51.Виготовлення паперу із макулатури. Використання стічних вод паперових фабрик?

Використання макулатури забезпечує утилізацію використаних целюлозних виробів, економію деревини, а також скорочення витрат енергії на виробництво паперу й картону. Ці волокна, при їх вторинному застосуванні, відрізняються за властивостями, особливий вплив було здійснено сушінням, в результаті якого відбулись деякі незворотні зміни: втрата їх еластичності, прозорості, пониження величини сил зв'язку між волокнами (порівняно з папером виготовленим не з вторинної сировини).

Підприємства, що займаються переробкою макулатури, працюють з різними типами сировини. Так, наприклад, підприємства, що переробляють газетний папір, виготовляють тільки газетний папір, сірий туалетний папір і твердий картон. З високоякісних відходів поліграфічних підприємств можна виготовити навіть тонкий папір для листів.     Переробка макулатури - довгий і складний процес. Перша фаза переробки використаного паперу включає його подрібнення на дуже дрібні частинки в пристрої, що нагадує величезний міксер(гідророзбивач). Потім у цю подрібнену масу додається вода. В результаті утворюється густа маса, яка потім просівається через дрібне сито. Щоб видалити з паперу друкарську фарбу, іноді використовують спеціальні хімічні засоби або стиснуте повітря.     Паперова маса, що вийшла в результаті цих дій, прокочується між величезними гарячими валами, які вичавлюють з неї залишки воду і висушують, готуючи до перетворення на папір. Папір, отриманий з макулатури, має сірий відтінок, оскільки всю друкарську фарбу видалити неможливо. Звичайно ж, папір, отриманий з макулатури, згодом можна вибілити, проте це потребує застосування шкідливих для навколишнього середовища та працівників хімікатів, тому останнім часом від цієї процедури все частіше відмовляються.

52. Яку продукцію і в яких містах виготовляє промисловість будівельних матеріалів?

Будівельні матеріали виготовляють в усіх регіонах України. Наша держава практично повністю забезпечена сировиною для виробництва багатьох будівельних матеріалів. Більшість з них виготовляють з корисних копалин. В якості цементної сировини використовуються карбонатні породи (вапняки, крейда, мергелі), гіпси та глини, котрі зустрічаються на всій території України, але найбільше - у Донецькій, Харківській. Львівській, Рівненській, Хмельницькій, Чернігівській, Івано-Франківській областях та в Криму. Глини, суглинки, глинисті сланці та мергелі, що придатні для виробництва цегли та черепиці, поширені практично на всій території України (крім Карпат та Криму). Розвідані запаси кварцових пісків становлять 220 млрд. т, які сконцентровані у 24 районах країни. Окрім сировини, котру потрібно обробляти, в Україні знаходяться дуже багаті поклади будівельного каміння (близько 8 млрд. м³ розвіданих запасів) та якісного облицювального каміння (понад 280 млн. м ).

Сировиною для виготовлення будівельних виробів є також відходи таких галузей як теплоенергетика, металургія, вугільна промисловість. Нафтопереробна промисловість забезпечує сировиною виготовлення пластмасових будівельних виробів.

Найбільш потужні підприємства по виробленню цементу зосереджені в Донецько-Придністровському (Донецька область, Кривий Ріг та Дніпродзержинськ Дніпропетровської області) та Північно-Західному (Львівська та Рівненські області) економічних районах. В останній час створені нові сучасні підприємства з вироблення цементу в Харківській області (Балаклія), Хмельницької області (Кам’янець-Подільський), Миколаївської області (Ольшанське).

Заводи силікатної та глиняної цегли має кожна область і кожний крупний промисловий центр. Силікатні вироби (крім цегли) виготовляють в Сумах, Миколаєві, Білгород-Дністровському (Одеська область), Славуті (Хмельницька область).

Виробництва промисловості нерудних будівельних матеріалів розташовані в багатьох районах країни. Основні з них знаходяться в Запоріжжі, Житомирі, Кривому Розі, Києві, Дніпропетровську, Донецьку, Гнівані, Коростені, Кременчуці, Хусті та ін.