3.3. Вимоги до написання та оформлення магістерської роботи

Магістерська робота є специфічною науковою працею. Перш за все її відрізняє від інших наукових праць те, що вона в системі науки виконує кваліфікаційну функцію, тобто розробляється з метою публічного захисту і одержання освітнього рівня "магістр" за спеціалізацією.

Магістерська робота, як і будь-який інший вид наукової роботи, закріплює одержану інформацію у вигляді текстового та ілюстраційного матеріалу. У цій роботі магістрант за своїм баченням упорядковує наукові факти та доводить наукову цінність або практичну значимість тих чи інших положень, спираючись на свідоме переконання в їх істинності.

Магістерська робота адекватно відображає як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання, правомірність використання яких всесторонньо обґрунтовується в кожному конкретному випадкові їх використання.

Оскільки магістерська робота є насамперед кваліфікаційною працею, її мова і стиль свідчать про рівень професійної підготовки автора, його загальну культуру.

Найхарактернішою ознакою писемної наукової мови є формально-логічний спосіб викладення матеріалу. Це знаходить своє відображення у всій системі мовних засобів. Науковий виклад складається головним чином з роздумів, метою яких є доведення істин, виявлених у результаті дослідження фактів дійсності. Для наукового тексту характерною є смислова завершеність, цілісність і взаємозв'язність. Найважливішим засобом вираження логічних зв'язків тут є функціонально-синтаксичні засоби зв'язку, що вказують на послідовність розвитку думки (спочатку, насамперед, по-перше, по-друге, отже), заперечення (проте, тимчасом, але, у той час як, тим не менше), причинно-наслідкові відношення (таким чином, тому, завдяки цьому, відповідно до цього, крім того, до того ж), перехід від однієї думки до іншої (раніше ніж перейти до..., звернемось до..., розглянемо, зупинимось на..., перейдемо до..., необхідно розглянути), результат, висновок (отже, значить, все сказане дає змогу зробити висновок, підсумовуючи, слід сказати).

Засобами логічного зв'язку можуть виступати займенники, прикметники і дієприкметники (даний, той, такий, названий, вказаний).

Науковий текст характеризується тим, що його складають лише точні відомості та факти. Це зумовлює використання спеціальної термінології. Треба пам'ятати, що науковий термін  це не просто слово, а втілення сутності даного явища. Отже, добирати наукові терміни і визначення необхідно дуже уважно. Не можна довільно змішувати в одному тексті різну термінологію, притаманну різним галузям знань.

Стиль писемної наукової мови - це безособовий монолог. Тому виклад ведеться звичайно від третьої особи, бо увага зосереджена на змісті та логічній послідовності викладу. Стало неписаним правилом використовувати замість "я" прийменник "ми", використання словосполучень "на нашу думку", "ми вважаємо", "автор вважає", "автор пропонує", що дає йому змогу відобразити свою думку як думку певної групи людей, наукової школи або наукового напряму. І це цілком виправдано, оскільки сучасну науку характеризують такі нові тенденції, як інтеграція, колективна творчість, комплексний підхід до вирішення проблем. Займенник "ми" та його похідні якнайкраще передають і висвітлюють ці тенденції сучасної наукової творчості.

Якостями, котрі визначають культуру наукової мови є точність, ясність і стислість. Смислова точність - одна з головних умов забезпечення наукової та практичної значущості інформації. Недоречно вжите слово може суттєво викривити сенс написаного, призвести до подвійного тлумачення тієї чи іншої фрази, надати всьому тексту небажаної тональності.

Ще одна необхідна якість наукової мови - ясність. Ясність - це вміння писати логічно і доступно.

Такі основні типологічні характеристики наукової роботи взагалі, і магістерської роботи зокрема. Оскільки магістерська підготовка - це лише проміжний ступінь науково-дослідної і науково-педагогічної діяльності, який веде до вступу в аспірантуру або до професійної (в основному) діяльності, магістерська робота, виконана у системі сучасної української вищої школи, все ж не може вважатися науковим твором у повному розумінні цього слова, оскільки ступінь магістра - це не науковий, а академічний ступінь, який відображає, перш за все, освітній рівень випускника вищої школи і який свідчить про наявність у нього вмінь та навиків, притаманних науковому працівникові.

Отже, магістерська робота, хоча і є самостійним науковим дослідженням, все ж повинна бути віднесена до ряду науково-дослідних робіт, в основі яких лежить моделювання уже відомих рішень; її науковий рівень завжди повинен відповідати програмі навчання. Виконання такої роботи повинно не лише вирішувати наукові проблеми, а й служити свідченням того, що її автор навчився самостійно вести науковий пошук, бачити професійні проблеми і знати найбільш загальні методи та форми їх вираження.

Робота виконується українською мовою. Наукову інформацію в ній необхідно викладати у повному обсязі, обов'язково розкриваючи хід та результати дослідження, з детальним описом його методики. Повнота наукової інформації має відбиватися в деталізованому фактичному матеріалі з відповідними обґрунтуваннями.

До тексту роботи повинен включатись весь наявний знаковий апарат (формули, графіки, діаграми, схеми, таблиці тощо). У мовностилістичному оформленні матеріалу необхідно враховувати особливості наукового стилю мови, стисло, логічно і аргументовано викладати зміст і результати наукових досліджень, уникати загальних слів, бездоказових тверджень, тавтології.

Виконання та захист магістерської роботи має відобразити (виявити) основні рівні досягнення навчальних цілей за відповідною магістерською програмою і, зокрема, вміння:

• описати стан та рівень дослідженості проблеми в спеціальній літературі, висвітлити проблеми, які виникають в певній сфері діяльності;

• дати науково обґрунтовану інтерпретацію фактам, що виявлені в процесі дослідження, порівняти характер управлінських підходів до розв'язання проблеми в досліджуваній сфері діяльності (галузі економіки, регіоні тощо) з вітчизняними або світовими аналогами;

• висвітлити об'єктивні та суб'єктивні причини, що обумовили певний стан, управлінську ситуацію тощо;

• дати оцінку фактам, законодавчій базі, нормативним документам, проаналізувати інформаційну базу, викласти обґрунтовану точку зору на існуючу практику в певній сфері діяльності, показати власне бачення варіантів розв'язання проблеми, розробити концепцію удосконалення діяльності та запропонувати відповідні управлінські рішення, в тому числі із застосуванням сучасної комп'ютерної техніки;

• запропонувати вирішення проблеми, визначити економічний і соціальний ефект запропонованих рішень, використати зарубіжний та вітчизняний досвід, адаптувати його до конкретних умов, завдань та функцій.

Робота повинна містити розроблені автором положення наукового, методичного та прикладного характеру, які виступають предметом захисту. У випадку запозичення ідей, розробок та інших матеріалів (текст, таблиці, схеми тощо) обов'язково робляться посилання на їх автора та джерело інформації. При виявленні зловживання авторським правом та плагіату магістерська робота не допускається до захисту.

У магістерській роботі також вказуються відомості про практичне використання отриманих у процесі дослідження результатів або рекомендацій щодо їх використання, наводиться інформація про апробацію результатів дослідження. На захист в якості самостійної розробки може подаватись документ, який являє собою розроблені автором пропозиції вирішення (проект доповідної записки, проект закону, проект постанови, проект доповнення до діючих нормативно-правових актів тощо). При наявності подаються: опубліковані праці, довідки про апробацію (або впровадження).

Набір тексту магістерської роботи повинен виконуватися на комп'ютері з використання текстового редактора Word.

Рекомендований обсяг магістерської роботи 27 – 30 тис. слів, що приблизно становить 110-120 сторінок комп'ютерного набору, в тому числі за розділами:

• вступ - 3 – 4 стор.;

• 1 розділ - 26 – 30 стор.;

• 2 розділ - 40 – 45 стор.;

• 3 розділ - 34 – 35 стор.;

• висновки і пропозиції - 5 – 6 стор.

Магістерську роботу, яка подається на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня магістра, готують у вигляді спеціально підготовленого рукопису (комп'ютерний варіант) у твердій палітурці.

Матеріал магістерської роботи слід надати у такій послідовності:

• титульний аркуш;

• бланк завдання (Додаток 2);

• реферат (Додаток 4);

• перелік умовних позначень (за необхідності);

• зміст (Додаток 3);

• вступ;

• основна частина;

• висновки;

• список використаних джерел;

• додатки;

• матеріали про апробацію результатів дослідження (виступи на конференціях, публікації) – при наявності.

Зміст подають на початку роботи. У ньому вказують назви розділів, підрозділів, сторінки, на яких вони розміщені.

Приклад оформлення Реферату поданий в Додатку 4.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів подають у роботі окремим списком перед вступом, якщо вжито специфічну термінологію, а також маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо. Перелік друкують двома колонками, в яких зліва за абеткою наводять, наприклад, скорочення, справа - їх детальну розшифровку. Якщо в роботі спеціальні терміни, скорочення, символи, позначення тощо повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їх розшифровку наводять, у тексті при першому згадуванні.

У вступі до роботи обґрунтовують актуальність обраної теми, рівень висвітлення проблеми у вітчизняній та зарубіжній літературі, мету і завдання дослідження, його об'єкт і предмет, зазначають обрані методи дослідження і практичне значення отриманих результатів, інформацію про апробацію результатів роботи та публікації. Крім того, в цій частині роботи слід чітко визначити мету та завдання роботи (спираючись на план); предмет, об'єкт дослідження і подати коротку інформацію про нього. Представлення об'єкта дослідження – «Об'єктом дослідження обрано... (повна назва організації)». Стисла характеристика об'єкта дослідження: підпорядкування, головні функції, місцезнаходження, матеріально-технічна база, чисельність працюючих; схема структури апарату управління з коментарем.

Далі зазначаються використовувані методи та інформаційні джерела дослідження, наприклад; «у роботі використано ..... методи дослідження»; «інформаційною базою слугували вітчизняні та закордонні видання, матеріали преси та фактичні дані щодо діяльності...... (об'єкта)». У Вступі також варто подати відомості про практичне значення, апробацію результатів дослідження та публікації за темою магістерської роботи. Обсяг Вступу не має перевищувати 4 – 5 сторінок.

Основна частина роботи складається з розділів, підрозділів (параграфів), пунктів, підпунктів. Кожен розділ починається з нової сторінки. У розділах основної частини детально розглядаються методика і техніка дослідження, узагальнюються його результати. Всі несуттєві для вирішення наукового завдання матеріали виносяться в додатки. Зміст розділів основної частини має точно відповідати темі роботи і повністю її розкривати. Основна частина повинна складатися не менше як із трьох розділів, кожний розділ вміщує не менше двох підрозділів. У магістерській роботі автор обов'язково повинен продемонструвати вміння застосовувати сучасні інформаційні комп'ютерні технології.

Перший розділ - теоретичний. В ньому розкриваються основні теоретичні і методологічні положення, проблеми, що існують у практиці, дискусійні та невирішені аспекти теми, нормативно-правове забезпечення у певній сфері діяльності, огляд літератури, зарубіжний досвід розв'язання проблеми.

Теоретичне обґрунтування, суть, значення, класифікаційні характеристики, історія та сучасні тенденції предмета дослідження, методичні підходи повинні мати певні елементи полемічності, власної позиції щодо обраних методів дослідження, тобто чітко визначене теоретичне поле роботи дає змогу перейти в наступному розділі до конкретного аналітичного дослідження. Бажано ілюструвати текст графічними матеріалами - схемами, графіками, діаграмами тощо. Обсяг першого розділу не повинен перевищувати 25% загального обсягу магістерської роботи.

Другий розділ - аналітично-дослідницький. В ньому описується сучасний стан досліджуваного об'єкта, порівняльні оцінки, тенденції, здійснюється аналіз та критична оцінка практики управлінської діяльності стосовно визначеного об'єкта дослідження, його стану та перспектив розвитку. Наприклад,