34. Вплив гірничих розробок на стан поверхні землі в зоні дії рекультивації.

Основні прояви негативного впливу вугільної галузі на стан земної поверхні слідуючі:1) вилучення площ із землекористування;2) порушення поверхні землі;3) забруднення прилеглих до розробок територій відходами добування та переробки вугілля;

Для будівництва вугледобуваючих підприємств із сільськогосподарського або лісогосподарського користування повинні вилучатись землі із розрахунку 5 га на 1 млн.т при шахтному добуванні і 20 га на 1 млн.т при кар'єрному добуванні вугілля. Відвід територій під шахти, кар'єри, відвали, терикони, споруди, забудову, підземні шляхи не тільки знижує валові збори продукції рослинництва та лісівництва, але і знижує їх продуктивність внаслідок погіршення водного режиму і забруднення фунтів токсичними елементами або

зміни їх структурного стану.

Змінюється рельєф місцевості. Для територій видобування корисних копалин характерним є нагромаджування гірничих масс (відвали, терикони, шламосховища, провали). У цих районах відбувається перебудова всього ландшафту, різко змінюється склад первинної рослинності, падає їх біологічна продуктивність. Порушення земної поверхні відбувається при розкритті корисних копалин в місцях створення кар'єрів, розміщення стволів шахт та надшахтних споруд, при підземному добуванні корисних копалин має місце осідання поверхні. Западини, що при цьому утворюються, заповнюються водою. Всі поверхневі нагромадження гірських порід стають активними джерелами дисперсного пилу, який переноситься на сусідні землі.

35. Терикони їх вплив на прилеглі території, заходи боротьби.

Терико́н — відвали, штучний насип з порожніх порід, витягнутих при підземній розробці покладів вугілля й інших корисних копалин.

Конічні відвали, що створюють транспортуванням породи до вершини рейковим транспортом (скіп, вагонетка), найбільше схильні до самозаймання, тому що їхня будова забезпечує найбільший приток повітря в середину відвалу, що у свою чергу сприяє окисненню пальної частини породи. Основним недоліком конічних відвалів є відсутність можливості одночасного складування породи і виконання профілактичних заходів проти її самозаймання.

Найбільше розповсюдження отримав спосіб гасіння конічних відвалів водою з одночасним змивом вершини і перетворенням в відвал плоскої форми, який легше захищати від самозаймання. Звичайно поверхневий шар вершини конічного відвалу спочатку охолоджують струменем води до температури нижче 50^оС. Після охолодження поверхневого шару (на глибину 0,5 – 0,7 м) приступають до змиву вершини. Подальше зниження висоти відвалу здійснюється бульдозером. Переформування відвалу закінчується зменшенням його висоти не менше чим на половину. Потім утворений майданчик оточують валом і заливають водою для гасіння внутрішніх вогнищ горіння.

Продукт згорання шахтних териконів у вигляді золи, сажі, пилу,техногенних газоподібних речовин вітром і потоками води, що утворюються при випаданні атмосферних опадів, переміщуються на прилеглі землі.

Основним прийомом боротьби з порушенням земної поверхні гірничими виробками є рекультивація відвалів, засипка кар'єрів і провалів. При рекультивації відвалів частково або повністю

відновлюється родючість фунтів, значні площі повертаються в сільськогосподарський або лісогосподарський обіг. Вирівняні поверхні відвалів можуть використовуватись під забудову промисловими

спорудами і житловими будинками, а також під стадіони, іподроми і аеродроми.

При поверненні розкривних порід і родючих грунтів в котловани, при відповідних гідрогеологічних умовах, тут також можнавирощувати сільськогосподарські і лісові культури. Важливим моментом початку гірничодобувних робіт є збереження родючого фунту, який повинен зніматись з поверхні кар'єрів і відвалів і

розміщуватись в окремих буртах для подальшого використання в

біологічній рекультивації. Заходами боротьби з забрудненням земель продуктами горіння і

пилоутворення шахтних териконів можуть бути ущільнення поверхневого шару і нанесення захисного шару фунту, а також біологічна рекультивація їх.