Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Opisovi_red (1).docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
156.33 Кб
Скачать

5)Розквіт Київської Русі:Правління Ярослава Мудрого.

Роки правління (1016 – 1018 ;1019 – 1054 рр.)

Після смерті Володимира Великого була міжусобна боротьба між його синами.1015 р. владу захопив в Києві Святополк,який вбив своїх братів Бориса,Гліба, і Святослава;1016 р. Ярослав вперше заволодів Києвом , але 1018 р. Святополк витіснив Ярослава з Києва і сам зайняв Київський престол.1019 р. Ярослав остаточно утвердився на Київському престолі. Протягом 1019 – 1036 рр. Ярослав співпрацював із Мстиславом : а)правобережжя Дніпра належало Ярославу,лівобережжя – Мстиславу.1036 р. після смерті Мстислава всі руські землі об’єднались під владою Ярослава. «Самодержавець Руської землі». У 1036 р. Ярослав Мудрий розгромив біля Києва печенігів. За правління Ярослава було завершено розпочате Володимиром розширення меж Києва. Сприяв відновлення сильної князівської влади,централізації Русі. Отримав звання Мудрого за свою освіченість та любов до книг. Ярослав Мудрий був високоосвіченою людиною, він дбав про освіту і культуру свого народу, заснував при Софійському соборі школу і бібліотеку. За його ініціативою почалася в Києві праця над перекладами грецьких та інших книг на церковнослов’янську мову, переписано багато книг. Для скріплення влади в державі та впорядкування правових та соціальних відносин громадян було укладено збірник законів, так звану Правду Ярослава, що становить найдавнішу частину законів руського права — Руської Правди. За Ярослава Мудрого поширилося і зміцніло християнство в Київській Русі, а також оформилася організаційна структура й церковна ієрархія. 1039 р. засновано Київську Метрополію,а 1051 р. обрано першого метри полита на Русі – Іларіона. Ярослава Мудрого називали «тестем Європи». Дружина його була шведською принцесою, одну з його сестер узяв за себе польський король, іншу — візантійський царевич. Поряд з цим кілька його синів одружилися з європейськими принцесами, а три доньки вийшли заміж за французького, норвезького та угорського королів. Особливо гучної слави набула у Франції донька Ярослава Анна, яка брала участь в управлінні державою за життя чоловіка, короля Генріха І.

6)Політична трансформація Київської Русі другої половини 11 ст. Тріумвірат Ярославичів

За Ярослава Мудрого Київська Русь досягла піку свого розквіту, встала нарівні з найвпливовішими країнами середньовічної Європи. Турбуючись про подальшу долю своєї держави, за кілька років до смерті Ярослав поділив між синами міста й землі. Київ, Новгород відійшли Ізяславові, Чернігів, Муром - Святославові, Ростов, Переяслав - Всеволодові, Володимир - Ігореві, Смоленськ - В'ячеславові. До того ж запроваджувався новий принцип спадковості - сеньйорат. Це означало, що княжити в Києві мають спершу по черзі всі сини Ярослава, потім онуки старшого сина і т.д. Після смерті Я.Мудрого на території Київської Русі розпочалась феодальна роздробленість. Відбулось посилення влади бояр і місцевих князів,які ставили власні інтереси вище державних. Поява нових міст як економічних і воєнно-політичних центрів,відбувалась боротьба між містами за могутність. Та не менш важливою причиною було багатонаціональний склад населення.1054 р. настала роздробленість в наслідок боротьби за владу між синами князя Я.Мудрого.1054-1073 рр. утворився тріумвірат – спів правління трьох синів Ярослава – Ізяслава,Святослава та Всеволода. Вони спільно управляли державою,забезпечували єдність та безпеку руських земель. Цей унікальний союз проіснував майже двадцять років, але бурхливий розвиток феодалізму, ріст та економічне зміцнення місцевої земельної знаті, породжуючи відцентрові тенденції, підривали його основи. До того ж кожен з тріумвірів був претендентом на першу роль у державі. Значного удару союзу Ярославичів було завдано поразкою руських військ у битві з половцями на р. Альті 1068 р. Ця трагічна подія призвела до захоплення кочівниками Переяславщини, повстання киян проти Ізяслава та різкого загострення суперечностей між братами. Для стабілізації ситуації у державі брати зібрались у Вишгороді (1072р.). І хоча їм вдалося прийняти важливий спільний документ — загальноруський кодекс юридичних норм "Правду Ярославичів" — це не відновило їхньої колишньої єдності. Вже наступного року Святослав зайняв київський стіл, а його старший брат Ізяслав мусив рятуватися втечею до Польщі, що поставило останню крапку в довгій історії тріумвірату. Протягом 1073-1093 рр. Ярославичі по черзі сідали у великокняже крісло: 1073-1076 рр. — Святослав, 1076-1078 рр. — Ізяслав, 1078-1093 рр. — Всеволод.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]