85) Контроль речовинного складу. Радіометричні методи контролю.

Речовинний склад оцінюють по даним хімічних, фазових, мінералогічних, фракційних, магнітних, рентгеноспектральних, полярографічних й інших видів аналізів. Фазовий аналіз проводиться з метою визначення форм з'єднань елементів, що входять у мінеральний склад кор. коп. і продуктів їх збаг. Мінералогічний аналіз сировини й продуктів збагачення дає можливість визначити крупність проростання й характер вкрапленості, оцінювати збагачуваність корисної копалини. Фракційний і магнітний аналізи заст. для визначення характеристики збагачуваності кор. коп. і контроль роботи гравітаційних апаратів і магнітних сепараторів. Рентгеноспектральний метод дає можливість визначать зміст міді, цинку, олова й ін. елементів. Полярографічний аналіз застосовується для визначення міді, кобальту, нікелю й ін. елементів. Радіометричний метод контролю застосовується для контролю вмісту свинцю, вольфраму, ртуті й ін. елементів у рудах і продуктах збагачення. Він заснований на вимірі інтенсивності випромінювання поверхні проби під дією на неї потоку електромагнітного випромінювання (гамма-променів, рентгенівських променів й ін.). Джерелом гамма-випромінювання є радіоактивні ізотопи й рентгенівські трубки. Для реєстрації гама- і рентгенівського випромінювання застосовуються іонізаційні камери, газорозрядні лічильники. Для реєстрації випромінювань в ультрафіолетових, видимих й інфрачервоній областях застосовують фотоелементи. При проходженні гамма-кванта через слой матеріалу його енергія частково або повністю передається електронам атомів. На практиці використається розсіювання гамма-квантів на вільних електронах і фотоелектричне поглинання. При розсіюванні гамма-квант витрачає частково енергію на зміну енергетичного стану атома й змінює свій напрямок і частоту. При фотоефекті атомом повністю поглинається енергія гамма-кванта. У результаті може виділиться фотоелектрон, що залишає атом. Внаслідок видалення електрона збуджений атом може повернуться у вихідний стан, випустивши вторинний гамма-квант. Він реєструється лічильником.

87) Флотація, визначення. Види флотації.

Флотаційнні процеси - процеси поділу мінералів, засновані на різній здатності цих мінералів закріплятися на міжфазовій поверхні. Частку мінерала, що закріпилася на міжфазовій поверхні наз. флотиючою , а яка не закріпилася наз. нефлотуючою. Види флотації: 1) Флот. розд. мінералів на пов. розд. Ж-Г: А) Плівкова флотація - суміш часток подається на водну поверхню зверху. Флотуючі частки утримуються на пов. І переносяться потоком до місця разв., а нефлот. тонуть. Б) Вакуумна фл. - аерація пульпи забезпечується виділенням повітря з розчину. В) Фл. кип'ятінням - утворення бульбашок пари й виділення розчиненого у воді повітря відбувається при кип'ятінні пульпи. Г) Хімічна фл. – бульбашки газу утворяться внаслідок хімічної взаємодії, напр. між завантажуємою кислотою, і карбонатами порожньої породи. Д) Електрофлотація - використається міжфазова поверхня бульбашок, що утворяться при електролізі, водню або кисню. Е) Пінна сепарація - пульпа подається на піну, при чому флотуючи частки залишаються на піні. Ж) Гидрообеспилення - через запилене повітря рухаються крапельки води. Флотуючі частки закріпл. на краплях води. 2) Флот. розд. мінералів на пов. розд. Ж-Ж: А) Масляна фл. - флотуючі частки закріплюються на диспергованих краплях масла у воді на поверхні розд. олія-вода. Б) збаг. на жирових поверхнях - на дно жолоба, по котрому тече вміщуюча алмази пульпа наноситься шар в'язкого жиру. Алмази закріплюються на пов. розд. жир-вода, а порожня порода зноситься. В) Флот. при автоклавній плавці сірчаних концентратів - вик. здатність часток порожньої породи закріплюється на поверхні крапель води, що перебувають всередині розплаву сірки, тобто на поверхні розд. вода-розпл. сірки. 3) Флот. розд. мінералів на пов. розд. Т-Г і Т-Ж: А) Флот. твердою стінкою - на пов. розділу вода-скло або вода-метал можуть закріплятися деякі мінерали. Б) Флот. носієм - у пульпу додають добре вилучаємі крупні частки. Тонкі частки закр. на них і винос. з ними в піну. В) Коагуляція - злипання мінеральних часток у пульпі. Г) Злипання твердих часток в аерозолях і димах - процес їхнього закріплення на поверхні розд. Г-Т, Г - повітря або димовий газ, Т-взвж. частки пилу.