
- •Розділ 3. Маркетингові впливи на зміну поведінки споживачів тютюнових виробів
- •3.1. Формулювання вибірки респондентів, її репрезентативність і характеристика
- •Розподіл респондентів за віком
- •Розподіл респондентів за соціальним становищем
- •3.2. Аналіз факторів формування поведінки споживачів тютюнових виробів
- •Розподіл респондентів за їх думкою про вплив куріння на здоров'я людини
- •Вплив середньомісячного доходу на частоту куріння респондентів
- •Розподіл респондентів за тривалістю куріння
- •Розподіл респондентів за вибором міцності цигарок для куріння
- •Залежність респондентів між частотою купівлі сигарет і купівлею їх блоками
- •Залежність респондентів між місцем купівлі сигарет та їх статтю
- •3.3. Засоби маркетингу для зменшення шкоди здоров’ю людини від паління
- •Розподіл респондентів за прихильністю їх до певної торгової марки сигарет
- •Розподіл респондентів за оцінкою показників вибору тютюнових виробів
- •Оцінка респондентами запропонованих показників вибору тютюнових виробів
- •Розподіл респондентів за причинами, які можуть змусити їх кинути палити
- •Розподіл респондентів за причинами, через які вони палять
- •Висновки до 3 розділу
- •Розділ 4. Охорона праці та безпека в надзвичайних ситуаціях
- •Висновки до розділу 4
- •Висновки та пропозиції
- •Список використаних джерел
- •Шановний респонденте!
- •Заздалегідь вдячні Вам за відповіді!
- •19. Скільки Ви готові заплатити за пачку сигарет?
- •21. На Вашу думку, в кого найбільша залежність від тютюну?
- •22. Яка причина може примусити Вас кинути курити?
- •23. Вкажіть основні причини чому Ви курите (можна обрати три варіанти відповіді):
- •25. Ваша стать:
- •26. Ваша освіта:
- •27. Ваше соціальне становище:
3.2. Аналіз факторів формування поведінки споживачів тютюнових виробів
Хоча більшість людей взагалі знають, що куріння шкідливе для здоров'я, лише деякі уявляють собі, в чому конкретно полягає ця шкода. Куріння є дуже складним заняттям, в якому взаємодіють психологічні установки та очікування кращого, фармакологічні ефекти чотирьох з гаком тисяч компонентів тютюнового диму, компенсаторні реакції організму споживача тютюну. Розподіл опитаних нами осіб за їх думкою про вплив куріння на здоров'я людини поданий в табл.3.4.
Таблиця 3.4
Розподіл респондентів за їх думкою про вплив куріння на здоров'я людини
Думки про вплив куріння на здоров'я людини |
Кількість відповідей, од. |
Частка, % |
1 |
2 |
3 |
Куріння значно впливає на здоров'я |
16 |
14,3 |
куріння в якійсь мірі впливає на здоров'я |
37 |
33,0 |
це залежить від якості викурених сигарет (цигарок) |
14 |
12,5 |
це залежить від кількості викурених сигарет (цигарок) |
24 |
21,4 |
ні, куріння не впливає на здоров'я |
2 |
1,8 |
важко відповісти |
18 |
16,1 |
я не знаю |
1 |
0,9 |
Всього |
112 |
100,0 |
Отже, 33,0 % респондентів вважають, що куріння лише в якійсь мірі впливає на здоров'я людини, 21,4 % думають, що негативний вплив залежить від кількості викурених сигарет (цигарок), а 12,5 % − від їх якості, 16,1 % респондентів вагаються з відповідю. Лише 14,3 % опитаних нами респондентів притримуються думки, що куріння значно впливає на здоров'я. Це свідчить про дуже низьку проінформаваність населення про шкоду паління, не дивлячись на прийняті законопроекти, наклеювання попереджень на пачках сигарет.
Як видно з поданого нище рисунку 28,6 % опитаних нами респондентів курять регулярно (щодня), 31,3 % − іноді (не кожен день), 28,2 % − курили раніше і лише 17,0 % опитаних ніколи не курили/пробували в дитинстві.
Рис. 3.2. Розподіл респондентів за інтенсивністю паління в даний час
Варто вказати, що в подальшому аналізі ми виключали осіб молодше 35 років і осіб, які ніколи не курили/пробували в дитинстві. Саме тому кількість респондентів. Що відповідала на наступні запитання становить не 112, а 86 осіб. Ми не виключали респондентів, які кинули курити, тому, що, на нашу думку, їх мотивація і досвід теж дозволять нам сформувати більш інформативну модель поведінки споживачів тютюнових виробів у сегменті старшої вікової категорії (від 35 років).
Таблиця 3.5
Розподіл респондентів за віком в якому була викурена перша сигарета
Показники |
Вікова категорія |
Всього |
||
до 14 років |
15-18 років |
21 рік і старше |
||
Кількість відповідей, од. |
41 |
38 |
7 |
86 |
Частка, % |
47,7 |
44,2 |
8,1 |
100,0 |
Як ми бачимо з таблиці 47,7 % опитаних викурили свою першу сигарету у віці до 14 років, 44,2 % − 15-18 років, 8,1 % − після 21 року.
Рис. 3.3. Розподіл респондентів за причинами початку паління
Близько 29,1 % респондентів почали курити, щоб здаватися дорослішами, 25,6 % − заради інтересу, 20,9 % − під впливом інших людей, 9,3 % − через відсутній контроль дорослих, 5,8 % відмітили, що паління було нормою у їх сім'ї. Одна особа вказала, що не пам'ятає причини початку паління.
Можемо зробити висновки, що проблема паління закладається у підлітковому віці. Профілактика куріння підлітків − тема досить актуальна, не тільки в школах серед підлітків, але і у всьому світі. Шляхом короткочасного і нерегулярного спочатку куріння, виникає непомітно справжнісінька звичка до тютюну, до нікотину. Куріння підлітків викликає тривогу з кількох причин. По-перше, ті хто почав щодня курити в підлітковому віці, зазвичай курять все життя. По-друге, куріння підвищує ризик розвитку хронічних захворювань (захворювання серця, рак, емфізема легенів). По-третє, хоча хронічні захворювання, пов'язані з курінням, зазвичай з'являються тільки в зрілому віці. Основи пропаганди здорового способу життя повинні закладатися з юнацького віку, а саме в стінах школи. Можливо саме це скоротить відсоток курців у майбутньому.
Рис. 3.4. Розподіл респондентів за частотою куріння
Проаналізувавши дані рис. 3.4, можна зробити висновок, що 40,7% опитаних курять сигарети від випадку до випадку, 30,2% − кинули курити. Більше 20 сигарет в день випалюють 2,3% респондентів, 11−20 сигарет в день – 4,7%, 6−10 сигарет в день – 19,8%, а 2−5 сигарети в день – 2,3% опитаних. Отже, ми бачимо, що найбільша частка респондентів курить сигарети від випадку до випадку. Постійних курців серед наших респондентів є 29,1 %.
Таблиця 3.6