відповідних розмірів для мат-лу крупність менше 50 до десятих часток мікрона.

Метод проникливості – дає можливість вимірити величину питомої поверхні визначенням швидкості фільтрації рідини чи газу через шар мат-лу, що досліджується.

14. Сили, що діють на частинку в магнітному полі

Магнітна сила Fм, що діє на частинку l .яка знаходиться в неоднорідному полі магніту , розташована вздовж вісі дорівнює добутку магнітної маси на напруженість поля.

Fм׳= μо · (Н1 · m-(H2 – l · gradH) · m )= μо · m· l· gradH

μо – магнітна проникливість(для пустоти 4π·10**-7);

m – магнітна маса;

Н1,Н2-напруженність неодн.магн.поля на полюсах частинки.

Магнітний момент М – добуток магн.маси на довжину частинки, рівний добутку об’єму ч-ки V та її намагніченості J.

М=m*l=V*J=V*æ*H*

J- намагніченість,(А/м)

æ – об’ємна магнітна сприйнятливість.

Fм׳= μо *V *æ*HgradH

Питома магнітна сила визначається як магнітна сила, віднесена до одиниці маси :

Fм = Fм׳ / Q , так як Q= V*δ ,то:

Fм = μо *χ*HgradH

χ – питома магнітна сприятливість (м3/кг);

Q , δ – маса(кг),щільність(кг/м3) ч-ки відповідно;

Fм=(Н/кг)=(м/с2)

Питома магнітна сприятливість чистих мінералів є фізичною постійною; в-на, яка залежить від їх хім.с-ву, крист.решітки, температури, насипної щільності, часу та умов намагнічування. Сприятливість рудн.ч-к – непостійна,залежить від ступеню розкриття зростків та їх форми.

HgradH – наз.силою магнітного поля, в-на, що характеризує здатність магніту притягувати до торцевої поверхні соленоїда чи до полюсних накінцівників магн.ч-ки у даному середовищі з заданою швидкістю.

Якщо прийняти μо та χ= 1, то Fм = HgradH, тобто сила магнітного поля рівна магнітній силі. HgradH головна х-ка магн.с-ми.

15.Зневоднення дренуванням

– операція з видалення надлишкової вологи з матеріалу, зокрема з продуктів збагачення корисних копалин. Дренування–процес зневоднення, який заснований на природній фільтрації рідини через шар матеріалу та пористу перегородку під дією сили тяжіння. Здійснюється в спеціальних бункерах , дренажних складах, штабелях, а також у зневоднювальних елеваторах. Д. дозволяє видалити тільки зовнішню, т.зв. гравітаційну вологу. Д. бере участь в зневоднюванні продуктів збагачення на грохотах. У результаті З. отримують збезводнений матеріал з вологістю: при дренуванні 20-30% (іноді 5-10%), згущенні 40-60%, фільтруванні 7-15% (іноді до 25%), механічному зриві вологи струменем повітря 5-12 %, сушінні 0,5-7%.

На процес З. впливають властивості поверхні мінералів, їх мінералогічний і ґранулометричний склад, вміст твердого компонента в пульпі, густина твердої фази, рН середовища, т-ра пульпи і інші чинники. Найбільше застосування З. знаходить при збагаченні корисних копалин у водному середовищі.

Зневоднення в штабелях здійснюється на дренажних складах, виконаних із залізобетону з вертикальними або похилими стінками і пологим дном. У дні є дренажні канави. Іноді використовується дренуючий шар (постіль) з крупного щебеню. Як З.у. застосовують вібраційні, резонансні і самобалансні грохоти. Для обводнених продуктів використовують дугові сита, де 75% води видаляється за рахунок відцентрових сил.

Зневоднення на елеваторах здійснюється дренуванням у процесі транспортування ковшами.