3. Фактори, що визначають погрішність відбору проб. Розрахунок погрішності відбору проби.

Існують три основні види помилок при випробуванні:

А) істинна змінливість (неоднорідність) корисної копалини від місця до місці і від часу до часу;

Б) погрішність порції по відношенню до оточення;

В) погрішність скорочення (обробки) і аналізу середньої проби.

При випробуванні можливі промахи, систематичні і випадкові помилки.

Промахами називають такі помилки, величина яких значно перевершує встановлені (допустимі) граничні значення і різко спотворює результати випробування. Промахи виникають внаслідок недотримання елементарних правил відбору, обробки і аналізу проб.

Систематичними називаються постійні або ті, що змінюються по певному закону помилки. Вони виникають по відомим або невідомим нам причинам (наприклад, сегрегація матеріала) і враховуються вводом відповідних коефіцієнтів. Вони виявляються експериментально.

Випадковими називають помилки, які обумовлені нерівномірним і випадковим розподілом даного компоненту в корисній копалині, неточністю відбору, обробки і аналізу проби та іншими випадковими причинами. Вони характеризуються тим, що окремі результати аналізів групуються навколо середнього значення відповідно з нормальною кривою розподілу результатів нагляду згідно закону Гаусса. Межі випадкової помилки можна передбачити на основі положень математичної статистики. Зазвичай ці межі відображаються у відповідних ДСТУ і ТУ. Кількісною характеристикою процесів подрібнення служить ступінь подрібнення, яка показує у скільки разів зменшився розмір грудок (зерен) матеріалу при подрібненні.

Ступенем подрібнення називається відношення розмірів зерна вихідного матеріалу до розмірів зерна подрібненого матеріалу. В деяких випадках ступінь подрібнення визначається як відношення розмірів найбільших грудок до та після подрібнення. Ступінь подрібнення, що досягається в окремій стадії подрібнення, тобто в одному млині) називається частковим, а у всіх стадіях — загальним. Загальний ступінь подрібнення дорівнює добутку ступенів подрібнення в окремих стадіях.

4. Призначення операцій подрібнення. Ступінь подрібнення

 Подрі́бнення — це процеси руйнування і зменшення розмірів грудок сировини під дією зовнішніх механічних, теплових, електричних сил, направлених на подолання внутрішніх сил зчеплення, що зв'язують між собою частинки твердого тіла. В практиці для подрібнення корисних копалин застосовують переважно зовнішні механічні впливи.

Під подрібненням розуміють послідовний ряд операцій, що мають на меті зменшити розміри шматків твердого матеріалу від початкових до кінцевих, необхідних щодо промислового використання продукту подрібнення.

Подрібнення широко використовується з метою збагачення корисних копалин у гірничий справі, а також у металургії, хімічній, будівельній та інших галузях промисловості. Під час подрібнення збільшується поверхня твердих тіл, що прискорює процеси тепло- і масопереносу, в яких ці тіла беруть участь.

Кількісною характеристикою процесів подрібнення служить ступінь подрібнення, яка показує у скільки разів зменшився розмір грудок (зерен) матеріалу при подрібненні.

Ступенем подрібнення називається відношення розмірів зерна вихідного матеріалу до розмірів зерна подрібненого матеріалу. В деяких випадках ступінь подрібнення визначається як відношення розмірів найбільших грудок до та після подрібнення. Ступінь подрібнення, що досягається в окремій стадії подрібнення, тобто в одному млині) називається частковим, а у всіх стадіях — загальним. Загальний ступінь подрібнення дорівнює добутку ступенів подрібнення в окремих стадіях.