15) Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.

Уперше термін «козак» згадується в Початковій монгольській хроніці (1240 p.). Існує кілька основних теорій походження козацтва. Згідно з теорією «етнічних витоків», козаки — це особлива група нащадків інших народів (хозар, черкесів, татар). «Уходницька» теорія пов'язує появу козацтва з «уходом» населення в Придніпров'я на промисли за рибою, сіллю, дикими кіньми тощо. Відповідно до «захисної» теорії козаки появились у зв'язку з необхідністю захистити південні кордони країни від набігів татар. «Соціальна» теорія пов'язує виникнення козацтва з посиленням політичного, економічного, соціального, національного та релігійного гніту. Виникнення козацтва спричинив комплекс причин та факторів, тому всі ці теорії слід розглядати в комплексі. Так, з XIV ст. на теренах України з'являються козаки. Постійна загроза військових нападів змушувала козаків турбуватись перш за все про оборону. Як наслідок, виникали укріплення, які називалися січчю, тому що місце заселення обставляли висіченими в лісі деревами. Оскільки козаки розміщалися за дніпровськими порогами, їх резиденція називалась Запорозькою Січчю. Засновником Запорозької Січі вважається Дмитро Байда-Вишневецький, який походив з княжого роду на Волині. На початку 1550-х pp. побудував замок на дніпровському острові Мала Хортиця для захисту від татарських набігів. У 1563 р. князь Вишневецький потрапив у полон до татар, був переданий туркам і страчений. Найвищим військовим, адміністративним і судовим органом була загальна військова рада за участю всіх козаків, яка скликалася за потреби й обов'язково — 1 січня, на Великдень, 1 жовтня. На чолі Запорозької Січі стояв кошовий отаман, який уособлював усю вищу владу. Під час воєнних дій він мав диктаторські повноваження з правом карати на смерть тих, хто не виконував його наказів. До військової старшини належали військовий суддя, військовий писар, військовий осавул. Під час війни діяла походна старшина — полковник, осавул і писар. Отже, можна стверджувати, що на Запорозькій січі відроджувалась українська державність. Система органів військово-адміністративної влади виконувала властиві державі внутр. та зовнішні функції. Запорізька Січ була новою військово-демократичною державою, що постала на руїнах княжої.

16) Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.

Народився між 1577—1578 pp. в с. Кульчиці на Львівщині. Дістав початкову домашню освіту, а згодом навчався в Острозькій академії та Львівській братській школі. Наприкінці XVI ст. подався на Запорожжя, де швидко здобув авторитет. Брав участь у численних походах козаків, а незабаром став їх очолювати. Початок гетьманування Сагайдачного припав на 1605—1610 pp. На гетьманство його обирали кілька разів. Сагайдачний активно впорядковував козацьке військо вперше було створено дисципліновану козацьку армію, озброєну до останнього козака вогнепальною зброєю і артилерією. Розумів, що в політиці багато важать мирні дипломатичні заходи. Брав активну участь у тогочасній європейській політиці. Так, підтримуючи наміри польського королевича Владислава здобути корону Московської держави, гетьман на початку літа 1612 р. повів 20-тисячне козацьке військо на Москву. Цей похід був швидким і вдалим. На військовій раді було вирішено розпочати облогу Москви в ніч проти свята Покрови. Але про час штурму стало відомо московському командуванню, і козаки припинили облогу. Сагайдачний відійшов од Москви і продовжував успішні воєнні дії. Це змусило московський уряд погодитися на польські умови та укласти перемир'я. Підтримував православну церкву. 5-7 червня 1621 р. на Черкащині відбулася спільна рада козацтва, на якій розглядалися пропозиції польського сейму щодо участі козацтва у війні проти Туреччини. Козацька рада ухвалила виступити спільно з поляками за умови виконання польським урядом низки вимог, зокрема: визнання прав козацтва; розширення реєстру; дотримання релігійної рівноправності; підтримки відновленої церковної ієрархії. Під Хотинською фортецею зійшлися 35-тисячна польська й 250-тисячна турецько-татарська армії. Незабаром з Варшави прибув Сагайдачний. Його було обрано гетьманом. Під керівництвом Сагайдачного козаки відбили дев'ять штурмів, здійснили кілька нічних атак, які, за винятком однієї, були успішними. Основний тягар війни випав на українське козацтво. П`ятитижневі бої, вирішальну роль у яких відігравала козацька піхота, закінчилися для турецько-татарських сил поразкою. 29 вересня 1621 р. між Річчю Посполитою й Туреччиною було укладено мирний договір. Висновок(внески Сагайдачного):Впорядкування козацького війська, підвищення його боєздатності. Перетворення козацтва на провідну верству українського суспільства сприяла ідеологічна підтримка Війська Запорозького православною церквою та братствами. Відновлення значення Києва як релігійного, а відтак і духовного центру України. Зростання міжнародного авторитету козаків завдяки їхнім гучним звитягам у морських походах і Хотинській війні.