58) Депресори, призначення і механізм їх дії при флотації.
Депресори - реагенти, що знижують флотуємість тих мінералів, вилучення яких у пінний продукт небажано в даній операції. Застосування реагентів-депресорів є основним засобом одержання максимальної селективності при флотаційному поділі мінералів із близькими властивостями. Механізми дії при флотації: А) Розчинення поверхневих з'єднань збирача й створення умов, що перешкоджають закріпленню збирача на поверхні мінералу. Б) Витиснення іонів збирача іонами депресора, що утворять із іонами мінералу важкорозчинне гідрофільне з'єднання. В) Підвищення ступеня гідрофільності мінеральної поверхні без витіснення збирача. Г) Закріплення на поверхні депресуємого мінералу гідрофільних неорганічних або органічних часток.
59) Складання схеми обробки проби для хімічного аналізу.
Маса кінцевої хімічної проби повинна становити близько 100 г з дублікатами такої ж маси. Якщо проба має підвищену вологість, її піддають повітряному підсушуванню або підсушують при температурі 105-110С*. Обробка первинної проби для хімічного аналізу перемішується , скорочується й подрібнюється з контрольним просіюванням. Це викликано тим,що первинна проба для даного аналізу відбирається масою від 300 до 900 кг, а для лабораторних випробувань необхідно не більше 0,5 кг матеріалу, здрібненого до стану аналітичного порошку (0,1-0,2 мм). Наважка такого матеріалу для одного аналізу становить усього лише 0,5-1,0 г. Перед кожним скороченням проба подрібнюється до певної крупності й ретельно перемішується. Хімічні проби обробляються в кілька прийомів, що включають операції дроблення, перемішування й скорочення. При обробці проб пульпи їх зневоднюють і сушать. Якщо маса початкової проби у два рази й більше перевищує мінімальну масу первинної проби, припустиму для даної крупності опробуємого матеріалу, обробка її починається з операції перемішування й наступного скорочення. Коли маса початкової проби на перевищує подвоєної мінімальної маси первинної проби, обробку її починають із операції дроблення, а потім перемішування й скорочення. Втрати маси проби при обробці не повинні перевищувати 1%.
60) Термоадгезійний метод збагачення. Збагачення з використанням вибіркового характеру фазових переходів компонентів корисної копалини.
Метод включає дві операції: 1. Селективний нагрів компонентів. 2. Селективне закріплення по-різному нагрітих компонентів на термопластичній поверхні. 1. Селективний нагрів компонентів заснований на їх відмінності в оптичних, теплових, електричних та теплопровідних властивостях. Для нагрівання використовується джерела інфрачервоного, індукційного, надвисокочастотного випромінювання. 2. Селективне закріплення по-різному нагрітих компонентів здійснюється на термочутливій поверхні за рахунок її розм'якшення. Фіксація відбувається при охолодженні місця контакту ч-ки і термочутливої поверхні. Основні вимоги до термочутливого шару – це стабільність температури його розм'якшення (крапка пластифікації). Для зниження витрат енергії необхідно здійснити поверхневий нагрів, який повинний відбуватися в ідентичних для всіх частинок умовах. Промислове застосування отримав спосіб селективного нагріву до різної прозорості, а саме – відокремлення кухонної солі від доломіту.(мал)
Збагачення з використанням вибіркового характеру фазових переходів компонентів корисної копалини.
Обов'язковою умовою комбінованих методів є:1).переведення одного з компонентів в інший більш рухомий фазовий стан (розчин, розплав, газ). 2). Виділення різнорідних фаз у різнорідні продукти. У практиці широко заст-ся процеси з вик-ням рідкої й тв. фази, оскільки при цьому потрібні менші витрати електроенергії, і їх легше розділяти. Загал. схема комбінованих методів зб-ня включає наступ. оп-ції: 1.підготовку КК до переведення в інші фазові стани; 2.селективне переведення компонентів в інший фазовий стан за допомогою робочих агентів; 3.розділення компонентів; 4.переведення речовини, що містить цін. компон-т у форму, зручну для подальшого використання; 5.регенерація робочих агентів та повернення їх у процес.
Основною оп-цією комбінованих методів зб-ня є перевед-ня комп-тів у рухливий фазовий стан. Розрізняють фізичне та хімічне розчинення. При фіз. розчиненні комп-ти не змінюють свій склад, а при хім. -змінюють. Хім. розчин-ня відбув-ся внаслідок обмінних р-цій, окисно-відновних та р-цій комплексоутворення. Переведення тв. фази в розплав здійсн-ся за рах. термічного впливу на КК шляхом підведення до неї теплоносіїв або ж її окиснення з виділенням тепла(горіння).
