3.2. Загальна схема процесу магістерського дослідження

Робота з проведення магістерського дослідження передбачає такі етапи:

• вибір слухачем теми магістерської роботи, обґрунтування її актуальності та затвердження керівником;

• складання плану-графіка написання магістерської роботи;

• визначення мети і конкретних завдань дослідження;

• визначення об'єкта і предмета дослідження;

• вибір методики проведення дослідження;

• вивчення літератури з обраної теми,

• збір, аналіз та узагальнення фактичного матеріалу;

• написання магістерської роботи (опис процесу дослідження, висвітлення результатів дослідження, формулювання висновків і оцінка одержаних результатів);

• подання магістерської роботи науковому керівнику для ознайомлення і висловлення зауважень; усунення зауважень;

• оформлення магістерської роботи та підготовка її до захисту;

• подання магістерської роботи науковому керівнику для написання відгуку;

• попередній захист роботи на кафедрі;

• захист магістерської роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії.

Обґрунтування актуальності теми  початковий етап будь-якого дослідження. Стосовно магістерської роботи поняття "актуальність" має певну особливість. Магістерська робота, як зазначалося вище, є кваліфікаційною роботою, і те, як автор вміє вибрати тему, наскільки правильно він цю тему розуміє і оцінює з точки зору сучасних проблем державного управління і соціальної значущості, характеризує його наукову зрілість і професійну підготовленість. При формулюванні актуальності теми необхідно відобразити, для якої галузі державного управління або галузі знань вона є актуальною, чим обумовлено вибір даної теми, а також для чого і де необхідні запропоновані дослідження.

Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Починати її опис "здалеку" немає особливої необхідності. Досить у межах однієї друкованої сторінки показати головне - суть проблемної ситуації, з якої випливає актуальність теми. Отже, формування проблемної ситуації - важлива частина вступу. Тому доцільно зупинитися на понятті "проблеми" більш детально.

Будь-яке наукове дослідження проводиться для того, щоб подолати нові труднощі у процесі пізнання нових явищ, пояснити невідомі раніше факти або виявити неповноту старих способів пояснення відомих фактів. Проблема виникає тоді, коли старе знання вже виявило свою нездатність, а нове ще не набуло розвинутої форми. Тому правильна установка та чітке формулювання нових проблем мають важливе значення. Вони якщо не повністю, то дуже великою мірою визначають стратегію дослідження взагалі, і напрям наукового пошуку, зокрема. Не випадково вважають, що сформулювати наукову проблему значить показати вміння відділити головне від другорядного, вияснити те, що вже відоме і що поки невідоме науці про предмет дослідження. Проблема в науці - це суперечлива ситуація, котра вимагає свого вирішення.

Отже, якщо магістранту вдається показати, де проходить межа між знанням і незнанням про предмет дослідження, то йому не важко чітко й однозначно визначити наукову проблему, а значить, і сформулювати її суть.

Від доказу актуальності вибраної теми доцільно логічно перейти до формулювання мети і завдань дослідження. Не слід формулювати мету як "Дослідження..", "Вивчення..", "Аналіз..", тому що ці слова вказують на засіб досягнення мети, а не на неї саму. Мета роботи звичайно тісно переплітається з назвою магістерської роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в магістерській роботі.

Після формулювання мети слід вказати конкретні завдання, які необхідно вирішувати. Це звичайно робиться у формі: вивчити..., описати..., встановити..., вияснити..., вивести залежність... і т. п. Завдання необхідно якомога чіткіше формулювати, оскільки опис їх вирішення повинен скласти зміст розділів магістерської роботи. Це важливо тому, що заголовки таких розділів народжуються власне із сформульованих завдань запланованого дослідження.

Далі формулюються об'єкт і предмет дослідження.

Об'єкт - це процес чи явище, яке породжує проблемну ситуацію і вибране для вивчення. Предмет - це те, що знаходиться у межах об'єкта.

Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового пізнання співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та частина, яка служить предметом дослідження. Власне на нього і скерована увага магістранта, саме предмет дослідження визначає тему магістерської роботи, яка вказується на титульному аркуші як її заголовок.

Важливим етапом наукового дослідження є вибір методів дослідження, який, будучи необхідною умовою досягнення поставленої у магістерській роботі мети, служить інструментом у збиранні фактичного матеріалу. В роботі вказується перелік використаних методів дослідження, при цьому вони перераховуються відповідно до змісту роботи з коротким висвітленням, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

У процесі підготовки магістерської роботи передбачається визначення практичного значення одержаних результатів, а також наукового значення роботи.

Визначаючи наукове значення роботи, показують, яке значення мають наукові положення, запропоновані у магістерській роботі, з точки зору розвитку (доповнення) наукових знань для вирішення тієї чи іншої наукової задачі або проблеми.

Розкриваючи практичне значення отриманих результатів, висвітлюють результати їх практичного застосування або рекомендації щодо їх використання. Необхідно коротко повідомити про впровадження результатів досліджень, назвавши організації, в яких здійснена реалізація, форми реалізації та реквізити відповідних документів. Звичайно впровадження оформлюється актом або довідкою.

Опис процесу дослідження - основна частина магістерської роботи, в якій висвітлюється методика і техніка дослідження з використанням логічних законів і правил.

Після виконання рукопису основної частини доцільно виділити такі композиційні елементи магістерської роботи: вступ, висновки і пропозиції, бібліографію, додатки.

Заключним етапом наукового дослідження є формулювання висновків, котрі містять концентровані дослідження конкретних завдань, які необхідно було вирішувати, що складає наукові і практичні результати магістерської роботи.

При підготовці магістерської роботи є кілька методичних прийомів викладу наукових матеріалів. Найчастіше використовуються такі прийоми: 1) послідовний; 2) цілісний (з подальшою обробкою кожного розділу).

Послідовний виклад матеріалу потребує більших витрат часу, бо автор не може перейти до наступного розділу, не закінчивши роботу над попереднім. При цьому кожний розділ практично завершений і майже не потребує обробки.

Цілісний прийом вимагає майже вдвічі менше часу на підготовку кінцевого варіанту рукопису, бо з початку пишеться чернетка всієї роботи, а потім відбувається її обробка в частинах і деталях.

З вищенаведеного випливає, що поняття "магістерська робота" невід'ємне від понять "інноваційне дослідження" і "науковий результат". Науковий результат – це знання, яке відповідає вимогам новизни, достовірності і практичної цінності.