5.Особливості взаємодії мінералів з водою. Рівноважний краєвий кут змочування. Закон Юнга

Взаємодія води і іонів, що знаходяться в ній, з мінералами змінює не тільки їх склад, але і електричний стан поверхні. Вода має різну енергію взаємодії з різними іонами мінералу. Тому одні іони з поверхневого шару частинок переходять в розчин у великих кількостях, ніж інші. При цьому поверхня мінералу придбаває заряд, протилежний по знаку іонам, що перейшли в розчин. Крім того, на поверхні можуть адсорбуватися з розчину іони певного знаку. Збільшення електричного заряду поверхні утрудняє перехід іонів протилежного знаку з кристалічних решіток. Але з часом встановлюється рівновага між розчином і твердою фазою. В результаті на поверхні розділу вода-тверде утворюється подвійний електричний шар (ПЕШ), що має наступну будову.

У флотаційній пульпі утворення ПЕШ ускладнюється ще і присутністю різних іонів з різними зарядами і розмірами залежно від складу руди, наявністю іонів солей у воді і іонами реагентів. ПЕШ значно впливає на змочуваність поверхні мінералу, оскільки утворення його зовнішньої обкладинки відбувається в зоні розташування гідратних шарів. Крім того, іони речовин, розчинених у воді, взаємодіють із зовнішньою і внутрішньою обкладинками ПЕШ. Для адсорбції іонів у внутрішній обкладинці важливу роль має розмір цих іонів, він повинен бути однаковим або близьким. Тут найлегше адсорбуються іони, які вже є в кристалічних решітках мінералів або можуть замінити їх. Для адсорбції в зовнішньому обкладанні ці особливості неістотні.

s_3,1 = s_2,3 + s_2,1cos(q) - з-н Юнга 

6. Поняття проба, випробування

Проба – деяка частина к.к, яка відібрана за відповідними правилами із загальної її маси, яка достатня по масі для даного виду випробувань та яка з відповідною точністю відображає властивості к.к. Проба, яка з достатнім ступенем точності характеризує вміст компонентів або властивості опробуемого корисної копалини, називається представницькою.

Під випробуванням розуміють сукупність операцій по відбору та обробці проб к..к. для вивчення її складу чи інших показників і властивостей.

Комплекс операцій з відбору, доставки та підготовки представницьких проб до аналізів за прийнятою на фабриці схемою для оперативного контролю за ходом технологічних процесів називається оперативними технологічним випробуванням.

Залежно від мети випробування і характеристики випробуємого матеріалу проба м.б. відібрана за один або кілька прийомів.В першому випадку вона наз. разовою, у другому-первинної, або початкової. Остання складається з окремих порцій, відібраних в різних місцях випробуємої маси.

7. Типи грохотів

Грохот — пристрій для механічного розділення (сортування) сипких (грудкуватих) матеріалів за крупністю частинок шляхом просівання їх через просіювальну поверхню (решітку, решето, сито) з заданою шириною щілини або отвору.

За принципом дії розрізняють такі типи Г.:

• нерухомі (колосникові, гідрогрохоти, конусні та дугові),

• з рухомими елементами:

— коливаннями та вібраціями робочого органу (інерційні, резонансні, плоско-хитні, гіраційні); — обертальним робочим органом (барабанні та грохоти-дробарки, відцентрові, конусні самооочисні, імовірнісні);

— рухомою просіювальною поверхнею (валкові, шнекові, з пружно-деформованим ситом, з безпосереднім збудженням сита).

За розташуванням просіюючої поверхні розрізняють: похилі та горизонтальні.

Відповідно до форми просіюючої поверхні грохоти поділяють на плоскі, зі змінним кутом нахилу, дугові, конічні, циліндричні (барабанні), а також призматичні та пірамідальні.

Найефективнішими є рухомі грохоти (вібраційні або інші)

Залежно від густини матеріалів, які піддають розсіву, застосовують грохоти легкого (δ ≤ 1,4 т/м³), середнього (δ ≤ 1,8 т/м³) і важкого (δ ≤ 2,8 т/м³)