70. Руйнування стиснутим середовищем

Процес запропоновано в 1932 році. Його суть полягає в створенні надмірного тиску в шматках матеріалу, що руйнуються, витримці матеріалу під надмірним тиском і різкого скидання тиску. При цьому відбувається вибухове руйнування матеріалу.Процес може бути використаний для дроблення і подрібнення залізистих кварцитів Південного ГЗК (Криворіжжя), качканарської титано-магнетитової руди, азбестових руд, при вилученні смарагдів з вмісних порід.При високому тиску газоподібне середовище проникає по тріщинах у шматок. При різкому скиданні тиску газ розширяється і руйнує шматки матеріалу за рахунок різниці тиску всередині грудки і на її поверхні. Установка Тімрота При досягненні певної температури тиск пари в ампулі досягає максимального значення. При скиненні ампули на пластину 7 тиск на поверхні шматка руди різко падає. Всередині шматка тиск ще залишається високим. Різниця тиску і визначає процес вибухового руйнування шматка. Снайдер запропонував більш довершену установку для руйнування стиснутим середовищем (Рис1.) Процес вибухового руйнування в установці Снайдера включає 4 стадії:

• Створення і витримка матеріалу під тиском.

• Рух матеріалу по трубопроводу – соплу.

• Скидання тиску на вильоті матеріалу з трубопровода – сопла.

• Удар об відбійну плиту. У перших двох стадіях забезпечується знеміцнення матеріалу за рахунок попадання газу в тріщини. У подальших – руйнування за рахунок внутрішнього надмірного тиску газу і удару шматка об відбійну плиту. Ступінь дроблення за одну стадію становить 1.5 - 3.Процес руйнування за рахунок чистого скидання тиску пари знайшов промислове застосування для вилучення (виколювання) смарагдів з вміщаючих порід.При подрібненні залізняку в установці Снайдера ефективність збагачення зростає на 2 - 4 %. Для мідних руд – на 1- 3 %. При обробці азбесту стиснутим середовищем підвищується вилучення азбесту в концентрат.Для підвищення продуктивності установки Снайдера (до 90 т/год) можлива організація циклічної роботи декількох (2-8) камер високого тиску. Крупність матеріалу – до 50 мм.

Рис.1 Схема установки Снайдера

71. Зневоднення згущенням

– операція з видалення надлишкової вологи з матеріалу, зокрема з продуктів збагачення корисних копалин. Згущення - пр-с осадження тв.фази і виділення рідкої фази з пульпи, який відбувається у рез-ті осадження у ній тв.ч-к під дією сили тяжіння чи відцентрових сил. Згущення застос-ся для пульпи крупністю<0.5 мм. На збагачувальних фабриках частіше за все застосовують: радіальні, циліндричні (циліндро-конічні), пластинчасті З. та пірамідальні відстійники - з осадженням твердої фази у гравітаційному полі, а також гідроциклони та осаджувальні й осаджувальнофільтруючі центрифуги - для згущення у відцентровому полі. У результаті З. отримують прояснену воду і згущений продукт. Утворення агрегатів часто здійснюється на основі застосування коагулянтів і флокулянтів. Коагулянти (вапно, галун, хлорид кальцію та ін.) нейтралізують електричні заряди тонких частинок, флокулянти адсорбуються на частинках і сприяють утворенню механічних зв'язків між ними і, як наслідок, - агрегатів (флокул). Застосування флокулянтів більш ефективне, бо воно інтенсифікує процес осадження в 4-6 разів. Згущувач– машина для згущення пульпи, гідравлічної класифікації або прояснення шламової води методом устоювання. В більш широкому розумінні – машина або апарат для розділення пульп (суспензій) на тверду і рідку фази під дією сил тяжіння, відцентрового і магнітного поля. Згущувач радіальний – апарат для згущення шламу під дією гравітаційної сили. Має форму чаші циліндричної форми з конічним дном. Пульпа, яка згущується, завантажується через центральний стакан і переміщається у радіальному напрямку (звідси назва «радіальний») до зливного кільцевого порога. Шлам, який осідає при цьому, за допомогою граблин (граблищ), що обертаються навколо вертикальної осі, пересувається до центрального випускного отвору. Розрізняють З.р. з центральним та периферійним приводом. Чаша згущувача виготовляється з металу або залізобетону.