
- •1. Загальні положення
- •2. Загальна методологія наукових досліджень
- •3. Підготовка та написання магістерської роботи
- •3.1. Вибір теми
- •3.2. Загальна схема процесу магістерського дослідження
- •3.3. Вимоги до написання та оформлення магістерської роботи
- •2.1. Характеристика... (предмет дослідження) на... (об'єкт дослідження).
- •2.2. Сучасний стан... (предмет дослідження) на... (об’єкт дослідження).
- •3.1. Удосконалення...(предмет дослідження) на...(об’єкт дослідження).
- •3.2. Шляхи вдосконалення...(предмет дослідження) на...(об’єкт дослідження).
- •Загальні правила подання ілюстрацій
- •Подання таблиць
- •Загальні правила подання формул
- •Загальні правила цитування та посилання на використані джерела
- •Правила оформлення списку літератури
- •Правила оформлення додатків
- •4. Рецензування і захист магістерської роботи
- •Література
- •Додаток а Тематика магістерських робіт Теорія та історія державного управління
- •Територіальна організація влади в Україні
- •Організаційно-правові засади державного управління
- •Етика державного управління
- •Соціальна інфраструктура регіону
- •Регіональна та міська економіка. Планування розвитку територій. Комунікативне забезпечення регіонів
- •Управління освітою
- •Управління охороною здоров’я
- •Управління в сфері культури
- •Економіка і фінанси
- •Кадрова політика і державна служба
- •Молодіжна політика держави
- •Державна політика щодо розвитку туризму та спортивно-оздоровчої галузі
- •Соціально-демографічні проблеми
- •Психологія управління та конфліктологія
- •Мистецтво ділового спілкування
- •Європейська інтеграція
- •Допущено до захисту
- •Магістерська робота Формування механізмів державного управління земельними ресурсами в Україні
- •Додаток б Зразок завдання на магістерську роботу
- •Додаток в Зразок змісту магістерської роботи
- •Додаток г реферат
3.1. Удосконалення...(предмет дослідження) на...(об’єкт дослідження).
3.2. Шляхи вдосконалення...(предмет дослідження) на...(об’єкт дослідження).
Детальні пропозиції щодо вдосконалення діяльності об’єкту дослідження з розгорнутим обґрунтуванням, повинні бути як наслідок висновків з аналізу, який проведено у розділі 2. Запропоновані удосконалення та інновації мають містити розрахунково-кількісне обґрунтування (по можливості).
Пропозиції магістра щодо науково-практичного вирішення досліджуваної теми повинні по формі відповідати критеріям оптимальності, цільової ефективності та практичної втіленості. Наприклад: «Як свідчить аналіз, проведений у п. 2.1, у ... існує такий істотний недолік, як ... Для успішного подальшого розвитку ... можна запропонувати...». “З метою ...можна запровадити ...”.
Пропозиції можуть бути найсміливіші, з найсучаснішого досвіду державного управління (магістрант демонструє свою освіченість та управлінський світогляд), але якщо ця пропозиція зараз нездійсненна для об'єкта дослідження, необхідно обов'язково це пояснити (відсутність коштів, недосконалість законодавства, непідготовленість кадрів, політична та економічна нестабільність тощо), тобто магістрант повинен демонструвати реалізм мислення та знання проблем реального об'єкта .
Обсяг третього розділу може становити до 30% загального обсягу магістерської роботи.
Висновки та пропозиції, що наводяться в окремому розділі магістерської роботи є стислим викладенням підсумків проведеного дослідження. У них коротко викладаються найважливіші наукові та практичні результати, отримані в магістерській роботі з формулюванням розв'язаних наукових завдань та зазначенням їх вагомості для науки і практики. Далі подають висновки і рекомендації щодо наукового та практичного використання здобутих результатів. Висновки не можуть містити пропозиції, які не було розглянуто у третьому розділі. Обсяг висновків і пропозицій не повинен перевищувати 3 – 5 сторінок.
Бібліографічний
список використаної літератури
містить джерела, з котрих у роботі
використано матеріали, окремі результати,
ідеї чи висновки для розробки власних
проблем, завдань, питань. Список джерел
рекомендується розміщувати в порядку
згадування у тексті або в алфавітному
порядку з їх наскрізною нумерацією.
Список джерел подається виключно
відповідно до ДСТУ
ГОСТ 7.1:2006 "Система стандартів з
інформації, бібліотечної та видавничої
справи. Бібліографічний запис.
Бібліографічний опис. Загальні вимоги
та правила складання". Список
використаної літератури повинен містити
до 80 назв, у тому числі 25% загального
обсягу використаних джерел – це
нормативно-правові акти.
У додатки виносяться допоміжні або додаткові матеріали, які переобтяжують текст основної частини, але необхідні для повноти її сприйняття. У разі потреби до додатків можна включити допоміжний матеріал: проміжні формули і розрахунки; таблиці допоміжних цифрових даних; інструкції і методики, опис алгоритмів і програм вирішення задач на ПК; ілюстрації допоміжного характеру.
Усі складові магістерської роботи потребують оформлення відповідним чином.
Мова магістерської роботи – державна, стиль – науковий, чіткий, без орфографічних і синтаксичних помилок; послідовність логічна. Пряме копіювання у роботі матеріалів з літературних джерел забороняється.
Магістерську роботу набирають на комп'ютері, друкують на білому аркуші паперу формату А4. При наборі використовуються шрифти текстового редактору Word розміру 14 через 1,5 міжрядкового інтервалу.
Текст магістерської роботи друкують, залишаючи поля: праве - 1,5 см, ліве - 2,5 см, верхнє і нижнє - 2,0 см.
Вписувати в текст окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна тільки чорним кольором, при цьому вписаний текст повинен бути наближеним за змістом до основного тексту.
Заголовки структурних частин магістерської роботи "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ 1" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів - маленькими літерами з абзацного відступу. Крапка в кінці заголовка не ставиться. Кожну структурну частину магістерської роботи (розділи) починають з нової сторінки.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, підпунктів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою магістерської роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок, не проставляючи його номера. Наступні сторінки нумеруються у правому верхньому куті без крапки в кінці.
Після слова "РОЗДІЛ" ставиться його номер без крапки, потім з нового рядка друкують заголовок розділу. Підрозділи нумерують у межах кожного розділу двома цифрами: перша цифра - номер розділу, а друга - порядковий номер підрозділу, між якими ставиться крапка. В кінці номера підрозділу ставиться крапка, потім у тому самому рядку друкується назва підрозділу.
Ілюстрації (схеми, графіки) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначаються словом "Рис." і нумеруються в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Номер ілюстрації складається з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. У правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис "Таблиця" із зазначенням номера. Номер таблиці складається з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка.
При перенесенні частини таблиці на інший аркуш над нею пишеться "Продовження табл." і вказують її номер.
Формули в магістерській роботі (якщо їх більше однієї) нумерують в межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між ними ставлять крапку. Номери пишуть біля правого поля в одному рядку з формулою в круглих дужках.
Примітки до тексту і таблиць нумерують в межах однієї сторінки.
Текстовий матеріал наукового твору вельми різноманітний. До нього (окрім розглянутих вище елементів) належать складні числівники, літерні позначення, цитати, посилання, перерахування і т. ін., тобто те, що при оформленні потребує знання особливих техніко-орфографічних правил.
У магістерських роботах соціально-економічної тематики використовується, як правило, цифрова та словесно-цифрова форма запису інформації.
Прості кількісні числівники, якщо при них немає одиниць виміру, пишуться словами (п'ять випадків, п'ять організацій). Складні числівники пишуться цифрами, за винятком тих, якими починається абзац. Числа із скороченим позначенням одиниць виміру пишуться цифрами (24 кг, 125 грн.). При перерахуванні однорідних чисел (величин, відношень) скорочена назва одиниць виміру ставиться після останньої цифри.
У магістерських роботах часто використовуються скорочення. У науковому тексті зустрічаються такі види скорочень: 1) літерні абревіатури; 2) складноскорочені слова; 3) умовні скорочення за початковими літерами слів; 4) умовні скорочення за частинами слів та початковими літерами.
Якщо використовуються незагальноприйняті абревіатури, при першому згадуванні вони вказуються у круглих дужках після повного найменування, надалі вживаються у тексті без розшифровки або подаються у переліку позначень перед вступом.
Наведемо кілька загальноприйнятих умовних скорочень, що використовуються при оформленні магістерської роботи:
а) після перерахування (і т. ін.; і т. д.; і т. п.);
б) при посиланнях (див. - дивись, пор. - порівняти);
в) при позначенні цифрами століть і років (ст., р., рр.).
У наукових текстах і формулах дуже поширені літерні позначення. У магістерській роботі повинна бути створена така система, коли одному літерному позначенню відповідає одна величина, і навпаки, кожна величина репрезентується одним літерним позначенням.
Наукові тексти відзначаються великою кількістю перерахувань (переліків), які складаються як із закінчених, так і незакінчених фраз. Незакінчені фрази пишуться з маленьких літер і позначаються арабськими цифрами або маленькими літерами із напівкруглою дужкою, що закривається.
Перший варіант: перерахування складаються з окремих слів (або невеликих фраз без розділових знаків), які пишуться в підбір з іншим текстом і відокремлюються один від одного комою. Наприклад:
Система місцевого самоврядування в Україні включає: територіальну громаду, органи самоорганізації населення і т. д.
Другий варіант: перерахування складаються із розгорнутих фраз із власними розділовими знаками. Тут елементи перерахування найчастіше пишуться з нового рядка і відокремлюються один від одного крапкою з комою.
Наприклад:
Сукупні ресурси домогосподарств включають:
а) грошові доходи;
б) вартість спожитої продукції, отриманої з особистого підсобного господарства;
в) пільги та субсидії на оплату житлово-комунальних послуг, на придбання скрапленого газу, твердого, рідкого палива;
г) пільги на оплату санітарно-курортних путівок, послуг, міжміського транспорту, зв'язку;
д) інші надходження.
Коли частини перерахування складаються із закінчених фраз, вони пишуться із абзацними відступами, починаються з великих літер і відокремлюються один від одного крапкою.