Невідкладна допомога:

Під час надання першої медичної допомоги, хворого вкладають у ліжко, на живіт кладуть міхур із льодом (холод), внутрішньом’язово вводять

2 мл 1 % розчину вікасолу,або дицинон12.5% 4.0мл, або внутрішньовенно 5 % розчин амінокапронової кислоти по 100-150 мл. При наявності ознак геморагічного шоку виконують в/в вливання желатинолю, реоглюману, фібриногену, кріопреципітату і т. ін. Транспортування здійснюють тільки в лежачому положенні, кращесанітарним транспортом.

Анафілактичний шок — це алергійна реакція негайного типу, яка виникає у відповідь на повторне введення в організм алергену (антигену) та супровод­жується розладом функції ЦНС, артеріальною гіпотензією, підвищенням проникності ендотелію судин, спазмом непосму- гованих (гладеньких) м'язів.

Причинами виникнення шоку можуть бути: введення анти­біотиків, місцевих анестетиків (частіше новокаїну), рентгено­контрастних речовин, які містять йод, лікувальних сироваток і вакцин, тобто анафілактичний шок можуть спричинити будь- які лікарські препарати, а також укуси ос, бджіл, змій.

Із потраплянням в організм антигену в судинне русло вихо­дять біологічно активні речовини — гістамін, серотонін, повіль­но реагуюча субстанція і брадикінін, що спричинює розвиток артеріальної гіпотензії, гіповолемії, набряку мозку, бронхіоло- спазму, який в поєднанні з посиленням бронхіальної секреції призводить до обструкції дихальних шляхів, асфіксії.

Тяжкість анафілактичного шоку визначається проміжком часу від моменту потрапляння антигену в організм до розвитку шокової реакції (світлий проміжок).

Розрізняють такі форми анафілактичного шоку:

• блискавичну - світлий проміжок становить 0,5-2 хв;

• тяжку - світлий проміжок - до 5-7 хв;

• середньої тяжкості - світлий проміжок - до 30 хв.

Блискавична форма анафілактичного шоку характеризуєть­ся стрімким розвитком клінічної картини гострої серцевої не­достатності або настанням клінічної смерті.

За тяжкої форми анафілактичного шоку можлива поява про­вісників (скарги хворого) з подальшим стрімким прогресу­ванням такої самої клінічної симптоматики, що й при блиска­вичній формі шоку.

Для анафілактичного шоку середньої тяжкості більш харак­терні різноманітні скарги на задишку, утруднене дихання, біль у серці.

Залежно від клінічної симптоматики розрізняють такі ва­ріанти шоку:

1. Гемодинамічний - переважають порушення функції серцево-судинної системи.

2. Астмоїдний, або асфіксичний - характеризується заду­хою; внаслідок порушення прохідності верхніх дихальних шля­хів може розвинутись набряк гортані та трахеї з частковим або повним закриттям їхнього просвіту, іноді з приєднанням бронхоспазму.

3. Церебральний - переважає неврологічна симптомати­ка - збудження, страх, різкий головний біль, втрата свідо­мості, судоми, які нагадують епілептичний статус або порушен­ня мозкового кровообігу.

4. Абдомінальний - переважає симптоматика гострого жи­вота, що іноді призводить до встановлення неправильного діагнозу перфоративної виразки або непрохідності кишок.