43..Організація змагань

Для вирішення комплексу різних питань, які виникають при

підготовці та проведенні змагань, створюється організаційний

комітет, склад якого залежить від масштабу змагань.

На засіданні організаційного комітету визначається

основний перелік питань і коло завдань, які повинні бути

розв’язані в процесі підготовки до змагань.

Зустріч команд Будь-які змагання починаються з моменту прибуття команд

на змагання. Організатори змагань замовляють транспорт для

зустрічі гравців, призначають відповідальну особу за зустріч

кожної команди, бронюють місця в готелях, передають

адміністрації готелю список суддів із зазначенням попередньої

дати їх прибуття. Робота транспорту Настрій учасників змагань і точність проведення змагань у багатьох випадках залежить від роботи транспорту, який обслуговує змагання. Випробовування спортивних споруд

та тренування у дні змагань Усім командам, що приїжджають на змагання, організатори повинні до початку змагань дати час для випробовування

спортивного майданчика. Зазвичай дають можливість протягом

не менш ніж години провести тренування на тому майданчику,

де будуть проходити змаганняПРОВЕДЕННЯ ЗМАГАНЬ

Проведення змагань з волейболу складається з трьох етапів.

На першому етапі згідно з календарем заходів на рік,

складається положення про змагання, готується і проводиться

агітаційно-рекламна робота, готуються спортивні споруди,

створюється організаційний комітет із проведення змагань.

На другому етапі проходить безпосереднє проведення

змагань. У процесі цього етапу відбувається допуск команд до

змагань, згідно з яким з відповідною системою проводяться ігри

між командами. Жеребкування здійснюється з метою присвоїти командам

певні номери, які використовуються при складанні календаря

змагань. Застосовується два способи жеребкування: загальне

жеребкування (усіх команд водночас); розсіювання команд.

Розсіювання команд дозволяє сформувати підгрупи (коли у

змаганні бере участь велика кількість команд і воно проходить у

два етапи: спочатку ігри у підгрупах, а потім – фінал) приблизно

однакові за силами. Використовуються дві схеми розсіювання: за жеребком та «змійка». Якщо розсіювання проводиться за жеребком, тоді

беруть кількість команд, яка відповідає кількості підгруп, і між

ними кидається жереб для розподілу цих команд за підгрупами.

Потім у такій же послідовності розподіляється за жеребом

наступна група команд. За умов розсіювання за схемою «змійка» командам

присвоюються номери відповідно до їх місць, які вони посіли на

попередніх змаганнях. Потім ці команди згідно з присвоєними

їм номерами розподіляються за підгрупами.

Суддівство змагань з волейболу в ЗОШ. Для проведення змагань створюється суддівська колегія. В її склад входять: головний суддя, заступники головного судді, головний секретар, перші і другі судді, секретарі, судді на лінії, лічильники балів, судді-інформатори, судді при учасниках і лікар на правах заступника головного судді. Мінімальний склад суддівської колегії – головний суддя, перші судді і секретарі. Головний суддя керує проведенням змагань. Його рішення обов’язково для всього складу суддівської колегії, учасників і представників. Він розподіляє обов’язки між суддями, затверджує розклад ігор і результати змагань, складає звіт. Заступники відповідають за проведення змагань на доручених їм ділянках. Один із заступників під час відсутності головного судді виконує його обов’язки. Головний секретар веде всю документацію (заявки, розклад, таблиці обліку і т.д.). Змагання проходять цікавішими, якщо є суддя-інформатор. Він не тільки знайомить глядачів зі складом учасників, результатами зустрічей, але і коментує игру, в спірних моментах дає грамотні пояснення і т.д. Для проведення зустрічі призначається суддівська бригада у складі першого і другого судді, секретаря і суддів на лініях (2 або 4). Нерідко зустріч в шкільних змаганнях проводить один суддя, який і здійснює суддівство і веде технічний звіт. Проте це збіднює змагання, не говорячи вже про якість їх проведення. Тут актив хлопців може надати неоціниму допомогу. Перший суддя розташовується на вежі у одного з країв сітки. Він є старшим в суддівській бригаді і вирішує всі питання, пов’язані з проведенням гри. Його рішення остаточні. Помилки фіксуються свистком, при цьому всі ігрові дії припиняються. Суддя зупиняє гру тільки тоді, коли повністю впевнений, що помилка зроблена. Якщо він вагається в цьому, гру зупиняти не слід. Після свистка перший суддя жестом або терміном визначає характер помилки і показує, яка команда має право на подачу. Перший суддя може відмінити рішення інших суддів (з його бригади), якщо порахує їх невірними. Другий суддя розташовується навпроти першого судді за бічною лінією. В момент подачі він знаходиться на стороні приймаючої команди і контролює розставляння. Головну увагу другий суддя звертає на перехід середньої лінії, торкання сітки гравцями, торкання м’ячем антен або перехід м’яча над антеною або за нею, дає дозвіл на перерви в партії на прохання тренерів або капітанів команд. Секретар розташовується навпроти суддівської вежі за другим суддею. Його основний обов’язок: ретельно вести технічний звіт, стежити за черговістю гравців на подачі (при отриманні командою права на подачу оголошує номер гравця, який повинен подавати).

44

Блокування — це найефективніший засіб зупинити атаку суперника, перешкоджаючи м’ячу перелетіти над сіткою. Блокування містить переміщення, стрибок, винесення та постановку рук над сіткою, приземлення. Способи блокування: здійснений- блок вважається коли гравець що блокує торкається м’яча; колективний блок – виконується 2 або 3 гравцями, що знаходяться близько один біля одного, і є здійсненим коли один із них торкається м’яча. Для ефективного блокування важливим є своєчасно визначити напрямок атаки, переміститися в місце, де суперник атакуватиме, та вгадати, у який момент вистрибнути. Під час блокування нападального удару біля краю сітки необхідно розвернути долоню крайньої руки, щоб не дати м’ячу вилетіти за бічну лінію.Після блокування гравець має стежити за м’ячем і за потреби здійснити самострахування.Багато початківців, виконуючи блокування, інстинктивно заплющують очі під час удару і не бачать, куди летить м’яч. Для усунення цього недоліку рекомендують навчати блокування перекинутого м’яча через сітку в обумовлене місце. Потім ставити блок під час перекидань м’яча в невідомих напрямках. Потім блокувати м’ячі, що спрямовані в обумовленому напрямку слабкими та сильними ударами. Водночас слід розвивати стрибучість шляхом багаторазових стрибків із винесенням рук над сіткою.

45..

Колова система — це система розіграшів у спортивних змаганнях згідно з якою кожен учасник турніру грає з усіма іншими учасниками (кожен грає з кожним).Найбільшу популярність здобула у футболі, хокеї, волейболі та баскетболі. Ця система вважається найбільш справедливою, але при цьому порівняно з іншими турнірними системами, потребує великої кількості ігор, відповідно і часу затраченого на увесь турнір чи раунд. Система з вибуванням При великій кількості команд використовують систему розіграшу з вибуванням (після першої поразки). Ця система, на відміну від попередньої, дозволяє у досить стислі терміни

визначити переможця. Водночас її недоліком є те, що у фіналі

зустрічаються не завжди найсильніші суперники. Тому часто

фаворитів змагань попередньо розсіюють у верхню і нижню

половину сітки (за таких умов, у випадку перемоги обидві сильні

команди зустрічаються між собою лише у фіналі). Змішана система – цей спосіб об’єднує в собі кращі сторони основних систем-колової із вибуванням. З метою зменшення кількості ігор у фінал командам часто зараховують очки, набрані ними у групах. За змішаною системою найчастіше починають грати за системо з вибуванням(при вел.кіль. учасників), а закінчують за коловою.

46

..Командні тактичні дії. У захисті визначається три лінії розміщення і взаємодії всіх гравців в момент атакуючих дій суперника: блокування, страхування блокуючих і захист на майданчику.

У сучасному волейболі застосовуються такі системи гри в захисті: при страхуванні гравцем задньої лінії, при страхуванні гравцем передньої лінії; при страхуванні гравцями передньої і задньої ліній. Назва кожної системи визначається розміщенням гравця, який виконує страхування.

Система гри в захисті при страхуванні гравцем задньої лінії. Застосування цієї системи забезпечує надійне страхування блокуючих у відповідь на дії суперника, який часто виконує обманні удари, спрямовуючи м'яч через руки блокуючих (рис. 19). Гравець зони 6 постійно переміщується, щоб завжди бути в зоні проведення атаки суперником, готуючись підстрахувати м'яч від блоку і обманного удару.

Застосування системи захисту при страхуванні гравцем задньої лінії доцільне, якщо команда добре блокує і спроможна нейтралізувати сильні нападаючі удари суперників, спрямовані в зону 6. При цьому більшість м'ячів, що відскакують од блоку, залишаються в межах триметрової лінії і їх має приймати гравець, який страхує.

Система гри в захисті при страхуванні гравцями передньої і задньої ліній забезпечує захист задньої центральної, частини майданчика гравцем зони 6, який знаходиться би | ля лицьової лінії (рис. 20). Страхування забезпечує крайній захисник (гравець зони 1 або 5) і підсилює також один із гравців, який не бере участі в груповому блокуванні (зон ни 4 або 2).

Такий захист найефективніший при завершенні атак нападаючими, які виконують удари над блоком і з далеких від сітки передач без організації захисту на передній лінії (гра без блоку). Однак при цьому страхування передньої лінії центральної частини майданчика послаблене.

Така система гри в захисті складніша, і вивчати її рекомендується лише тоді, коли гравці добре підготовлені технічно і розуміють тактику захисту.

У грі в захисті при страхуванні гравцем передньої лінії схема розміщення гравців залишається однаковою для будь-якої ігрової ситуації. Гравець, який не бере участі в блокуванні, виконує страхування 

48Організація проведення змагань Змагання з баскетболу - невід'ємна частина навчально-трену­вального процесу. Вони мають особливе значення для вдосконалення спортивної майстерності гравців, сприяють вихованню рухових навичок і вольових якостей. Змагання - це своєрідний підсумок тренувальної, виховної та організаційної роботи тренера і колективу. Участь в них впливає на характер гравців. Тому змаганням повинна передувати копітка тренувальна робота. При плануванні змагань слід враховувати вік і рівень підготовки учасників.  Про початок змагань треба сповістити любителів спорту, підготовити майданчик, перевірити інвентар, підготувати місце для глядачів.  Організатори змагань повинні завчасно продумати сценарій відкриття та закриття змагань. Для цього необхідно потурбуватися про музичне супроводження; виділити, хто командуватиме парадом і прийматиме його; визначити місце збору учасників змагань, порядок виходу команд, розміщення їх у залі; підготувати прапор і провести репетицію його підйому, ознайомити капітанів команд з процедурою підйому прапора; визначити порядок виходу команд із залу.Під час змагань на стенді вивісити таблицю і занести результати гри відразу після її закінчення. Зал радіофікувати. Перед кожною грою знайомити глядачів з гравцями команд і суддівською бригадою. Після закінчення змагань провести заключний спортивний парад, підбити підсумки та провести церемонію нагородження переможців.  Змагання - прекрасний засіб пропаганди гри, вони сприяють залученню до занять баскетболом, виявляють найбільш здібних для дитячо-юнацьких спортивних шкіл. Організація та проведення змагань з баскетболу складається з трьох етапів. 2.Перший етап - підготовка до змагання: підготовка спортивної бази; складання положення про змагання та відправлення його майбутнім учасникам; реклама - афіші, плакати, інформація у пресі, на радіо і телебаченні тощо; замовлення готелю чи іншого житла для проживання учасників і суддів; створення організаційного комітету по проведенню змагань і розподіл обов'язків між його членами; підготовка заходів, що стосуються культурної програми, а також процедури відкриття змагань.2.1.Положення про змагання з баскетболу має такі розділи: 1. Мета і завдання. Мета змагань (зміцнення здоров'я учасників, підбиття підсумків навчальної роботи, популяризація баскетболу, формування збірної команди для участі в змаганнях вищого рангу). Завдання залежить від масштабу і виду змагань. 2. Місце і термін проведення: місце (база), де проводяться змагання; числа певного місяця і року.  3. Керівництво змаганнями: організація, що проводить змагання, суддівська колегія. 4. Учасники змагань: назви команд, вік учасників, їх кваліфікація; кількість учасників, які вносяться в заявку. 5. Умови проведення змагань: системи розіграшу; порядок визначення переможця. Як правило, у баскетболі за перемогу команда отримує 2 очки, за поразку - 1 очко, за неявку - 0 очок. У випадку, коли дві чи більше команд наберуть однакову кількість очок, перевага надається тій команді, у якої кращі: - результати в особистих зустрічах; - різниця закинутих і пропущених м'ячів; - більше перемог;  -більша кількість закинутих м'ячів. Коли всі ці показники рівні, переможець може бути визначений шляхом жеребкування. 6. Нагородження команд та учасників. Як правило, команди нагороджуються вимпелами та грамотами, а гравці грамотами та медалями відповідних гатунків. Можливо також нагородження гравців і тренерів команд цінними призами. 7. Умови прийому команд: організація, що фінансує змагання; дата приїзду і від'їзду команд; умови проживання і харчування. 8. Форми та терміни подання заявок і перезаявок, порядок оформлення команд та учасників (форма заявок команд може додаватися до положення). 10. Місце та час проведення жеребкування.  Положення про змагання затверджується керівником організації, що проводить змагання. До положення про змагання додається кошторис витрат, який складається з таких розділів: 1. Найменування змагань. 2. Терміни та місце проведення. 3. Кількість судців. 4. Кількість учасників (в тому числі немісцевих): витрати на їх розміщення, харчування, проїзд. 5. Витрати на оренду залу. 6. Витрати на рекламу - афіші, плакати тощо. 7. Транспортні витрати. 8. Канцелярські витрати. 9. Витрати на оплату обслуговуючого персоналу. Другий етап - безпосереднє проведення змагання: допуск команд до змагання; проведення жеребкування; затвердження календаря змагання, практичне проведення ігор. Допуск до змагання здійснює мандатна комісія згідно з положенням про змагання. Відповідальність за допуск несуть головний суддя змагання, головний лікар змагання і представник мандатної комісії. Жеребкування здійснюється з метою присвоїти командам певні номери, які використовуються при складанні календаря змагання. Застосовується два способи жеребкування: загальне жеребкування (усіх команд водночас); розсіювання команд. Розсіювання команд дозволяє сформувати підгрупи (коли у змаганні бере участь велика кількість команд і воно проходить у два етапи: спочатку ігри у підгрупах, а потім - фінал) приблизно однакові за силами. Використовуються дві схеми розсіювання: за жеребкуванням і "змійка". Якщо розсіювання провадиться за жеребкуванням, береться кількість команд, яка відповідає кількості підгруп, і між ними кидається жереб для розподілу цих команд по підгрупах. Далі у такій же послідовності розподіляється за жеребом наступна група команд.  За умов розсіювання за схемою "змійка" командам присвоюються номери відповідно до їх місця, яке вони зайняли на попередніх змаганнях. Далі ці команди згідно з присвоєними їм номерами розподіляються по підгрупах. Відповідно до системи розіграшу і підсумків жеребкування команд складається і затверджується календар змагання. 3.Третій етап - оформлення документації: підбиття підсумків, нагородження команд.  Наприкінці змагання оформлюється папка, в якій повинні бути такі документи: 1. Положення про змагання. 2. Кошторис витрат. 3. Заявки команд. 4. Календар. 5. Протокол ігор. 6. Турнірна таблиця. 7. Звіт головного судді. Календар визначає порядок, термін та місце проведення змагання від початку до кінця.Перед початком кожної гри заповнюється протокол. Наприкінці матчу протокол підписують судді. 

49..Проведення уроків волейболу  Уроки фізичної культури є основною організаційною формою фізичного виховання школярів. їх проводять систематично протягом навчального року з урахуванням пори року для певної місцевості і стану навчально-матеріальної бази. За структурою уроки фізичної культури складаються з трьох частин:  1. Підготовча (8-12 хв.). Учитель організовує учнів, пояснює завдання уроку, готує їх психологічно і фізіологічно (розминка) до виконання завдань уроку.  2. Основна (25-ЗО хв.). Передбачає вивчення, удосконалення, виконання на оцінку фізичних вправ, розвиток рухових якостей, формування правильної постави тощо. 3. Заключна (З-5 хв.). Учитель поступово знижує фізичне навантаження, приводячи організм учня  важливим елементом дій учителя в підготовчій частині уроку є повідомлення завдань уроку. Спочатку необхідно підкреслити їх загальну спрямованість, показати зв’язок з попереднім уроком і значення тих завдань, що висуваються на даний урок, збудити в учнів намагання до активної діяльності. Разом з тим, не слід занадто деталізувати завдання, оскільки вони ще будуть конкретизуватися по ходу уроку перед кожним окремим видом завдань. Повідомляти завдання слід не лише у доступній, але і в цікавій формі, враховуючи вік учнів.  Для початкової організації класу потрібно декілька хвилин, потім починається розминка. Спочатку робиться загальна розминка. Вона м’язової, серцево-судинної та інших систем організму, викликати оперативні функціональні зрушення, котрі сприяють ефективній реалізації рухових можливостей. Найбільш ефективними в цьому плані є вправи в русі: різноманітні способи ходьби (навшпиньках, перекатом з п’ятки на носок, похідним, стройовим, м’яким, гострим кроком тощо); біг, стрибки, підскоки, танцювальні вправи, галопом, приставними кроками; загальнорозвиваючі вправи (ЗРВ) без предметів і з предметами (великі м’ячі, гімнастичні палиці) Незважаючи на те, що під час загальної розминки відтворюються окремі елементи наступної основної діяльності (це певною мірою надає розминці відповідноїспрямованості) тим не менше, вони не замінюють того, що повинна дати спеціальна розминка.  Суть спеціальної розминки полягає у забезпеченні оптимального впрацьовування систем організму у напрямі, адекватному особливостям наступної діяльності. . Загалом на підготовчу частину уроку відводять приблизно від 7-10 до 12 хв.  В основній частині уроку (фаза відносної стабілізації) вирішуються такі завдання:  - набуття учнями знань, умінь і навичок виконання фізичних вправ за планом даного уроку;  - навчання учнів самостійно займатись фізичними вправами;  - формування правильної постави учнів у процесі виконання фізичних вправ;  - виховання фізичних якостей, що забезпечать успішне навчання і життєдіяльність учнів;  - сприяння моральному, трудовому, розумовому і естетичному вихованню, зміцненню волі учнів;  - підвищення рівня спортивних досягнень учнів.  Названі завдання визначають головні підходи до формування змісту і методики проведення основної частини уроку.  Враховуючи той факт, що стан максимальної працездатності, особливо психічної, явище відносно короткочасне - вирішення завдань на уроці здійснюється у такій послідовності: на початку основної частини уроку вирішуються завдання, пов’язані з вивченням нового матеріалу, діями високої координаційної складності. Потім відпрацьовуються вправи, які потребують деталізованого розучування. І в кінці основної частини уроку -удосконалення в техніці виконання вправ.  Вирішуючи завдання у такій послідовності учитель повинен забезпечити достатній рівень навантаження шляхом досягнення оптимальної інтенсивності і необхідної кількості повторення вправ: при розучуванні до 15-20 повторень і 30-40 при закріпленні і вдосконаленні навчального матеріалу. Паралельно з формуванням умінь і навичок особливого значення набувають теоретичні відомості. Умовно їх можна поділити на чотири основні групи: - відомості, що сприяють організації учнів у процесі занять фізичними вправами (наприклад, правила організації рухливих ігор та розваг з молодшими школярами (VII клас); правила суддівства з різних розділів програми та ін.); - відомості медико-біологічного спрямування (наприклад, надання першої медичної допомоги при травмах (VII клас),  - відомості, які безпосередньо пов’язані з практичним виконанням фізичних вправ - відомості з організації і методики проведення самостійних занять фізичними вправами (наприклад, щоденник самоконтролю (V клас), самострахування при виконанні вправ (VII клас), правила самостійного виконання швидкісних і силових вправ, правила медичного самоконтролю (VII клас) та ін.). Заключна частина уроку (зона тимчасової втрати працездатності). Її тривалість 3-5 хв. За цей час необхідно забезпечити спрямоване поступове зниження функціональної активності організму. Міра відновлюваної спрямованості заключної частини уроку залежить від тих функціональних зрушень, які мали місце в основній частині уроку. Разом з тим, треба пам’ятати, що використання тут засобів, що прискорюють відновні процеси, не повинно зводити нанівець той позитивний ефект заняття, завдяки якому досягаються позитивні зміни в стані учнів. У заключній частині, як правило, застосовують стройові і порядкові вправи, дихальні вправи, вправи на розслаблення, вправи на увагу та інші вправи, що не пов’язані з інтенсивними навантаженнями. У кінці уроку учитель коротко підводить підсумки, оцінює дисципліну, загальні успіхи і недоліки, повідомляє або нагадує про домашні завдання.  Завдання додому можна давати усьому класові, групам учнів і окремим учням по ходу уроку. Зміст домашніх завдань складають вправи, що спрямовані на розвиток основних рухових якостей і повторення нескладних елементів техніки рухів. Зміст завдання додому повинен бути доступним і не пов’язаним з небезпекою травматизму і перенавантаження.

50. ПОЛОЖЕННЯ                                                               

1.Цілі і завдання

- популяризація і пропаганда здорового способу життя, зокрема футболу, як виду спорту в районі;  

- підвищення спортивної майстерності;                     

- виявлення кращих спортсменів та команд.

2.Час і місце проведення.

І тур змагання відбудеться 13.0.2013 в с.Жахнівка,

ІІ тур – 27.07.2013 на центральному стадіоні смт.Сутиски.

Фінал змагань – 10.08.2013 на центральному стадіоні смт.Тиврів.

Початок змагань о 10.00 годині.

3.Керівництво змаганнями.

Керівництво змаганнями здійснюється районним комітетом Компартії України. Безпосередньо керівництво – суддівською колегією.

4.Учасники змагань.

До змагань допускаються команди Тиврівського району. склад команди: 15 гравців і 1 тренер-представник. Поіменні заявки команд оформляються і затверджуються керівництвом футбольного клубу. Стан здоров’я кожного гравця повинен підтвердити лікар підписом і печаткою.

5.Умови проведення змагань.

Змагання проводяться згідно існуючих правил гри у футбол. Система розіграшу буде визначена в день приїзду команд.

6.Команди-перемежці:

- регіональних змагань нагороджуються малим кубком, грамотами та цінними подарунками;

- фінальних змагань – великим та призовими кубками, грамотами, іменними фотографіями та цінними подарунками.

7.Фінансування змагань.

Витрати на проїзд та харчування учасників змагань здійснюються за рахунок відряджуючих організацій. Витрати по нагородженню переможців та презерів – за рахунок організаторів змагань.

8. Заявки.

Попередні заявки приймаються завчасно,  іменні в день приїзду команд, з допуском лікаря відряджаючої організації та підписом керівника.

9.Підведення підсумків.

Припідведенні підсумків враховуються: найбільша кількість перемог, особисті зустрічі, забиті, пропущені мячі, одинадцятиметрові удари.