3. «Остромирове євангеліє» як пам’ятка образотворчого мистецтва й давньоруської літератури часів Київської Русі.

О стромирове Євангеліє - добре збережена рукопис середини XI століття, пам'ятник російського ізводу старослов'янської мови. До виявлення в 2000 році Новгородського кодексу вважалася найдавнішою книгою, створеної на Русі, тобто першим пам'ятником церковно - слов'янської мови російської ізводу. Євангеліє-апракос, написане великим красивим статутом, причому розмір букв поступово зростає до кінця книги (від 5 мм до 7 мм). Текст написаний у два стовпці по 18 рядків на площі близько 20 × 24 см. Численні багатобарвні буквиці, заставки, зображення євангелістів; в тексті вживається кіновар. Рукопис складається з 294 аркушів пергаменту хорошої якості. Є декілька листів із зашитими розрізами і з дірками (у місцях укусів оводів), які були до написання тексту .

Написана дияконом Григорієм в 1056-1057 рр.. для новгородського посадника Остромира, який в написі книги названий «близький» (родичем) князя Ізяслава Ярославича .

4 . Фреска як жанр образотворчого мистецтва середньовічної доби.

Фрески – вид монументального живопису, що являє собою малюнок на вогкій, щойно потинькованій стіні водяними фарбами. Зразки фресок тієї доби знову ж таки знаходимо у Софії Київській.Фрески покривали всі стіни собору. Стилістично вони близькі до мозаїк. На фрескових панно – три цикли зображень: євангельські (з життя Ісуса Христа), біблійні (на сюжети Біблії) та житійні (присвячені різним святим).

5. Різьблення по дереву як різновид декоративно-прикладного мистецтва.

Рі́зьблення по де́реву— вид декоративно-вжиткового мистецтва (також різьблення є одним з видів художньої обробки дерева поряд з випилюванням, токарною обробкою)

6. Золоті ворота як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури часів Київської Русі.

З олоті ворота — головна брама стародавнього Києва. Свою назву одержали за аналогією і зразком із Золотими воротами в Константинополі. Наприкінці 17 століття перед воротами, у зв'язку з реконструкцією фортифікаційних споруд міста, збудовано земляні бастіони, а вже у середині 18 століття руїни колись головного виїзду в місто було засипано землею. 1970 року було прийнято рішення звести над залишками павільйон, який не тільки захищав би їх, а й відтворював первісний вигляд споруди. Надбрамну церкву відтворено у вигляді тринефного чотиристовпного одно банного храму. В архітектурному декорі фасадів використано орнаменти з цегли, властиві для давньоруських будівель того періоду. Підлогу храму прикрашено мозаїкою, малюнок якої виконано за мотивами стародавньої підлоги Софії Київської.

7 . Луцька фортеця як визначна пам’ятка фортифікаційної архітектури ХІ – ХІІІ ст.

Замок Любарта або Луцький замок

Статус: Пам'ятка архітектури національного значення

Місце розташування:Волинська область, м. Луцьк

Архітектурний стиль: готика, ренесанс

Матеріал: цегла

Початок будівництва: 1350-ті