
- •1. Психіка - iдеальний об'ект. Основнв функції психіки.
- •2.Основний психологічний зміст сигнального звязку (умовного рефлексу) та інтелектуальних актів твари
- •3. Свідомість .Вищим рівнем свідомості є самосвідомість.
- •4. Підсвідомі і несвідомі феномени у психіці людини.
- •5. Психофізіологічна проблема.Факти,які свідчать про взаємозвязок мозку і психіки.
- •6. Увага.Проблеми модального змісту уваги.Види і функції уваги. Властивості уваги.
- •7. Рецептор.Аналізатор.Кодування в аналізаторі.
- •8. Модальність відчуття.Синестезія.Емоційні тони відчуттів.
- •9. Класифікація відчуттів.Чутливість аналізатора.Сенсибілізація.
- •10.Перцепція.Предметність(обємність)і структурність сприймання.
- •11.Перцепція.Атрибутивність і цілісність сприймання.Перцептивна модель.
- •12. Перцепція.Константність,конструктивність,вибірковість сприймання.
- •13. Уява.Творча уява.Фантазія.Уявлення.Закон подвійного виразу почуттів.
- •14. Мислення. Інтелект.Наочно-дійове мислення.
- •15. Мислення.Інтелект.Наочно-образне мислення.
- •16. Основний психологічний зміст людської мови.
- •17.Мислення .Інтелект.Емпіричне мислення.Операції мислення: синтез,аналіз,абстрагування,порівняння,узагальнення.
- •18. Інтелект.Мислення.Теоретичне,формальне і творче мислення.
- •19. Емоційні процеси і стани.Емоція.Афект.Настрій.Емоційний аспект стресу.
- •2.Психологічна характеристика сексуальної норми
- •3. Сексуальні девіації.
- •4. Роль навчання та завдання педагогів у статевому вихованні.
- •5.Основні аспекти сексуальності.(біологічний,психологічний,соціальний,клінічний,поведінковий).
- •6. Методи дослідження у сексології.
- •7.Психологічні аспекти сексуальності.
- •8. Значення статевих стосунків у житті людини.
- •9. Психологія сексуальності та кохання людини.
- •10. Психолоогічні причини і корекція дисгармоній.
- •11. Основи психокорекції сексуальних розладів.
- •12. Сексуальне здоровя.Критерії та вікові особливості.
- •1. Психометричний підхід до дослідження креативності.(Гілфорд Торренс).
- •2. Психоаналітична теорія творчості.
- •3. Гуманістична теорія творчості.
- •4. Концепція креативності м.Воллаха і м.Когана.
- •5. Психогенетика креативності.
- •6. Креативність як інтегральна творча здібність.Креативність інтелект.
- •7. Творчість і емоції.Творчі стани .Творчі кризи.
- •8.Несвідоме і творчість.Інсайт і інтуіція.
- •9.Творчий процес .Стадії творчого процесу.
- •10.Творча уява,фантазія в процесі творчого акту.
- •11. ПОняття про здібності.Творчі здібності.Основні підходи до проблеми творчих здібностей.
11.Перцепція.Атрибутивність і цілісність сприймання.Перцептивна модель.
Перцепція — чуттєве сприйняття зовнішніх предметів людиною.
Цілісність сприймання. Сприймання завжди цілісне. Будь-який предмет чи явище, що складається з різних частин, є комплексним подразником, але сприймається цілком у єдності всіх якостей і ознак. Це виникає умовно-рефлекторно через існуючий попередній зв'язок між здоровими, слуховими, тактильними подразниками, які надходять від об'єктів.Перцептивна сфера - освоєне, досвід, є підставою для формування більш високого рівня ставлення до цілісних предметів. Формується і нова форма мислення - мислення образами. Але ці образи ще не конкретні, вони завжди пов'язані з дією, супроводжують її і злиті з самим рухом.
12. Перцепція.Константність,конструктивність,вибірковість сприймання.
Перцепція — чуттєве сприйняття зовнішніх предметів людиною.
Константність сприймання полягає у відносно більш чи менш довготривалій постійності окремих властивостей і якостей об'єктів незалежно від помічених нами змін, що відбулися з ними. Константність сприймання пояснюється дією цілої низки факторів, основне місце серед яких належить адаптації і вже наявним у людини уявленням про певний об'єкт. Так, білий колір сприймається нами як білий і при сонячному, і при електричному освітленні, хоча спектр електричного світла має більше червоно-жовтих променів.
Вибірковість сприймання виявляється в наданні переваги одним об'єктам, явищам або їх властивостям перед іншими. Це визначається формою ставлення людини до об'єктів, предметів, зумовленою значущістю, інтересом, попереднім досвідом.
Так, лікар, медична сестра, оглядаючи хворого, звернуть увагу на ознаки хвороби, виділивши їх з ряду інших. Фізіологічно вибірність сприймання можна пояснити переважанням одного з вогнищ збудження в корі великого мозку з одночасним гальмуванням решти її ділянок.
13. Уява.Творча уява.Фантазія.Уявлення.Закон подвійного виразу почуттів.
УЯВА - це відтворення у психіці людини предметів та явищ, які вона сприймала коли-небудь раніше, а також створення нових образів предметів та явищ, котрих раніше вона ніколи не сприймала.
Творча уява – це така ж універсальна здібність, як і здібність мислити у строгих поняттях.
Фанта́зія -уява; створення нових образів на основі колись сприйнятого. В цьому сенсі фантазія — це компонент творчої діяльності.
мрія, продукт уяви; ситуація, що представляється індивідуалом або групою, не відповідна реальності, але висловлює їх бажання.
каприз, примха, химера.
Уявлення — це найвищий чуттєвий ступінь пізнання світу, це узагальнений образ предмета чи явища, підсумок чуттєвого пізнання людиною світу.
Закон двойного выражения чувств: любая эмоция стремится воплотиться в образы, соответствующие данному чувству.
14. Мислення. Інтелект.Наочно-дійове мислення.
Ми́слення —— це процес опосередкованого й узагальненого відображення у мозку людини предметів об'єктивної дійсності в їх істотних властивостях, зв'язках і відношеннях.
Мислення – це передусім психічний процес самостійного пошуку й відкриття суттєво нового, тобто процес опосередкування та узагальнення відображення дійсності під час її аналізу й синтезу, що виникає на основі практичної діяльності й досвіду.
Наочно-дійове мислення – це розв’язування задач, поданих у наочній формі, шляхом практичних дій. Цей вид мислення виявляють деякі тварини. Так, змінюючи співвідношення елементів ситуації, в якій перебуває, дістає потрібний їй предмет.
У дитини наочно-дійове мислення є першим кроком до опосередкованого пізнання свого оточення.
Інтелект – це мислительні здібності людини. Існує два типи інтелекту текучий інтелект та кристалізований інтелект, які мають різний характер динаміки свого розвитку.
Інтелéкт (ро́зум) — сукупність розумових здібностей.
Інтелéкт — це здатність пізнавати і вирішувати проблеми, які об'єднують в собі пізнавальні здібності. Інтелект властивий людям, а також спостерігається у тварин. Штучний інтелект - це розділ обчислювальної лінгвістики та інформатики який займається формалізацією проблем і завдань інтелекту.
Людина застосовує інтелект для обробки наявної інформації, наприклад, з метою побудови або вдосконалення розуміння, позиції, стратегії, методу, правила, комбінації, відношення, пояснення, рішення, плану чи цілі.
Інтелект пов'язаний з іншими внутрішніми властивостями людини, такими як сприйняття, пам'ять, мова, уява, самосвідомість, самоконтроль, характер, володіння тілом, творчість, інтуїція.
Інтелект найчастіше спрямовується на вирішення питань облаштування побуту і відпочинку, професійну діяльність, міжособистісні стосунки та самовдосконалення.