36)Класифікація та область застосування методів зневоднення

Зневодненням називають процес видалення води з корисної копалини або з продуктів збагачення. Розрізняють процеси механічного і термічного зневоднення. До методів механічного зневоднення належать: дренування, центрифугування, згущення і фільтрування, до термічного – сушка.

Дренування – процес видалення гравітаційної вологи з обводнених і мокрих грудкових і крупнозернистих продуктів шляхом природного просочування рідини через шар матеріалу або перфоровану перегородку під дією сил ваги. Перегородкою, що використовується для дренування, може бути решето, сито, перфорований лист, шар щебеню, піску, і т.п.

Дренування здійснюється на дренажних складах, у зневоднювальних бункерах, елеваторах і грохотах. Дренажний склад являє собою залізобетонну споруду великої ємності.

Підлога складу має похил в напрямку дренажних канав, що проходять по усій довжині складу. В ряді випадків підлога робиться з крупного каміння(дренувальний шар) на підстилці з піску. Вода, що стікає при дренуванні, направляється у відстійники або в басейн-сховище відходів. Для укладки вихідного матеріалу у штабелі і наступного завантаження зневодненого продукту у залізничні вагони склад обладнується грейферним краном.

Зневоднення в бункерах застосовується для крупнозернистих продуктів, з яких попередньо видалена основна маса води на ситах, грохотах і елеваторах. Зневоднювальні бункери складаються з прямокутних чарунок 1, кожна з яких являє собою прямокутну ємність з пірамідальним днищем.Вихідний отвір чарунки перекритий перфорованим шибером 2, під яким знаходяться нахилений піддон 4 і лоток 3 для відводу води. Зневоднення в бункерах – процес циклічний. Вологий продукт завантажується у чарунку і залежно від крупності зневоднюється там протягом 4 – 20 год. Вода під дією сил ваги стікає у нижню частину чарунки, проходить через отвори перфорованого шибера і по похилому піддону надходить у лоток для відводу дренажних вод. Зневоднювальний елеватор (рис. 5.3) складається з двох тягових ланцюгів 1 з прикріпленими до них перфорованими ковшами 2. При русі ланцюгів ковші біля нижньої зірочки елеватора (в області опирача елеватора) зачерпують матеріал і транспортують його до верхньої зірочки. Передня стінка ковша – перфорована, а бокові – суцільні. Процес зневоднення починається після того, як навантажений ківш підніметься над рівнем води, що заповнює нижню частину елеватора. Довжина зони зневоднення повинна бути не меншою 4 м по вертикалі. При русі ковшів вода проходить через отвори в їх стінках і стікає у кожух елеватора.

37. Кінетика подрібнення

Под кинетикой измельчения понимается зако­номерность убывания содержания (массы) крупного класса или закономерность умень­шения крупности измельчаемого продукта от Продолжительности измельчения.

Закономерный характер убывания содержа­ния крупного класса при увеличении продол­жительности измельчения в мельницах пе­риодического действия (рис. IV.51, а) замечен давно и отмечался в работах Э. В. Дэвиса, Миттага, А. Г. Тунцова, М. К. Широкинского, А. М. Загустииа .

Принимая, что скорость измельчения, рав­ная скорости убывания крупного класса в единицу времени, пропорциональна коли­честву этого класса в определяемый момент времени, т. е.

А. М. Загустин определил

где R₀ и Rt — содержание крупного класса, равное остатку на сите, размер ячеек которого принят для определения распределения круп­ных и мелких классов соответственно перед началом измельчения и к моменту времени t, доли ед. или %;

t — время измельчения, мин или c;

k — коэффициент пропорциональности.

В дальнейшем В. В. Товаровым и В. П. Ромадиным предложено кине­тику измельчения описывать уравнен ием

где Kt и m — коэффициенты пропорциональ­ности, определяемые по кспериментальным показателям.

Следовательно, это уравнение является эмпи­рическим с ограниченной областью