2.3.1.2 Переваги та недоліки html

HTML (англ. HyperText Markup Language — Мова розмітки гіпертекстових документів) —стандартна мова розмітки веб-сторінок в Інтернеті. Більшість веб-сторінок створюються за допомогою мови HTML (або XHTML). Документ HTML оброблюється браузером та відтворюється на екрані у звичному для людини вигляді.

HTML є похідною мовою від SGML, успадкувавши від неї визначення типу документу та ідеологію структурної розмітки тексту.

HTML разом із каскадними таблицями стилів та вбудованими скриптами — це три основні технології побудови веб-сторінок.

HTML впроваджує засоби для:

• створення структурованого документу шляхом позначення структурного складу тексту: заголовки, абзаци, списки, таблиці, цитати та інше;

• отримання інформації із Всесвітньої мережі через гіперпосилання;

• створення інтерактивних форм;

• включення зображень, звуку, відео, та інших об'єктів до тексту.

1980 року фізик Тім Бернерс-Лі, який на той час був співробітником CERN, запропонував і прототипував систему ENQUIRE, яка мала полегшити сумісне користування документами для дослідників CERN.

1989 року Бернерс-Лі запропонував впровадити на базі Internet гіпертекстову систему документів.

Вже наприкінці 1990 року він розробив HTML і написав браузер та серверне програмне забезпечення для запропонованої системи. У цьому ж році Тім Бернерс-Лі та Роберт Кайо, інженер інформаційних систем CERN, подали спільну заявку на фінансування проекту, проте цей проект не був офіційно прийнятий CERN.

Наприкінці 1991 року Тім Бернерс-Лі опублікував в Інтернеті перший загальнодоступний опис мови розмітки HTML, відомий як документ «HTML теги» (HTML Tags).В ньому були описані 20 елементів первісної, відносно простої схеми розмітки HTML. За винятком тегу гіперпосилання, який був жорстко підпорядкований внутрішньому SGML-формату документації CERN. Тринадцять із тих елементів ще й досі існують у HTML4.

Бернерс-Лі розглядав HTML як похідну мову від SGML, і в середині 1993 року Спеціальна Комісія Інтернет-розробок (IETF) офіційно визначила її такою, опублікувавши першу специфікацію HTML: «Hypertext Markup Language (HTML)» Internet-проект, авторами якої були Тім Бернерс-Лі та Ден Конолі. Ця специфікація вже містила визначення типу документу, яке чітко зазначало граматику HTML.

Проект втратив силу через 6 місяців, проте був відомий за офіційне визнання в ньому, створеного для браузера NCSA Mosaic, тега додавання зображень, не розділяючи філософію IETF щодо заснування стандартів на успішних прототипах. Так само пізніше в 1993 році в конкуруючому Інтернет-проекті Дейва Раджетта «HTML+ (Hypertext Markup Format)», було запропоновано стандартизувати вже запроваджені браузерами сенсаційні на той час можливості, такі як таблиці та перші інтерактивні форми. На початку 1994 року, після того, як проекти «HTML» і «HTML+» втратили свою силу, IETF створив Робочу групу HTML (HTML Working Group). 1995 року Робоча група HTML завершила роботу над документом «HTML 2.0» (опублікований як RFC із номером 1866), першою специфікацією, що мала бути використана як базовий стандарт для подальших вдосконалень HTML. Версія 2.0 окреслювала чіткі відмінності між новим виданням специфікації та попередніми проектами.

Подальші розробки під заступництвом IETF зіштовхнулися з конкуруючими інтересами. З 1996 року специфікації HTML затверджувались Консорціумом W3C, враховуючи доповнення до розмітки, що впроваджувалися компаніями-розробниками браузерів. Тим не менш, у 2000 році HTML стала міжнародним стандартом (ISO/IEC 15445:2000).

Остання специфікація HTML, опублікована W3C наприкінці 1999 року, має назву «HTML 4.01 Recommendation». Усі спірні питання та помилки цієї специфікації були офіційно визнані у списку друкарських помилок, опублікованому в 2001 році.

Переваги HTML5

Мова HTML 5 має широку сферу застосування. По-перше, новіможливості дозволяють зробити код документа на порядок чистіше, ніж раніше. До того ж, структура документа стає істотно простіше. Контейнер div тепер повністю замінюється семантичними елементами. Крім того, мультимедійні можливості змусять здивувати будь користувача мережі. Тепер Вам не потрібно безліч додаткових програм для того, щоб зробити якесь дію. Музику можна прослуховувати безпосередньо в браузері, працювати з фотографіями та зображеннями також можна в ньому, причому без установки різних непотрібних програм. Adobe Flash стає просто відомим додатком, установки якого мову HTML 5 зовсім не вимагає.

Крім усього іншого, введення даних в HTML 5 стає на порядок простіше і приємніше. Це виражається у перевірці інформації ще до її опублікування, що абсолютно не властиво старої версії (у ній перевірка проводилася вже після розміщення даних). Також докорінно змінюється зовнішній вигляд інтернет-ресурсу. Картинка тепер є єдиним цілим з текстом. Навіть найзатятіші дизайнери зможуть оцінити нові можливості мови HTML 5 і вдосталь пофантазувати, створити граціозне оформлення, яке під силу навіть не кожному глянцевому журналу. І, звичайно ж, варто відзначити новинки у сфері графіки та анімації. Функція Canvas, що з'явилася в HTML 5, дозволить створювати нові ігри й користувальницькі інтерфейси абсолютно на новому рівні. Крім того, Ви зможете розміщувати невеликі ігри та анімації безпосередньо всередині самого браузера. Стара версія для цього вимагала установки різних додаткових програм.

Недоліки HTML5

Але, природно, де є переваги, там не обійшлося і без недоліків. По-перше, це недосконалість у сфері захисту даних. Вона обумовлюється накопиченням великих обсягів інформації на жорсткому диску користувача мережі Інтернет, яка може зберігатися там дуже довгий час. Таким чином, зловмисники можуть непомітно збирати дані з Вашого комп'ютера.Є недоліки і в області мультимедіа та ігор. Справа в тому, що деякі розробники незадоволені низькою продуктивністю контенту, який створений за допомогою html 5, а також обмеженістю платформ у застосуванні, збільшенням витрат на ресурси і за часом і т.д.

І останнім недоліком, який, втім, вже давно виправлений, є браузери, а саме застосування HTML 5 деякими з них. Справа в тому, що до недавнього часу не всі браузери підтримували нову мову, однак зараз навіть Internet Explorer обзавівся цією функцією. Тут варто відзначити Google Chrome, який ступив далі всіх. У своїй останній 18-й версії він використовує тег Canvas 2D, які повністю замінює в мережі Інтернет flash-технології. Однак навіть усі ці недоліки, які на перший погляд здаються серйозними, не зупиняють найпопулярніші ресурси Інтернету у використанні новітнього мови HTML 5.