- •1)Теорії походження Київської Русі
- •2)Київська Русь за перших князів: Олег, Ігор, Ольга, Святослав.
- •3)Київська Русь за правління Володимира Великого 980 – 1015 рр.
- •4)Прийняття християнства на Русі та його наслідки.
- •5)Розквіт Київської Русі:Правління Ярослава Мудрого.
- •6)Політична трансформація Київської Русі другої половини 11 ст. Тріумвірат Ярославичів
- •7) Спроби консолідації Київської держави:Правління Володимира Мономаха та Мстислава Володимировича.
- •8)Монголо-татарська навала та її наслідки для українських земель
- •9)Культура Київської Русі
- •10)Соціальний устрій Київської Русі
- •11)Галицьке князівство :друга половина 11ст. – 1199 р. Князювання Ярослава Осмомисла.
- •12)Галицько-Волинське князівство 1199 – 1264 рр. Правління Романа Мстиславовича та Данила Романовича.
- •13)Причини занепаду Київської Русі та її місце в історії українського державотворення
- •14)Входження українських земель до Великого князівство Литовського та особливості їх адміністративно – політичного статусу.
- •15) Причини виникнення козацтва. Д. Вишневецький. Виникнення Запорізької Січі та її устрій.
- •16) Українське козацтво за гетьманування п. Сагайдачного.
- •17)Берестейська церковна унія: причини і наслідки.
- •18)Козацько-селянські повстання під проводом к. Косинського і с. Наливайка.
- •19) Державний устрій української козацької держави б. Хмельницького.
- •20)Державотворча діяльність гетьмана і. Виговського.
- •21) Політична діяльність гетьмана п. Дорошенка.
- •22) Антимосковський виступ гетьмана і. Мазепи: причини і наслідки.
- •23) Політика Петра і щодо українських земель після Полтавської битви 1709 р.
- •409) Діяльність гетьмана п. Орлика
- •25) Гайдамацький рух на Україні у хvііі ст.
- •26)Ліквідація російським царизмом української державності у другій половині XVIII ст.
- •27)Громадівський рух в Україні.
- •28) Пожвавлення національного руху в Україні наприкінці 80-х рр. Хх ст. Формування багатопартійної системи.
- •29)Серпневий "путч" 1991 р. Проголошення незалежності України та перші кроки її розбудови.
- •30)Українські дисиденти, їхні програмні цілі та діяльність
- •31) Лібералізація суспільного життя в Україні середини 50-х – початку 60-х рр. Хх ст. Шістдесятники.
- •32) Найвпливовіші політичні партії Західної України у міжвоєнний період, їх програмні цілі та діяльність.
- •33) Війна більшовицької Росії проти унр на початку 1919 р. (передумови, хід, наслідки)
- •34) Вибух Першої світової війни і ставлення до неї української громадськості
- •35) Зовнішньополітична діяльність незалежної України
- •36) Утворення срср й остаточна ліквідація суверенітету України
- •37)Боротьба унр проти агресії більшовицького Раднаркому наприкінці 1917 – початку 1918 рр.
- •38)Проголошення незалежності Карпатської України і її історичне значення.
- •39)Західна Україна в Польщі у міжвоєнний період.
- •40)Встановлення влади Директорії унр. Поясніть відмінності у поглядах між в.Винниченком і с.Петлюрою щодо найважливіших засад внутрішньої і зовнішньої політики унр.
- •41) Антигетьманське повстання, його причини, хід. Історичне значення гетьманату п.Скоропадського.
- •42)Розкрийте здобутки і прорахунки у політиці уряду п.Скоропадського
- •43) Боротьба зунр проти польської агресії
- •44) Охарактеризуйте здобутки і прорахунки Центральної Ради у її державотворчій діяльності.
- •45) Українсько-польсько-радянська війна 1920 р. Варшавський договір.
- •46)Листопадове 1918 р. Повстання у Львові. Утворення зун
- •47)Дайте короткі історичні довідки про таких діячів: є.Петрушевич, с.Петлюра, п.Скоропадський, є.Коновалець.
- •48) Охарактеризуйте внутрішньополітичне становище унр у 1919 р.
- •49)Розкрийте суть операції "Вісла".
- •50) Україна в роки Першої світової війни.
- •51) Причини та початок національно визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького (1648-49)
- •52) Воєнні дії козацьких військ під проводом б.Хмельницького у 1650-1657 рр.
- •53) Переяславський договір 1654 р. З Москвою: причини укладення, зміст та наслідки для України.
- •54) Розкрийте суть Варшавського договору 1920 р.
- •55) Берестейський мирний договір унр з країнами Четверного союзу: причини підписання, умови, наслідки.
- •56) Антинацистський Руху опору в Україні в роки Другої світової війни.
- •57)Дисидентський рух в Україні, його програмні цілі.
- •58)Політика "радянізації" на західноукраїнських землях в 1939-1941 рр.
- •59) Початки національного відродження в Галичині. "Руська Трійця".
- •60) Особливості зовнішньополітичної діяльності незалежної України
- •61) Український рух опору в роки іі світової війни.
- •62) Нацистський окупаційний режим на території України (1941-44)
9)Культура Київської Русі
Для Русі писемність розробили Кирило і Мефодій (брати, за походженням наполовину греки і болгари) близько 863 р. Вони перекладали на староукраїнську мову біблію та інші святі писання. Так народились перші слов'янські азбуки - кирилиця і глаголиця. Глаголичні літери були складними для написання, тому з X ст. остаточно утверджується кирилиця.Писемність серед міського населення Русі була досить поширеною. Для писання використовували берестяні грамоти (з кори берези). Для княжого роду відкривали окремі школи. В усіх школах викладали монахи або священики. За часів Ярослава Мудрого було відкрито першу школу для жінок.Основним будівельним матеріалом служило дерево. Церкви будували з каменю. Руська архітектура, як і вся культура, перебувала під впливом візантійської культури. Хоча, згодом виробляється власний стиль — так званий руський стиль. Найвизначнішими пам'ятками архітектури в Київській Русі є Софіївський собор в Києві, побудований 1018 р. на честь перемоги над печенігами. В ньому поховано Ярослава мудрого, Церква Успіня Богородиці в києві, Еллінська церква в Чернігові.Переписуванням книг займались монастирі. Окрім Києва центрами переписування книг були Чернігів, Володимир-Волинський, Галич, Переяслав. Найдавнішими книгами, що збереглись є Остромирове Євангеліє (1056) та Ізборник Святослава (1073).Самобутнім явищем в літературі є літописи. Найдавнішим літописом є “Повість минулих літ”, створена в другій половині XII ст. ченцем Нестором. Продовженням “Повісті...” є Київський та Галицько-Волинські літописи.Особливої уваги заслуговує “Слово о полку Ігоревім” - один з перших літературних творів Київської Русі. Він розповідає про похід Ігоря Святославина на половців 1185 р.Основними художніми пам'ятками є ікони, а також мозаїки в храмах (викладали з камінців).
10)Соціальний устрій Київської Русі
Київська Русь була монархією. На верхівці соціальної піраміди руського суспільства були князі. Головою держави і найвпливовішим князем був великий князь київський. У столицях земель-князівств сиділи удільні князі. Кожне князівство, у свою чергу, поділялося на дрібні волості, якими теж правили князі. Крім князів, до панівних верств належали бояри. Боярські роди формувалися з місцевої родоплемінної знаті, а також із впливових дружинників, які за військову службу отримували від князів земельні маєтки. Привілейованою соціальною групою руського суспільства були дружинники – професійні вояки. Вони брали участь не лише у воєнних походах, а й обіймали певні урядові посади. До привілейованих станів відносять і духівництво. Духівництво було найосвіченішою верствою тогочасного суспільства. Середину суспільної піраміди посідали міська заможна верхівка, а також купці та ремісники. На нижніх щаблях соціальної піраміди руського суспільства перебували: смерди, люди, закупи, рядовичі, челядь, наймити, холопи, ізгої. Найчисленніша група тогочасного населення – селяни-смерди. Вони були особисто вільними, мали власне господарство, землю, мешкали в князівських селах і платили князеві данину. Якщо смерд через якісь обставини втрачав власне господарство, то він міг позичити гроші – «купу» у феодала, але цю позику мусив відробити. Отож, селянин, який працював «за купу» в господарстві пана, звався «закупом». Різновидом закупів були й рядовичі, адже обставини перетворення смерда на закупа закріплювалися в договорі-ряді. До багатьох русичів застосовували назву «наймит», «челядин». Якщо наймити працювали в умовах наймання, залишаючись особисто вільними, то челядь була невільною – її продавали, дарували, передавали у спадщину. До челяді потрапляли здебільшого полонені. У повній власності пана перебували й холопи. Особливу групу населення становили ізгої. Так називали людей, які з різних причин випадали зі свого звичного середовища, втрачали з ним зв’язок.