8 . Собор святої Софії як визначна пам'ятка культової української архітектури та монументального живопису часів Київської Русі.

Собор святої Софії — Премудрості Божої, Софія Київська або Софійський Собор — християнський собор в центрі Києва, пам'ятка української архітектури і монументального живопису 11 — 18 століть, одна з небагатьох уцілілих споруд часів Київської Русі.

Розташування Україна, Київ

Замовник князь Володимир Великий, князь Ярослав Мудрий

Початок будівництва 1011 Кінець будівництва 1018 (інші дані — 1017, 1037)

Стиль: візантійський (первісний), українське бароко (сучасний)

Адреса: Софійська площа

Належність: музей

9 . Першодрукар Іван Федоров і виникнення друкарства в Україні.

Іван Федоро́вич, Іван Феодорович, Іван Федоров (1510—1530 — † 5 (15) грудня 1583, Львів) — діяч східнослов'янської культури, один із перших (після Швайпольта Фіоля та Франциска Скорини) східнослов'янських типографів, а також гравер, інженер, ливарник. Разом з білорусом Петром Мстиславцем видрукував в 1564 році в Москві свою першу книгу — «Апостол». У 1566 році через переслідуванням з боку вищого російського духівництва та боярства покинув Москву та переїхав до Великого князівства Литовського. В вересні 1572 року переїхав до Львова, де у 1574 році уклав і надрукував перший східнослов’янський посібник — «Буквар» з граматикою та здійснив друге видання «Апостола».

(руський стиль, різьблення, ужиткове)

"Апостол" поч. 17 ст. Переписаний з "Апостола" Івана Федоровича 1574 року. Музей Острозької академії. 2007 рік.

П ам'ятник Івану Федорову розташований в центральній частині міста на вулиці Підвальній у двох кроках від Домініканського собору та Ансамблю Успенської церкви. Скульптура була зведена 26 листопада 1977 львівськими скульпторами на честь 400-річчя початку книгодрукування на Україні. Іван Федоров - український і російський першодрукар, діяч східнослов'янської культури, один з учасників Львівського Ставропігійського братства, яке сприяло розвиткові української культури і зміцненню політичних і культурних зв'язків з російським народом, організувало школу вищого рівня та друкарню. Федоров в одній руці тримає книгу, а другою рукою ніби сіє зерно знань на львівські тротуари. Навколо пам'ятника розміщується один з найбільших книжкових ринків Львова.

Істотний вплив на початок українського книгодрукування справило виникненння наприкінці ХV ст. східнослов’янського кириличного друкарства у Кракові та Чорногорії. Так, у 1483 –1491 рр. у друкарні Швайпольта Фіоля у Кракові кириличним шрифтом на замовлення православного кліру були видрукувані церковні книги – “Часослов” і “Октоїх”. До речі, відомо що Фіолю у цій справі допомагав Юрій Дрогобич. Типографія Фіоля проіснувала недовго, оскільки майже відразу виникли тертя з католицькою церковною ієрархією. На початку ХVІ ст. друкування книг кириличним шрифтом відновив білоруський учений Франциск Скорина.

Але справжнє поширення книгодрукування в Україні розпочинається лише з другої половини ХVІ ст. І пов’язане воно з ім’ям Івана Федорова, який змушений був покинути Московію через переслідування духівництвом і боярами і шукати собі притулок на білоруських та українських землях. У 1572 р. він прибув до Львова, де за гроші українських меценатів заснував друкарню. У 1574 р. тут побачив світ “Апостол” – перша друкована книга в Україні, що мала церковний характер. У 1578 р. Федоров видає “Буквар” і “Азбуку”, призначені для мережі тогочасних шкіл. Із 1580 р. Федоров працює в Острозі, у друкарні знаменитого Острозького культурно-освітнього осередку, де за рік виходить повне друковане видання Біблії церковнослов’янською мовою.

Окрім друкарень Федорова, в Україні швидко почали роботу інші типографії – Дерманська, Рахманівська, Стрятинська, Кременецька на Волині, а дещо згодом – Київська Лаврська, Почаївська, Чернігівська та ін. Існували також “мандрівні” пересувні друкарні, які належали приватним особам, що перевозили їх із місця на місце. Все це яскраво свідчить про те, що потреба в книгах наприкінці ХVІ ст. в Україні значно зросла.