- •1. Психіка - iдеальний об'ект. Основнв функції психіки.
- •2.Основний психологічний зміст сигнального звязку (умовного рефлексу) та інтелектуальних актів твари
- •3. Свідомість .Вищим рівнем свідомості є самосвідомість.
- •4. Підсвідомі і несвідомі феномени у психіці людини.
- •5. Психофізіологічна проблема.Факти,які свідчать про взаємозвязок мозку і психіки.
- •6. Увага.Проблеми модального змісту уваги.Види і функції уваги. Властивості уваги.
- •7. Рецептор.Аналізатор.Кодування в аналізаторі.
- •8. Модальність відчуття.Синестезія.Емоційні тони відчуттів.
- •9. Класифікація відчуттів.Чутливість аналізатора.Сенсибілізація.
- •10.Перцепція.Предметність(обємність)і структурність сприймання.
- •11.Перцепція.Атрибутивність і цілісність сприймання.Перцептивна модель.
- •12. Перцепція.Константність,конструктивність,вибірковість сприймання.
- •13. Уява.Творча уява.Фантазія.Уявлення.Закон подвійного виразу почуттів.
- •14. Мислення. Інтелект.Наочно-дійове мислення.
- •15. Мислення.Інтелект.Наочно-образне мислення.
- •16. Основний психологічний зміст людської мови.
- •17.Мислення .Інтелект.Емпіричне мислення.Операції мислення: синтез,аналіз,абстрагування,порівняння,узагальнення.
- •18. Інтелект.Мислення.Теоретичне,формальне і творче мислення.
- •19. Емоційні процеси і стани.Емоція.Афект.Настрій.Емоційний аспект стресу.
- •2.Психологічна характеристика сексуальної норми
- •3. Сексуальні девіації.
- •4. Роль навчання та завдання педагогів у статевому вихованні.
- •5.Основні аспекти сексуальності.(біологічний,психологічний,соціальний,клінічний,поведінковий).
- •6. Методи дослідження у сексології.
- •7.Психологічні аспекти сексуальності.
- •8. Значення статевих стосунків у житті людини.
- •9. Психологія сексуальності та кохання людини.
- •10. Психолоогічні причини і корекція дисгармоній.
- •11. Основи психокорекції сексуальних розладів.
- •12. Сексуальне здоровя.Критерії та вікові особливості.
- •1. Психометричний підхід до дослідження креативності.(Гілфорд Торренс).
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Концепція креативності м.Воллаха і м.Когана.
- •5. Психогенетика креативності.
- •6. Креативність як інтегральна творча здібність.Креативність інтелект.
- •7. Творчість і емоції.Творчі стани .Творчі кризи.
- •8.Несвідоме і творчість.Інсайт і інтуіція.
- •9.Творчий процес .Стадії творчого процесу.
- •10.Творча уява,фантазія в процесі творчого акту.
- •11. ПОняття про здібності.Творчі здібності.Основні підходи до проблеми творчих здібностей.
15. Мислення.Інтелект.Наочно-образне мислення.
Ми́слення —— це процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.
Мислення – це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду.
Наочно-дійове мислення – це розв’язування задач, поданих у наочній формі, шляхом практичних дій. Цей вид мислення виявляють деякі тварини. Так, змінюючи співвідношення елементів ситуації, в якій перебуває, дістає потрібний їй предмет.
У дитини наочно-дійове мислення є першим кроком до опосередкованого пізнання свого оточення.
Інтелект – це мислительні здібності людини. Існує два типи інтелекту текучий інтелект та кристалізований інтелект, які мають різний характер динаміки свого розвитку.
Інтелéкт (ро́зум) — сукупність розумових здібностей.
Інтелéкт — це здатність пізнавати і вирішувати проблеми, які об'єднують в собі пізнавальні здібності. Інтелект властивий людям, а також спостерігається у тварин. Штучний інтелект - це розділ обчислювальної лінгвістики та інформатики який займається формалізацією проблем і завдань інтелекту.
Людина застосовує інтелект для обробки наявної інформації, наприклад, з метою побудови або вдосконалення розуміння, позиції, стратегії, методу, правила, комбінації, відношення, пояснення, рішення, плану чи цілі.
Інтелект пов'язаний з іншими внутрішніми властивостями людини, такими як сприйняття, пам'ять, мова, уява, самосвідомість, самоконтроль, характер, володіння тілом, творчість, інтуїція.
Інтелект найчастіше спрямовується на вирішення питань облаштування побуту і відпочинку, професійну діяльність, міжособистісні стосунки та самовдосконалення.
Наочно-образне мислення - вид мислення, що характеризується опорою на уявлення та образи. При наочно-образному мисленні ситуація перетвориться в плані образу або уявлення. Характерне для дошкільнят (4-7 років), які мислять наочними образами: щоб думати, вони повинні сприймати й уявляти об'єкти, явища, подані в задачі. Мислення дошкільнят зберігає зв'язок із практичними діями, але не настільки тісно, як раніше. Під час аналізу чи синтезу предмета вони не завжди беруть його в руки, не маніпулюють ним, оскільки здатні його сприймати й уявляти. Граючись у шофера, їм не обов'язково мати в руках кермо. Образне мислення властиве художникам, модельєрам, конструкторам, інженерам, режисерам.
16. Основний психологічний зміст людської мови.
17.Мислення .Інтелект.Емпіричне мислення.Операції мислення: синтез,аналіз,абстрагування,порівняння,узагальнення.
Эмпирическое — это мышление по готовым образцам, отождествление по памяти, накопление, систематизация и организация опыта, проверка опытом. Главным признаком и критерием такого мышления является опыт, закрепляемый в памяти.
Аналіз - уявне розчленування об'єктів свідомості, виокремлення в них частин, аспектів, елементів, ознак і властивостей
Розрізняють два види аналітичних операцій: по-перше, можна подумки розкладати сам предмет, явище на складові частини (наприклад, аналіз хімічної речовини, сполучення). По-друге, можна подумки виокремлювати в предметах і явищах ті чи інші ознаки, властивості, якості (наприклад, дослідження стилю твору, його композиції).
Синтез - це уявне поєднання окремих частин, аспектів, ознак об'єктів у єдине ціле.
Абстрагування (від лат. abstragere - відволікати, відвертати) - тобто уявне відокремлення одних ознак і властивостей предметів від інших і від самих предметів, яким вони властиві.
Узагальнення - це продовження і поглиблення синтезуючої діяльності мозку за допомогою слова
Узагальнення звичайно проявляється у висновках, визначеннях, правилах, класифікаціях. Узагальнення потребує виокремлення в предметах не просто загальних, а істотних ознак.
